Правильні характерні риси потрібні, щоб судити
„Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його”.— 5 Мойс. 1:16.
1. Які є визначні вимоги у суді, яких Мойсей висловлює у 5 Мойсея 1:16, 17?
РОЗСУДЖУВАТИ справи, які впливають на життя й споріднення людей є дуже серйозна відповідальність. У християнському зборі старші особливо повинні переглянути, як вони виконують цей обов’язок. Висловлювати власний погляд у даванні поради або в рішеннях є одна річ, але то є цілком інша річ судити справедливо. Дотримуючи Божі рівні для судження, старші повинні пам’ятати те, що Мойсей наказував суддям в його часі: „Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його. Не будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд — Божий він”. (5 Мойс. 1:16, 17) Без різниці, чи в справі включається когось нібито великого через його матеріальний добробут, освіту, чи якесь велике досягнення, або чи судиться „вбогого” у цих відношеннях, то старші повинні судити безсторонньо. Їхній намір повинен бути судити справедливо, не за особистим, але згідно з Божим поглядом. (Прип. 21:2, 3) Таким чином суд справді буде належати до Єгови, так як його висловлюється через Його Слово і земний розпорядок.
2. Чому треба мудро судити, й які наслідки приходять з цього?
2 Старші не можуть відповідно рішати справи на підставі обмеженого знання. Коли вислуховують якісь справи, то вони мусять мати всі факти. Щоб відокремлювати головні точки і зрозуміти, як проблема розвилася, то старші мусять ставити доречні, розсудливі питання. А ті, що є включені в справі повинні співпрацювати з ними і давати всі факти, які вони знають, а не тільки часткову інформацію. Це помагає старшим пристосовувати біблійні закони до справ або до обвинувачувань над якими застановляються. Соломон просив мудрости виконувати свої обов’язки. (1 Цар. 3:9, 12) Старшим, також, потрібно небесної мудрости, щоб правильно застосовувати те, що Боже Слово говорить у справах, які вони мусять розв’язувати. У наслідок цього збір буде видавати праведний плід.— Як. 3:17, 18.
3, 4. (а) В який спосіб старші можуть наслідувати Єгову показувати милосердя? (б) Кому іншому, крім грішникам показується милосердя?
3 Іншу характерну рису, яку старші мусять виявляти у свойому судженні, є милосердя. (Як. 2:13) Вони мусять наслідувати приклад Єгови, про Якого псальмоспівець писав: „Так як батько змилосерджується над синами Своїми, то так Єгова змилосердився над тими, що бояться Його”. (Пс. 103:13, НС) Коли Ізраїль збився з шляху, то як Єгова відповідав на їхнє сердечне відношення, коли вони шукали Його ласки? Він не лише жалував їх, зм’якшуючи Свої суди, але також покривав їхні переступи. Його гнів був короткочасний у порівнянні з довговічним продовженням Його милосердя. (Іс. 54:7, 8) А про тих, що почувають себе скривдженими, надхнений писатель хвалить Єгову за те, що Єгова „обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує”.— Пс. 146:9.
4 Так само старші повинні давати полегшення, не тільки покаяним грішникам, але всім слабим. Між нами є хворі, каліки, старі, соромливі та вбогі. (Як. 1:27) Тому старші повинні бути милосердні не лише стримуватися в судових справах покаєного, але також, з любов’ю і з почуттям помагати усім у потребі, без різниці чи вони впали в гріх, духовно ослабли або чи мають якийсь фізичний недолік.
ВИЯВЛЯЮЧИ БОЖІ ХАРАКТЕРНІ РИСИ В ПОСТАНОВАХ СУДУ
5. (а) Як належна похвала впливає на осіб? (б) Як старші можуть побороти погані напрями, і чому ми завжди повинні бути помірні у всіх речах?
5 У своїх щоденних справах з братами старші повинні зауважувати добрі риси у них та поступ і повинні похвалювати їх. Це заохочує особу бути ще кращою. В особистих справах, вони не повинні накидати своїх власних поглядів на інших. Коли не нарушується біблійних принципів, то вони знають, що особи можуть вибирати, що люблять, а що не люблять. Це стосується до розривки, звичаїв їдження й напитків, убрання й прикраси. Коли зауважують деякі напрями, то замість протидіяти щось небажаного суворими правилами, старші, що мають здібність розрізняти повинні підкріпляти і заохочувати бажане поводження. Безперечно, що коли хтось розвиває крайній погляд або починає нарушувати Боже Слово, то таким треба говорити або робити щось, щоб допомогти.— Рим. 14:19—23; Тита 2:2—5.
