Будьте вірні Богові, „що бачить таємне”

„Помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно”.— МАТВІЯ 6:6.

1, 2. Як можна пояснити те, що на вигляд приватні справи можуть стати публічними? (1 Самуїлова 21:7; 22:9)

КІЛЬКА років тому одна жінка-Свідок Єгови потелефонувала до свого брата в Лонг Айленд, Нью-Йорку. Тому що її брат був з інакшої релігії, то вона розказала йому про Божу обіцянку усунути лукавство на землі й відновити на ній Райські обставини. Після цієї дискусії з її братом по телефону, вона здивувалась, коли почула голос кажучий їй: „Зачекайте хвилинку, я хочу щось запитати вас”.

² Це був голос телефоністки. Вона слухала розмову, бо тодішні телефони давали змогу на це, хоч так робити не було правильно й не погоджувалось з правилами компанії. Але цей Свідок був задоволений, тому що її слова зацікавили телефоністку, і вона зробила розпорядок допомогти їй, хоч дуже здивувалась, тому що розмова не була приватна. Так, інші деколи бачать і чують те, що ми думаємо є таємне.— Екклезіястова 10:20.

3. В якому значенні життя християн завжди є на виставі?

³ Це не повинно бути великою проблемою для правдивих християн, які завжди стараються бути вірні Богові. Апостол Павло сказав: „Ми стали дивовищем світові,— і ангелам, і людям”. (1 Коринтян 4:9) Цими словами Павло натякав на практику на гладіаторській арені. Перед останнім номером римляни виставляли неодягненими тих, які воюватимуть і правдоподібно помруть. Християни сьогодні теж є на виставі перед невіруючими родичами, приятелями на роботі, сусідами, і друзями в школі. Залежачи від того, що ці спостерігачі бачать у нас, вони можуть робити добрі або погані висновки.— 1 Петра 2:12.

4. Як знання, що хтось спостерігає її може вплинути на особу?

⁴ Коли ми знаємо, що інші спостерігають нас, то так як Павло бажав, ми можемо старатись зробити на людей добре враження: „Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне”. (2 Коринтян 6:3) Коли знаємо, що хтось спостерігає нас, то постановимо чинити правильне. Але що, коли б нас випробовувано в християнських принципах тоді, як ніхто не бачить нас?

Він дивиться поза зовнішній вигляд

5. Яка була протилежність між публічним а приватним життям єврейських провідників?

⁵ Багато релігійних провідників у першому столітті були інакшими особами на вигляд, як у середині. Ісус перестеріг у Своїй Нагірній Проповіді: „Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас”. (Матвія 6:1, 2) Релігійні провідники були неначе ті чашки, чисті назовні, але ,усередині повні здирства й кривди’, так як ті „гроби побілені, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости”.— Матвія 23:25—28; порівняйте з Псалмом 26:4.

6. Що Єгова може спостерігати відносно нас?

⁶ Те що Ісус сказав повинно допомогти нам оцінювати, що Єгова бачить глибше від того, що люди бачать. Ісус порадив: „А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно”. (Матвія 6:6) Так, Бог може чути наші молитви навіть, коли ми молимось до Нього приватно. Бог усе бачить. Він може бачити зародкове формування людини, можливо читає генетичні матеріали, які пізніше становитимуть характерні риси тієї людини. (Псалом 139:15, 16; 1 Мойсеєва 25:23) Він навіть може читати приховані, потаємні думки людей. (1 Самуїлова 16:7; 1 Царів 8:39; Єремії 17:10; Дії 1:24) Подумайте, як ці факти повинні впливати на нас.

7. У чому християнин може поліпшитись?

