Щастя через дорогоцінне споріднення

„КРАЩЕ собаці живому, ніж левові мертвому”. (Екклезіястова 9:4) У тих кількох словах, стародавній цар Соломон висловив основну правду, що життя є важливішим від якої-небудь матеріальної власності або честолюбних мет, яких ми надіємось добитись. Без життя, немає користі із жодних цих. Так, життя є дуже потрібне в нашій погоні за щастям.

Щось „краще від життя”

Проте, хоч життя є дуже дорогоцінне, то є щось ще кращого. ,Чи ж це можливо?’ ви мабуть є цікаві знати. ,Що може бути більш дорогоцінним від життя?’

Цар Давид стародавнього Ізраїлю відповідає на це запитання. Звертаючись до Творця, Бога Єгови, він сказав з глибоким оціненням: „Ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють”. (Псалом 62 [63]:4 [63:3, Переклад Куліша]) Ці щирі Давидові слова показують, що для одержання Божої милості, яка залежить від гарного споріднення з Ним, є більш дорогоцінною за саме життя. Чому?

Що робить життя можливим

Припустім, що хтось дав вам дарунок, річ яку ви дуже полюбили. Звичайно ви дуже тішилися б таким дарунком і набирали б з нього великого задоволення. Але ви були б дуже невдячні, коли б не подумали про того, хто дав вам той дарунок. Чи ж це не було особисте споріднення між вами а ним, яке спонукало його дати вам той дарунок? Коли б не було споріднення, то не було б і дарунка й ви не мали б чим задовольнятись.

Те саме можна сказати про життя. Хоч життя є дуже дорогоцінне, то ми мусимо пам’ятати звідкіля походить наше життя, і як його підтримується. Певно ми не створили самих себе, і не можемо підтримувати нашого життя незалежно від усіх тих чудових постачань, яких Єгова зробив на землі. (Псалом 100:3; Дії 14:17) Сам факт, що ми живемо, і правдоподібно до якоїсь міри задовольняємось життям, є виразом милості Великого Творця, Бога Єгови. Чи ж не бачимо чому цар Давид так щиро переконався, що Божа „милість є кращою над життя”?

Є ще одна причина чому схвалене споріднення з Творцем є важливіше за саме життя — наша майбутність залежить від цього споріднення. Давайте побачимо, як це може бути.

Чи ж ви не погодитесь, що життя є скороминущим і непевним? Людина трудиться багато років, щоб добитись якоїсь матеріалістичної мети. Однак, приходить смерть і відбирає все те, чого вона добилась. Сталось так як розумний цар Соломон сказав: „Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона? По всі дні її — муки, а смуток — робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає,— теж марнота й оце”.— Екклезіястова 2:22, 23; порівняйте з 2:3—11.

Незважаючи на все це, то намір нашого люблячого Творця є, щоб усі люди, які люблять і слухаються Його були визволені від нашої сьогоднішньої долі розстроєння й даремності. Єгова запевняє нас цією чудовою обіцянкою: „Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого — як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин своїх рук”.— Ісаї 65:22.

Чи ж цей вираз Божої милості не є кращим від нашого теперішнього життя, обмеженого й непевного? Щоб одержати Його милості, так, жити під тим Новим Ладом, і повністю задовольнятись життям, цілеспрямованим, певно буде найбільш вартою метою. Щоб здійснити таку щасливу можливість, то необхідно дістати схвалення Єгови тепер і підтримувати близьке споріднення з Ним та з Його людьми.

Короткострокова користь проти довгострокової

Беручи вищесказане до уваги, то певно це недалекоглядність і нерозумність для нас заглиблятись головно в погоні за своїми власними інтересами, будь-то слава, багатство, кар’єра, ученість, особисте завершення або що-небудь інше, якого вважають бути важливим у цьому ладі. Хоч самі собою ці мети не є злі, то коли б гонитва за котрою-небудь цих стала найважливішою в нашому житті, можна занедбати свої відповідальності перед Творцем. Зрештою, ми можемо загубити Його схвалення й не дістанемо нагороду „дійсного життя”.— 1 Тимофія 6:19; Луки 9:24.

Цей шлях можна уподібнити до того юнака, який покинув школу й стає до некваліфікованої праці, щоб заробити трохи грошей. Він може радіє, що вже позбувся шкільних обмежень і тепер має добрий час. Але чи ж він не жертвує своїм довгостроковим добробутом заради якихось там сумнівних короткострокових мет? Так само, чи ж людина не є короткоглядна, коли вона занедбує своє споріднення з Творцем, тому що є надто зайнята якоюсь особистою метою?

Чи ж це не правда, що хоч ми всі є дуже зайняті, то таки знаходимо час і енергію робити те, що для нас є дійсно важливим? Отже, безпомилково розуміючи людську природу, Ісус стисло заявив: „Бо де скарб твій,— там буде й серце твоє”.— Матвія 6:21.

Отже, якого „скарба” ви палко жадаєте? Показність і блискітка цього світу можуть дуже приваблювати вас. Але запитайте себе: Які ж тривалі є ті гадані користі всього цього? Чи вони приводять до дійсного щастя або чи тільки до тимчасового задоволення, неначе той наркотик, лишаючий по собі небажаний, а навіть болючий наслідок?

Мудро вибирайте

Ми можемо навчитись дорогоцінного уроку від людей Лотового часу. „Вони їли, пили, купували, продавали, садили, будували”, сказав Ісус. Інакше кажучи, вони були дуже зайняті тим, що вважали бути важливим, і не звертали уваги на Божу волю. З яким же наслідком? „Того ж дня, як Лот вийшов із Содому,— огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив”. Потім, на нашу користь, Ісус додає: „Так буде й того дня, як Син Людський з’явиться”.— Луки 17:28—30.

Усі ознаки показують, що „той день” уже близько. Турбуючись нашим вічним добробутом, Бог Єгова повторно покликає через Своє Слово й Своїх організованих людей на всі народи. Він запрошує людей покинути самолюбні погоні й примиритись з Ним. Це не було б розумно дозволити нашим особистим інтересам загарбувати ввесь наш час та енергію, щоб ми самі не відповіли на цей люблячий поклик. Краще, так як сказав апостол Павло, ми повинні пізнати негайність часу: „Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння”.— 2 Коринтян 5:20; 6:2.

Чи ви будете між тими, які дістануть благословення щасливої можливості пережити знищення теперішнього лукавого ладу в праведний Новий Лад, якого Бог пообіцяв? Це залежить від того, що ви вважаєте бути найважливішим у вашому житті тепер і від того, що ви будете робити, щоб набути схваленого споріднення з Богом. Вибирайте собі!

[Ілюстрації на сторінці 5]

Якщо ви є вдячні давальникові...

...то що ж сказати про щонайбільшого Давальника, Бога Єгову?