6. (а) Щоб робити правильні рішення у справах одягу і прикрашення, то над якими біблійними принципами треба застановлятися? (б) Пам’ятаючи точки з надхнених Приповісток, то в чиїх очах ми повинні шукати ласки, і як це можна зробити?
6 Наприклад, застановімся над убранням. Хоч час від часу Вартова Башта вже говорила про такі справи, то дехто таки має труднощі розсудливо думати над біблійними принципами, що торкаються цієї справи. Або, вони шукають способів хитро обминати такі принципи, або невідповідно застосовують їх до даного стану. Коли б застановитися над основними питаннями і розсудливо та переконливо підійти до цієї справи, то можна поправити таке мислення. Чи одяг є охайний й чистий? Чи він є в порядку і скромний, придатний до тих, що бояться Бога? Чи наголос ставиться на тихий і лагідний дух або чи фізичний вигляд приваблює всю увагу? (1 Тим. 2:9, 10; 1 Пет. 3:3—5) Чи чийсь одяг буде неприємно впливати на інших? Чи він принижує гідність оказії, а особливо по місцях поклоніння? (2 Кор. 6:3, 4) Яка є відповідальність батька або чоловіка, який виконує обов’язки головування в родині? (Кол. 3:18—21) Коли чийсь одяг підносить сумнів або несприятливо впливає на збір, то що Біблія радить у таких справах? (1 Кор. 10:31—33) Чи хтось є на стільки покірний, що не буде настоювати на своє, щоб не образити чутливе сумління? (Рим. 14:21) Коли старші застановляються над такими питаннями й принципами, то будуть звертати увагу на те, що Боже Слово говорить, замість укладати правила. Вони будуть заохочувати те, що є правильно в Божих очах, помагаючи особам робити рішення основане на Біблії, замість покладатися на своє власне розуміння або почуття.— Прип. 3:5—7; 12:15; 16:2.
7. (а) Якщо особа вчинить малий переступ, то що вона може зробити? (б) Яким єдиним способом вказаним в Писанні можна набути прощення?
7 Часами особи роблять помилку, чинячи малі переступи. Це не потрібно ходити до старших за кожну малу помилку, щоб ,виправлятися з Богом’. Що треба робити, наприклад, у випадку, коли хтось зневажливо висловився про когось? Або, коли хтось дуже розлютився. Може там була сварка між братами за яку пізніше жалують. Коли хтось бажає, то може згадати старшому про такі справи. Пам’ятайте, проте, що старші не є ,сповідники’, щоб до них приступати з кожним малим порушенням якогось принципа. Коли хтось приступить до старшого з такою справою, то певно, що він буде старатися допомогти. Але це не значить, що порада старшого спростує справу для вас. Прощення можна набути лише тоді, коли прямо приступаємо до Єгови у молитві, признаємо Йому наші провини, і каємося, а тоді покидаємо неправильний шлях.— 1 Ів. 1:9; Євр. 4:14—16.
8. Коли через якийсь переступ особа почуває себе осудженою, то як старші, коли вона приступить до них, можуть допомогти їй?
8 З другого боку, коли брати є дуже стурбовані духовно через якусь проблему, то повинні приступати до старших. Якщо якийсь серйозний гріх був поповнений, то це є знак духовного ослаблення, якого треба виправити. Хтось може дійти до такого стану, що власні молитви вже ніби не помагають; у серці він почуває себе осудженим, загублюючи упевненість і сміливість говорити. (1 Ів. 5:14; 4:17, 18) Коли так буває, то таких заохочується приступати до старших, признати свої гріхи, і користати з їхньої поради та молитов.— Як. 5:14—16.
9. Як можна по-біблійному поводитися з тими, що дуже докучають?