⁷ Щоб стати правдивими християнами, ми мусили боротись із серйозними вадами та гріхами, так як робили ранні християни. (1 Коринтян 6:9—11; Дії 26:20; 1 Петра 4:1—4) Однак, що сказати про ті гріхи, яких люди не бачать? Тому що люди не бачать цих гріхів це не робить їх менш важливими. Це можна бачити з слів Давида: „Хто таємно обчорнює ближнього свого,— Я знищу того, високоокого й гордосердого,— його не стерплю”. (Псалом 101:5) Навіть лихословити когось таємно не було правильно. Отже, Давид не буде прощати такого ,таємного’ гріха.

8. Як ми знаємо, що Єгова бачить приховані злочинні вчинки?

⁸ І лиходій не повинен обманювати себе, думаючи, що Бог, який „бачить таємне” не зауважить його помилок. Дійсно, Бог уже доказав, що Він бажає, щоб люди були вірними навіть у їхніх приватних учинках. Чи пригадуєте собі те, що сталось з Аханом? Бог наказав ізраїльтянам знищити Єрохон з його мешканцями, лукавими ханаанцями. Тільки срібло, золото, і мідяні речі вони мали взяти до скарбниці Божої. (Ісуса Навина 6:17—19) Проте, Ахан піддався спокусі й взяв коштовного плаща, трохи срібла та золота. Він заховав ці під своїм наметом, можливо думаючи, що ніхто не буде знати. Але чи він обманив Того, хто „бачить таємне”? Ні. Бог постарався, щоб гріх Ахана був публічно виявлений, і стратив його з його родиною.— Ісуса Навина 7:1, 16—26.

9. Що ми мусимо робити, щоб набути й підтримувати Божого схвалення?

⁹ Елігу розумно сказав про Єгову: „Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,— немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались”. (Йова 34:21, 22) Якщо ми бажаємо, щоб схвалював нас Бог Єгова, то мусимо застосовувати Його принципи в нашому житті, коли знаємо, що хтось спостерігає нас, а навіть коли здається, що наша поведінка є захована. Завжди „очі Його на дорогах людини”.

10. (а) Який гарний приклад Павло дав нам відносно прихованої поведінки? (б) Можливість таємного гріха відносно яких справ є гідним нашої уваги?

¹⁰ Християнин може зносити якесь випробовування невідоме співпоклонникам. Так то сталось з Павлом, коли його ув’язнено. Євреї скаржились на Павла за те, що він „колотнечу викликував” і ,старався збезчестити храм’. (Дії 24:1—6) І Павло доказував свою невинність перед римським прокурором Феліксом, який історики кажуть був жорстокою й неморальною людиною. Фелікс ув’язнив Павла, „сподіваючись, що дасть Павло грошей йому”. (Дії 24:10—21, 26) Тоді як апостол знав біблійну пораду, щоб не давати й не брати дарунків, які впливатимуть на розсудок, то міг робити висновок, що давати хабар буде вигідним способом визволитись від в’язниці. Тому що ця справа не буде відома людям, Павло не турбувався, що спотикне когось. (2 Мойсеєва 23:8; Псалом 15:1, 5; Приповістей 17:23) Однак, Павло не робив таких висновків. Багато сьогочасних слуг Єгови вже боролись з іншими випробовуваннями, як-от Божим законом відносно крові, зловживання самим собою (онанізм, що значить задоволення статевого потягу штучним подразненням статевих органів), і п’янство. Давайте обговоримо як подібні випробовування можуть натрапити на вас або на ваших улюблених.

Випробовування слухняності в справах крові

11. Яка є основа на позицію християн відносно вживання крові?

¹¹ Божий закон про кров не є новий або незрозумілий. Через нашого предка, Ноя, Єгова наказав людству: „Тільки м’яса з душею його, цебто з кров’ю його, не будете ви споживати”. (1 Мойсеєва 9:4) У Мойсеєвому Законі теж було підкреслено святість крові, яка представляє життя від Бога. Кров можна було вживати на жертівнику, але інакше її треба було ,виливати на землю, як воду’. (3 Мойсеєва 17:11—14; 5 Мойсеєва 12:23—25) Чи заборона, щоб не підтримувати життя кров’ю продовжувалась після скасування Мойсеєвого Закону? Певно що продовжувалась. На так званій першій християнській раді, апостоли й старші (складаючі урядове тіло) зробили висновок, що християни повинні ,стримуватись від ідолопоклонства, від перелюбу, від задушеного [в якому ще залишається кров] і від крові’. Зловживати кров’ю було таке саме неморальне як незаконні статеві зносини.— Дії 15:20, 21, 28, 29.

