Об’явлення — волі й намірів Єгови

,ЩАСЛИВИЙ, хто читає, і ті, хто слухає слова цього пророцтва та хто додержує все, що написане в ньому’. (Об. 1:3, НС) Чому це можна сказати про Об’явлення, коли так багато цієї книги є написано символічною мовою?

Чому? Тому, що хоч там уживається символічну мову, то багато Божої волі та намірів таки легко зрозуміти, і це становить основу на щастя. Книга Об’явлення розказує, як Єгова буде судити лукавих; вона похвалює Божих слуг за їхню витривалість, каже, як вони набудуть перемогу, як колись знищиться усіх непоправних лукавих і як нарешті праведність цілком переможе.

У багатьох відношеннях, книга Об’явлення доповнює Першу книгу Мойсея. Перша книга Мойсея, говорить про створення неба й землі, то Об’явлення 21:1 говорить про нове небо й нову землю. Третій розділ Першої Книги Мойсея показує, як гріх і смерть увійшли в світ, а Об’явлення показує їхній кінець. І так, як Перша Книга Мойсея згадує про дерево життя та ріку, яка виходить із Едену, то Об’явлення символічно говорить про дерева життя і ріку води життя, що пливе від Божого престолу.

ЩО? ХТО? ДЕ? КОЛИ?

Багато видань Біблії називають цю книгу, „Об’явлення св. Івана Богослова”. Але це не так. Це є „Об’явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати рабам Своїм, що незабаром статися має. І Він показане послав Своїм ангелом рабові Своєму Іванові”.— Об. 1:1.

Апостол Іван сам каже, що коли отримував ці видіння, то був ув’язнений на острові Патмос, „за те, що говорив про Бога і свідчив про Ісуса”. (Об. 1:9, НС) Івана вигнали при кінці царювання імператора Домітіяна, яке закінчилося 96 р. З.Д., по якому то році Івана випустили. Отже, може бути, що саме того року Іван отримав свої видіння.

А коли він записував їх? Тому що він так докладно говорить про те, що бачив, то правдоподібно відразу записував свої видіння. Що в нього був звичай нічого не відкладати, можна бачити з того, що дістав наказ не записувати деякі речі, яких тільки чув, показуючи, що те особливе видіння було винятком.— Об. 10:4.

ПОСЛАННЯ ДО СЕМИ ЗБОРІВ

У Біблії число сім є символ повноти і головно книга Об’явлення звертає особливу увагу на цей факт, тому що число „сім” знаходимо коло п’ятдесят разів. Наприклад, є сім зборів, сім духів, сім золотих світильників і сім зір.a

Після вступу, Іван каже, що бачив славетне видіння воскреслого Христа і чув, як Творець називав Себе „Альфа й Омега”. (Об. 1:8) Потім Іван згадує про сім зборів, яким Ісус відсилає послання. Перше, Він похвалює збір в Ефесі, але потім докоряє йому за те, що він покинув свою першу любов, але обіцяє нагороду, коли збір покається. Збір у Смірні дістає лише похвалу й обіцяє йому вінок життя за вірність до самої смерти. Збори в Пергамі, Тіятирах і Сардах, отримують лише похвалу і перестороги. Коли покаються, то отримають нагороду. Збір у Філядельфії, проте, дістає лише похвалу з обітницею нагороди. А збір у Лаодикії дістає догану, тому що він є ані гарячий, ані холодний; однак, отримує обітницю, що коли покається і переможе, то у нагороду сяде з Ісусом на Його престолі, так як Ісус переміг і сів з Отцем на Його престолі.— Об. 2:1—3, 22.

ШІСТЬ ПЕЧАТОК ВІДКРИТИХ

Іван тепер бачить небо з чудовим, славетним Творцем сидячим на престолі навколо якого стоять чотири блискучих тварин повні очей і двадцять чотири старці сидячих на престолах, кажучи: „Достойний Ти, Господи [Єгово] й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив”.— Об. 4:9—11.

Сидячий на престолі має книгу запечатану сімома печатками, й Іван плаче, тому що немає нікого, щоб міг відкрити печатки. Тоді показується, що Лев з покоління Юдиного, Ісус Христос, є гідний відкрити печатки, і повторно віддається славу Єгові та Агнцеві.— Об. 5:11, 12.