9 У деяких випадках старші мусять бути довготерпеливими і стримуючими. Недосконалість дуже глибоко вкорінилася в людстві. Така недосконалість виявляється в поводженні тих, що вчинками або говоренням своїм дратують інших. Без усвідомлення особа може стати „докучливою”, коли повторно приступає до старших з кожною маленькою річчю, що дразнить їх або з уявленим переступом. Інші можуть надто критикувати старших і як вони полагоджують справи. А як старший повинен відноситися до цього? Він може наслідувати пораду апостола Павла в 2 Тимофія 2:24, 25, щоб „бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим”, а також, щоб „навчав противників із лагідністю”, коли старається поправляти справи.
10. Коли хтось через слабу точку або через незнання поповнить гріх, то як старші можуть відбивати мудрість і милосердя?
10 Поспішно приписувати людям поганих спонук не є мудро. Деякі чинять переступ через незнання. Якщо це так, то помиляючий буде оціняти, коли з ним будуть поводитися милосердно. Павло, який чинив злочин через незнання перед своїм наверненням, був дуже вдячний за милосердя, яке було показано йому. (1 Тим. 1:12—15) А що коли посвячений слуга Божий несвідомо поступить фальшивим кроком? У такому разі старші мають відповідальність давати пораду і старатися направити грішника в милосердний спосіб.— Гал. 6:1.
ДОГЛЯДАЮЧИ БІЛЬШЕ СЕРЙОЗНИХ СПРАВ
11. Які деякі серйозні гріхи можуть вимагати судового переслухання, і переважно, як старші довідуються про них?
11 У випадках серйозного злочину старші повинні вирішити, що є потрібне, щоб зберегти духовний стан усіх у зборі. До цієї групи відносяться гріхи про яких апостол Павло згадує в 1 Коринтян 6:9, 10 і Галатів 5:19—21, які гріхи особа чинить після хрещення. Особа, що вчинить великий переступ Божого закону може признати свій гріх. Або може бути, що хтось обвинувачував члена збору за серйозний гріх. У таких випадках, старші, що служать у судових комітетах, мусять уважно розважувати справу, знаючи, що деякі чинники відрізняють одну справу від іншої. Замість шукати проводу у твердих правилах, вони мусять думати про принципи і розсуджувати кожну справу за своєю власною заслугою.
12. Коли справедливо розсуджується справу, то що судовий комітет буде робити?
12 Знаючи, що Божі праведні рівні вимагають, то судовий комітет є під обов’язком дістати всі факти перед робленням рішення. (Прип. 18:13) Якщо грішник, або обвинувачуваний, не хоче признати свій серйозний переступ, тоді треба вислухати свідків, щоб установити чи справа є правдива чи ні. (5 Мойс. 19:15; 1 Тим. 5:19) Старші також розглядають обставини навколо справи. Чи переступник не слухав попередньої поради? Чи доказ показує, що переступ був навмисний або чи був повторно поповнений гріх? Ці чинники впливають на спосіб, яким розв’язується справа. Коли з молитвою будуть застановлятися над усіма фактами та обставинами і задумуватися над Божим законом, то переважно старші зможуть правильно рішати.
13. (а) Який повинен бути намір судового комітету, і як Матвія 18:17 показує, що відношення грішника впливає на наслідки рішення? (б) Чому часами треба виключати переступника з збору?
13 Навіть коли грішник і є винний у серйозному злочині, то старші пам’ятають, що їхній намір є допомогти переступникам, коли можливо. Коли він ,послухає’ і покається, то тоді можна ,придбати’ його, як брата і такого не треба виключати. (Мат. 18:15—17) Якщо він не покаїться, то вони не можуть діяти з ним милосердно, бо цим вони зневажали б Божі праведні й святі рівні. Коли б дозволилося такому непокаяному грішникові далі залишатися між Божими людьми, то він мав би поганий вплив на дух збору. (1 Кор. 5:3—6) У такому випадку виключенням його з збору очищається християнський збір від докору і тримається його чистим.
14. Чому це є мудрий шлях, часами порадитися з іншими кваліфікованими старшими так, як показує Приповістка 13:10?