12. Яку позицію взяли ранні християни відносно крові?

¹² Ранні християни слухались Божого закону про кров. Хоч декотрі люди в той час пили кров гладіаторів, щоб „зціляти” на епілепсію (падуча хвороба), то правдиві християни не робили цього. І вони не споживали харчів у яких знаходилась кров, навіть коли це значило смерть для них та їхніх дітей. З того часу, різні теологи та інші визнавали, що християни є під Божим законом, який забороняє підтримувати життя кров’ю.

13. (а) Чому ви деколи будете випробовувані відносно крові? (б) Яку головну причину християни повинні пам’ятати через яку вони не можуть погодитись на кров?

¹³ Сьогочасно переливання крові стало дуже популярним засобом лікування. Християнин ще можливо буде мусив зносити таке випробування. Лікарі, медичні сестри, а навіть родичі можливо будуть дуже натискати на християнина погодитись і прийняти кров. Але поінформовані особи знають, що переливання крові поміщає в собі великий риск. Журнал Тайм (5 листопада, 1984 р.) сказав, що „близько 100 000 американців заражаються гепатитом кожного року через переливання крові”, головно „таємничим вірусом, якого впізнається тільки процесом виділяння”. Журнал Тайм теж дав рапорт про більше як 6500 випадків хвороби ЕЙДС (синдром набутої імунної недостачі). Декотрі з цих людей заразились „переливанням крові”. У рапорті було сказано: „Близько половина заражених померли, хоч максимальна норма смертності може бути 90 процентів або й більше”. Звичайно Свідки Єгови не відмовляються від переливання крові тільки тому, що це є небезпечне лікування. Навіть коли б лікарі запевняли, що переливання крові є зовсім безпечне, то Боже Слово таки наказує ,стримуватись від крові’.— Дії 21:25.

14. З яким „таємним” випробовуванням відносно крові ви ще можливо будете мусили боротись?

¹⁴ Уявіть собі, коли б вам сказали, що ви дуже потребуєте переливання крові. Чи ж вам на думку не спадав би Божий закон про кров? І в присутності співхристиян ви мабуть підкріпили б вашу постанову слухатись Бога, незважаючи на негайні наслідки. (Порівняйте Даниїла 3:13—18.) Проте, що ви робили б, коли б лікар або суддя приватно натискав вас погодитись на переливання крові, навіть кажучи, що він сам буде відповідальний перед Богом?

15. Який неправильний погляд відносно нашої позиції про кров мають декотрі лікарі й службовці лікарень?

¹⁵ Рапорти з різних країн натякають, що декотрі лікарі, службовці лікарень, і судді іноді помилково думають, що публічно Свідки Єгови противляться переливанню крові, але приватно або в душі вони інакше думають про це. В одному випадку суддя довільно зробив висновок „що суть проблеми не є в релігійному переконанні [пацієнтки], але в тім, що вона не хотіла підписати заздалегідь приготовлений дозвіл на переливання крові. Вона не противилась цьому лікуванню — вона просто не дозволяла лікарям застосовувати його”. Навпаки, замість нестійко відмовлятись ,підписати уповноваження на кров’, Свідки Єгови є відомі за те, що вони дуже бажають підписувати законні документи, щоб ними звільнити медичних робітників від якої-небудь відповідальності за те, що відмовляються від переливання крові.a

16. Коли б хтось приватно наполягав на вас погодитись прийняти кров, то що ви повинні пам’ятати?

