Що мудрий чоловік мав на думці?

Не турбуйтеся занадто тим, що люди говорять

Часами людина бажає знати, що інші люди говорять про неї. Чи вони справді люблять мене, чи ні? У цьому треба бути обережним. Мудрий чоловік радив: „Тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!”— Екклезіястова 7:21, 22.

Це не є мудро занадто турбуватися тим, що люди говорять. Люди є недосконалі і часами можуть говорити неприємні речі на своїх друзів та знайомих. Соломон зауважив, що слуга, який повинен бути вірний своєму панові, може розсердитися і побажати зло йому. Отже особа не повинна турбуватися кожним словом і зараз сердитися на когось. З другого боку, коли хтось багато хвалить, то це також не добре, бо може підкріпляти чиюсь гордість.

Відповідно у цій справі, добре подумати про що ми самі говоримо. Так, як Соломон зауважив, особа сама часто могла лихословити інших, без злого наміру. Пощо ж тому турбуватися тим, що інші кажуть? Добре чи зле, те, що хтось каже про нас може пошкодити, коли будемо занадто брати все серйозно.

Хоч Соломон дуже широко досліджував людські справи, то таки не міг зрозуміти всього. Він сказав: „Усе це я в мудрості випробовував, і сказав: ,Стану мудрим!’ Та далека від мене вона.” (Екклезіястова 7:23) Соломон випробував принципи свого великого досвіду. Він уживав свою власну мудрість розцінювати їх і переконався, що здорово розсудив. Він признав марноту та порожнечу матеріалістичного життя, яке відкидає Творця. Однак, Соломон знав, що ще був далеко від дійсної мудрості. Незважаючи на те, що він дійсно бажав прозорливості, так як можна бачити з його постанови в оцих словах: „Стану мудрим”. Хоч Соломон посідав надзвичайну мудрість, то таки не міг зрозуміти багато речей. Він продовжав: „Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке — хто знайде його?” (Екклезіястова 7:24) Правдоподібно Соломон зауважив це про Божі діла, вчинки та наміри.— Порівняйте Римлян 11:33, 34.

Стан людства

Побачивши величність та складність Божих вчинків, Соломон знов звертає свою увагу на людські справи, пишучи: „Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупота, а нерозум — безумство! І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо пастка вона, її ж серце — тенета, а руки її — то кайдани! . . . Хто добрий у Бога — врятований буде від неї, а грішного схопить вона!”— Екклезіястова 7:25, 26.

Зверніть увагу, що уважне й сердечне дослідження довело Соломона вибрати погану жінку, розпусницю, як одну з найгірших речей з якою чоловік може стикнутися. Він порівнює її принадження до „тенет” і „кайданів”. Чоловік, що упаде в пастку такої жінки може зазнати щось гіркіше за смерть, можливо набратися венеричної хвороби або знищити свою родину, коли є одружений. Ще важливішим, піддатися розпусниці може поставити чиєсь споріднення з Богом Єговою в небезпеку.

Те, що Соломон говорить про приваблення розпусниці піддає думку, що між жінками тодішнього часу була велика неморальність. Цей стан міг розвитися через чужий вплив і через поклоніння Ваалам, культ чи обряд родючості, якого Соломон пізніше розпочав, щоб задовольняти ним своїх чужинецьких дружин. (1 Царів 11:3—8) Цей факт може кинути трохи світла на те, що Соломон пізніше писав: „Подивився, оце я знайшов, . . . рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння! Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!”— Екклезіястова 7:27, 28.

Соломон зрозумів, що праведного чоловіка було трудно знайти. Міг бути один праведний на тисячу. Однак, на основі свого власного досвіду з своїми багатьма дружинами та наложницями і з того, що зауважував в інших жінках, Соломон зробив, висновок, що праведну жінку було ще трудніше знайти. Це не значить, що там не було добрих жінок але загалом їх було дуже мало. Отже, чоловік, що знайшов добру дружину, справді був блаженний. Книга Приповісток каже: „Хто жінку чеснотну знайде? А ціна її більша від перел”. (Приповістей 31:10) „Чи хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро”.— Приповістей 18:22.

Але ми не повинні винити Бога за те, що праведних чоловіків та жінок було дуже мало. Соломон признав: „Праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!” (Екклезіястова 7:29) Замість дотримувати Божих праведних рівнів, більшість чоловіків та жінок вибрали добровільно наслідувати свої плани, схеми та вигадки на власну шкоду.