14 Часами, проте, деякі точки у справі не є ясні. Замість поспішно робити рішення, то що можна зробити, щоб вирішити справедливо? Порадитися в інших кваліфікованих старших збору може допомогти комітетові прийти до здорового висновку, а особливо, якщо старші, які судять не мають багато досвіду. (Прип. 13:10) Якщо проблему таки є неможливо розв’язати, то можна порадитися в досвідчених старших тієї околиці або коли подорожуючий надзиратель відвідує збір. Вони можливо вже мали справу з такою проблемою, і можуть дати корисну пораду.
15. Чому колишні виключені тепер є в доброму стані з людьми Єгови, в гармонії з наведженими віршами у цьому параграфі?
15 Багато з тих, що колись були виключені, тепер вернулися назад до доброго стану з людьми Єгови. Тому, що вони покаялися, то їм було показано милосердя. Вони спростували своє життя і вернулися назад до Єгови. (Іс. 55:7) У житті тих, що покірно прийняли поправку від Єгови, можна бачити Боже благословенство. Інші, яких судовий комітет збору мусів виключити, можливо вже схаменулися і прагнуть вернутися назад до Єгови.— Луки 15:17, 18.
16. Що судовий комітет шукає, коли виключені бажають вернутися назад у збір, пам’ятаючи які питання?
16 Коли хтось просить вернутися назад до збору, то старші мусять бути дуже пильними. Це не значить, що коли хтось лише просить вернутися, що його відразу треба прийняти назад. На відновлення когось, що вчинив гріх, яким стягнув докір на ім’я Єгови й збір, мусить бути біблійна основа. Отже, перед робленням рішення, старші мусять бути певні, що такий дійсно покаявся. Чи можна бачити в ньому вчинки покаяння? (Дії 26:20) Очевидно, це значить більше ніж слова. Тут треба бачити діла. Як він тепер поводиться? Як довго? Що відношення його серця показує? Чи він ревно студіював Боже Слово і старався застосовувати його, щоб поправити спосіб свого життя? (Єрем. 10:23, 24) Чи він дійсно розуміє, що згрішив проти Єгови? Чи можна бачити якісь зміни на краще, показуючи, що він побожно сумує, а не лише жалує, що його злочин був виявлений? Старші, коли говорять з такою особою будуть мати такі питання на думці. Тоді вони будуть у багато кращому стані вирішити, чи є якісь підстави відновити такого назад до збору чи ні.
17. (а) Як старші можуть поводитися, щоб судити справедливо, мудро і милосердно? (б) З якими користями для них?
17 У деяких справах може бути багато суперечного свідчення. Старші не повинні змушувати когось признавати гріхи на яких немає ясного доказу. Застановляйтеся над цілою справою, вирішіть чи особа покаялася за злочин, якого дійсно вчинила і на який є ясний доказ. У комерційних справах або коли є ще несплачені довги, то можливо не є потрібно вимагати відшкодовуванну, як попередню основу на те, щоб прийняти особу назад до збору у кожному випадку, як наприклад, коли є мірка обману. Коли всі старші погодяться, то можуть допомогти заснувати якийсь розсудливий розпорядок, щоб залагодити справу. Добра розсудливість і почуття праведности мусить бути мудро зрівноважені з милосердям. (Як. 2:13) Таким чином, коли в якомусь майбутньому часі треба буде судити старших, то вони самі можуть сподіватися милосердя.
КОРИСТАЮЧИ ТЕПЕР І В МАЙБУТНОСТІ
18. Що ми всі можемо зробити, щоб дотримувати Божі праведні рівні, і як ми можемо тепер і в майбутності користати з них?
18 Ми всі маємо добрі причини бути вдячними за розпорядок, якого Єгова відновив між Своїми людьми в цих останніх днях. Старшим, як суддям і порадникам, є призначена відповідальність помагати нам, пристосовуватися до божественного рівня праведности. А ми, по черзі, маємо обов’язок шанувати тих, що судять згідно побожними рисами. А як найкраще можна зробити це? Коли будемо готові відноситися до біблійної поради й охочо коритися теократичному розпорядкові. (Євр. 13:17) Це буде духовно охороняти наш добробут тепер серед безбожницького світу. Цим також показуємо щире бажання пристосуватися до Божих вимог, коли шукаємо Його похвали і приготовляємося до життя у Його Новій Системі.