¹⁶ Лікарі та судді можливо будуть умовляти вас погодитись на переливання крові, тому що бачили як люди інших релігій спершу противились якомусь лікуванню а тоді ,таємно’ погоджувались на нього. Декотрі службовці навіть кажуть, що вони знають Свідків, які погодились на таємне переливання крові. Якщо це правда, то така особа тільки була ознайомлена з Свідками Єгови. Присвячені слуги Божі знають, що Він буде бачити, коли б ви пішли на компроміс. Чи пам’ятаєте те, що сталось, коли Давид згрішив відносно Вірсавії та Уррія? Єгова все бачив і послав Натана із звісткою: „Хоч ти [Давид] вчинив потаємно, а Я зроблю цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем”. Так як Бог сказав, пізніше Давид відчув серйозні наслідки свого „таємного” гріха.— 2 Самуїлова 11:27 до 12:12; 16:21.

17. (а) Як таємно погодитись на переливання крові може спричинити проблему для когось іншого? (б) Поясніть як одна сестра непохитно додержала своє рішення відносно крові навіть приватно, і який був наслідок цього?

¹⁷ Любов до ваших християнських братів теж повинна допомогти вам протистояти тискові, щоб погодитись і таємно порушити Божий закон про кров. Як це? Ну, коли б лікар або суддя старався примусити вас погодитись на переливання крові, навіть таємно, то ви повинні подумати, як це збільшить проблему наступному Свідкові. Вдумайтесь у цей досвід:

Сестру Родрігес лікували на інфекцію. Але вона дуже захворіла; лікар визначив діагноз: внутрішній кроволив і порадив її піти до великої лікарні. У кімнаті крайньої необхідності сестра Родрігес сказала персоналу: „Що б зі мною не сталось, то я не можу погодитись на переливання крові”. Пізніше, коли медичні сестри натискали її, кажучи що декотрі Свідки погоджувались на переливання крові, то вона таки не поступилась перед їхніми вимогами. Протягом днів кроволив продовжувався і ця сестра ослабла так, що зрештою її взяли до кімнати інтенсивного догляду. Потім лікарня покликала суддю верховного суду держави.

Кілька місяців пізніше в амфітеатрі лікарні цей суддя промовляв до більше як 150 лікарів на тему „Чиє ж це життя?” Він, теж, казав, що вже мав справу з особами, які спершу відмовлялись від переливання крові, але які погодились перед суддею. Але що ж сказати про сестру Родрігес? Він розказав, як приватно він старався переконати її, щоб вона дозволила йому ,понести відповідальність’ і перелити їй кров за судовим наказом. А що вона зробила? Суддя сказав перед лікарями, що зібравшись у силі, пані Родрігес сказала йому, що ніяк не погодиться на переливання крові, і щоб він вийшов з кімнати й більше не турбував її. Отже, суддя пояснив, що тут не було жодної основи на переливання крові проти її волі.

18. Яку постанову ми повинні докладно вияснити відносно крові, і з якими правдоподібними наслідками?

¹⁸ Це підкреслює важливість, що потрібно точно пояснити лікарям, що ми ніяк не домовляємось відносно нашої позиції про кров. Така то була рішуча позиція апостолів, які сказали: „Бога повинно слухатися більше, як людей”. (Дії 5:29) Справа сестри Родрігес теж показує як компроміс Свідків може впливати на інших пацієнтів. Тоді як вона була дуже хвора й фізично слабка, то таки мусила змагатись з цим додатковим тиском тільки, тому що раніше хтось можливо був потаємно порушив Божий закон. Певно, таке порушення не буде таємниця „Судді всієї землі”. (1 Мойсеєва 18:25) На щастя, сестра Родрігес не погодилась таємно, так як вона не погоджувалась публічно. І пізніше, видужавши, вона пояснила тим самим лікарям свою непохитну постанову бути вірною Богові.

19. Про який факт ми ніколи не повинні забувати?