У шостому розділі Іван бачить, як Агнець розкриває печатки. Розкриття першої печатки показує переможного праведного воїна на білому коні, Ісуса Христа. Відкриття наступних трьох печаток пригадує Ісусове велике пророцтво про війни, голод і чуми, які є частиною „ознаки” про кінець світової системи. (Луки 21:7, 10, 11) Коли відкрилося п’яту печатку, Іван бачить християнських мучеників просячих помсти за їхню кров. З відкриттям шостої печатки, на небі і на землі повстало велике трясіння і розрух, з страхом людей того надходячого гніву Божого. Сьомий розділ показує, що чотири Божих ангелів стримують гнів Божий аж поки не попечатається 144.000 духовних ізраїльтянів. Потім Іван бачить величезний натовп, що виходить із великого горя, приписуючих славу, честь та спасіння Богові Єгові й Агнцеві, Ісусу Христу.— Об. 7:1—17.

СІМ АНГЕЛІВ СУРМЛЯТЬ У СІМ СУРМ

З відкриттям сьомої печатки, коротко згадується про молитви святих і показується сім ангелів приготовляючихся сурмити. П’ять з тих ангелів, один за другим, сурмлять. Тоді дуже символічною мовою говориться про наслідки їхнього сурміння, всі вони відносяться до карання лукавих людей на землі. Коли було засурмлено в шосту сурму, то Іван чув, що тепер буде закінчена таємниця Божа. Йому дається сувій (книгу) їсти; в його устах він є солодкий, як мед, але в животі дуже гіркий. Іванові наказується міряти святиню храма, і йому говориться, що слуги Божі, під символом „двох свідків”, будуть пророкувати 1.260 днів зодягнені у волосяницю (веретище). Потім їх убивається, а вороги дуже тішуться, але вони воскресають і отримують славу.— Об. 8:1—11:13.

Коли сьомий ангел засурмив у сурму, то Іван почув оце оголошення: „Царство світу сталося царством Господа нашого і Його Христа, і Він зацарює на вічні віки”. Також, двадцять чотири старших поклоняються Богові, кажучи: „Дяку складаємо Тобі, Єгово, Боже Всемогутній, що Ти є і що Ти був, за Те, що Ти прийняв Свою силу велику і почав царювати”.— Об. 11:15—18, НС.

Дванадцятий розділ поміщає подробиці того, що сталося. Іван бачить жінку зодягнену в сонці з місяцем під ногами її, маючи корону з дванадцятьох зірок і вона породила дитину чоловічої статі, який має панувати над усіма народами залізним жезлом. Пізніше, на небі є війна. Михаїл та Його ангели воюють проти змія з його ангелами; Михаїл набуває перемоги, а змія Сатану Диявола скидається з неба на землю, разом із його військом. Це стягає велике горе на землю, бо Диявол знає, що його час уже короткий.— Об. 12:1—17.

ДИКА ЗВІРИНА ПРОТИ СВЯТИХ

У тринадцятому розділі Іван бачить дику звірину, яка має сім голов і десять рогів, яка хулить Бога й воює проти святих. Тоді з’являється інша звірина, що впливає на людей поклонятися першій звірині і зробити образ тієї звірини. Він змушує всіх людей на землі поклонятися й отримувати його знак, якого число є 666.

Але не всі коряться йому, бо Іван бачить тих, що стоять з Агнцем на горі Сіон, які залишаються незаплямовані, переможні й які є первоплоди. Ангел маючи вічну добру новину проповідувати, літає серед неба і кличе до всіх „боятися Бога й віддавати Йому славу”. Тепер маємо пересторогу всім, що піддаються тискам від дикої звірини Але за їхню витривалість святим обіцюється: „Щасливі ті, що померли в єдності з Господом”. Інший ангел розказує, як збирається гроно земної виноградини, якої виноград товчеться у великім чавилі.— Об. 14:1—20, НС.

П’ятнадцятий розділ говорить про переможців над дикою звіриною та її образом, бо прославляють Бога, Того, Хто є праведний та правдивий. Тоді бачимо, як сім ангелів, маючи сім чаш гніву Божого, виливають свої чаші по різних частинах лукавого світу. По вилиттю шостої чаші показується, як нечисті заяви, надхнені демонами, збирають народи до війни великого дня Бога Всемогутнього в місці називаючись Армагеддон.— Об. 16:14, 16.

ПОБОРЕННЯ ВАВИЛОНУ З ЙОГО ЗАХИСНИКАМИ

Розділи сімнадцять і вісімнадцять показують Вавилон Великий, як матір розпусниць, їдучи на верху червоної дикої звірини в якої є сім голов і десять рогів. Проте, незабаром тих десять рогів обнажать розпусницю, спуостошать та спалять її вогнем. Тому, що Вавилон стоїть присуджений, то кличеться Божих людей виходити з нього, щоб вони не мали участи в його гріхах і чумах. По його знищенню, світові політики та купці, які розкошували з ним, плачуть через свою втрату. Там показується, що його знищення є помстою за кров Божих святих.