¹⁹ Ми, теж, мусимо бути вірними, будь то наші вчинки були публічні, чи таємні. Єгова дуже тішиться такою вірністю й нагородить нас за це; справедливо Він відплатить за вчинки — публічні чи приватні — тим, які не додержуються Його норм. (Псалом 50 [51]:6; Йова 34:24) Люблячо Він дає досконалу пораду, щоб допомогти нам подолати які-небудь заховані гріхи, так як це будемо обговорювати в наступній статті.

[Примітки]

Як би ви відповідали?

◻ Яка Божа спроможність повинна впливати на наші вчинки?

◻ Якого важливого уроку досвід Ахана повинен навчити нас?

◻ Яка може бути шкода, коли християнин таємно порушує Божий закон про кров?

◻ Що ви повинні постановити відносно погляду Єгови про кров?

[Рамка на сторінці 13]

Визнають, що Божий закон відносно крові ще є в силі

ДЖОСЕФ ПРІСТЛІ (1733 до 1804 рр.), науковець, є найбільш відомий за те, що відкрив кисень, але він теж був теологом. Він написав:

„Заборона споживати кров, дана Ноєві, здається є обов’язковою для всіх його нащадків”. Відносно заяви, що християнам тільки тимчасово було заборонено брати кров, Прістлі додав: „Немає жодного доказу, що цей наказ є тимчасовий, і нічого не згадується про час в який цю заборону буде скасовано... Якщо будемо тлумачити цю заборону практикою первісних християн, які насправді правильно розуміли природу та ступінь цієї заборони, то не можемо не робити висновку, що її дано з наміром бути безумовною й вічною”.

У 1646 році було надруковано Догмат про кров спростований, або, кров заборонено. На 8 сторінці зроблено цей висновок: „Покиньмо цей жорстокий звичай споживати життя тварин, так як тепер роблять по цілій Англії в формі неосвяченої чорної [кровної] запіканки, і цим чином докажемо себе бути милостивим народом, а не жорстоким; бо тоді не будемо знайдені бути неслухняними Богові в таких точно висловлених правилах, але будемо слухатись Його волі, і чинити те, що є правильне в Його очах, а тоді матимем Божу ласку,.. і не будемо відрізані від нашого народу, і щоб Бог не виступав проти нас назавжди за це зло”.

Гаспард Бартолін був професором анатомії університету Копенгагена в 17 столітті. Пишучи на тему ,Зловживання кров’ю’, він зауважив: ,Здається ті, які застосовують кров людини, щоб нею зціляти внутрішні хвороби, зловживають нею й дуже грішать. Людоїди стоять засуджені. Чому ж ми не відчуваємо відразу до тих, які заплямовують свої стравоходи людською кров’ю? Таке саме є сприймати чужу кров від розрізаної вени, ротом чи знаряддям переливання. Автори цієї операції викликають жах згідно божественного закону, який забороняє споживання крові’.

Твір Щирий перегляд Об’явлення (1745 рік) мав справу з Божим наказом про кров і зробив такий висновок: „Наказ був даний Ноєві, повторений Мойсеєві затверджений апостолами Ісуса Христа; був даний зараз після Потопу, коли світ, так би мовити, ще раз почався; єдиний даний наказ у той час; урочисто повторений тим людям, яких Бог відділив від решти людства, стати святим народом для Нього; повторений з страшенним осудом божественної помсти, проти єврея і чужинця, який відважиться порушити його; і затверджений найбільш урочистою і святою радою, яка вже колись збиралась на землі; діючий під впливом Божого духа! переданий тим святим збором кільком церквам навколишніх народів, руками двох єпископів, і двох апостолів... Чи ж якась людина, після всього цього, відважиться паплюжити цей наказ? Чи ж якась людина відважиться оголосити заповідь, так дану, багато разів повторену, і затверджену самим Богом, бути незначною й неважливою?”

[Ілюстрація на сторінці 14]

Вірність одного Свідка, легше зробить іншому бути вірному Богові