Дев’ятнадцятий розділ починається наказом: „Славіть Єгову, ви народи”. Цей наказ повторяється ще три рази. Тому, що Єгова виконав Свій суд над великою розпусницею, тому, що Він почав царювати і тому, що прийшов час Агнцеві одружитися з Його невістою. Тоді бачимо, як Вірний і Правдивий Агнець Божий виступає з небесним військом воювати проти царів землі та їхніми військами, і всі гинуть від Його меча.

ТИСЯЧА РОКІВ

На протязі тисячу років Сатана Диявол буде в безодні з якої не зможе впливати на людей. Тоді, коли його випуститься на короткий час, він буде старатися зводити всіх живих на землі. Всі ті, хто піддадуться йому, будуть знищені разом із ним. Перед його знищенням і протягом тисячу років усі воскреснуть з гадесу. Іван також бачить, що Бог живе з людством, немов у наметі, коли вже не буде сліз, болю, смутку, ані смерти. Щоб здійснити все це Бог уживає Жениха Ісуса Христа і гарний подібний до невісти Новий Єрусалим, якого зображається блискучим містом з золота та дорогоцінностей. Яке чудове завершення це є! Нарешті вся шкода, яку Сатана був накоїв в Едені є направлена! — Об. 20:1—22:5.

Знову кажеться, що ті, які дотримують слова цього пророцтва є „щасливі”. Тоді всіх, що чують запрошується пити даром воду життя. І перестерігається всіх тих, що будуть додавати або віднімати від слова цього пророцтва. Почувши Ісусову обітницю скоро вернутися, Іван відповідає: „Амінь! Прийди, Господи Ісусе”.— Об. 22:7—21.

КНИГА ОБ’ЯВЛЕННЯ СПРАВДІ Є КОРИСНА

Хоч книга Об’явлення є головно символічна, то таки поміщає багато поживи для міркування гарної поради і заохочення своїми ясними висловами. Головно її послання до сімох зборів Малої Азії, є дуже корисні. Також, повторно нагадується, що ми мусимо мати витривалість і чудову надію про останню перемогу праведности. (Об. 1:9; 2:3, 19; 3:10; 13:10; 14:12) Також, ціла книга наказує, щоб поклонятися, хвалити, і шанувати Творця Бога Єгову й Агнця.

Також треба зауважити, що інші книги Біблії кидають світло на її символізм. Даниїл уживає звірів представляти могутні імперії і це помагає нам зрозуміти, що звірі в Об’явленні представляють сильні політичні суті.— Порівняйте Даниїла 7:2—26; 8:3—25 з Об’явленням 13:1—18; 17:3—17; 19:19, 20.

Подібно, Єврейське Писання порівнює відступних людей до розпусниці. (Іс. 1:21; Єзек. 23:1—49) Тому ми можемо зрозуміти і робити висновок, що Вавилон Великий, матір розпусниць, мусить бути величезна релігійна розпусна імперія.— Об. 17:1—6; 18:1—24.

Також треба зауважити, що лише Об’явлення згадує про деякі правди. Ісус назвав Своїх послідовників „мале стадо”, але тільки Об’явлення каже нам, яке мале воно є — 144.000 осіб. (Луки 12:32; Об. 7:4—8; 14:1, 3) Ісус також згадував про „інші вівці”, але лише Об’явлення говорить про „великий натовп” овець, кажучи, що вони виходять із „великого горя”. (Ів. 10:16; Об. 7:9—14) Лише Об’явлення згадує місце в якому сили Єгови зустрічаються з силами Сатани в битві, тобто, Армагеддон. (Об. 16:14, 16) Ісус і Павло згадують про воскресення мертвих, але лише Об’явлення згадує про „перше воскресення”, а потім воскресення решти людства. (Ів. 5:28, 29; Дії 24:15; Об. 20:5, 6) І лише Об’явлення показує нам славетний образ Нового Єрусалиму, що сходить із неба немов невіста прикрашена своєму чоловікові.— Об. 21:2.

Без жодного сумніву книга Об’явлення відкриває нам Божий намір та волю для Його людей і для всього людства. Яку добру новину вона поміщає про останню перемогу праведности! Як вона нагадує і заохочує нас мати витривалість і набути перемоги і щоб прославляти Бога Єгову та Його Агнця, Ісуса Христа! Як придатно, що її помістилося при кінці збірника „малих книг”, які складають надхнені Писання! Справді ,щасливі ті, що читають, слухають, та дотримують усе, що там є написано’ — до такої міри, що розуміють його!

[Примітки]