Шануйте всіх людей
«Шануйте всіх [людей]... Бога бійтеся, царя поважайте» (1 ПЕТРА 2:17).
1. (а) Кого, крім Бога й Христа, конче треба шанувати? (б) Яким людям належиться пошана так як показує в 1 Петра 2:17?
МИ ВЖЕ обговорювали наш обов’язок шанувати Бога Єгову й Ісуса Христа. Шанувати їх є розумно й люблячо. Однак, Боже Слово показує, що ми також повинні шанувати людей. «Шануйте всіх [людей]»,— нам сказано (1 Петра 2:17). Тому що цей вірш кінчиться наказом, «царя поважайте», то виходить, що ми повинні шанувати тих людей, яким належиться пошана через їхню позицію. Кого ж ми повинні так шанувати? Між достойними нашої пошани можуть поміщатись більше осіб ніж хтось думає. Можна сказати, що є чотири кола осіб, яких ми повинні шанувати.
Шануйте політичних провідників
2. Як ми знаємо, що «цар» про якого говорить у 1 Петра 2:17 стосується тілесного царя або політичного провідника?
2 Перші з цих є світські уряди. Ми повинні шанувати політичних провідників. Коли Петро порадив: «Царя поважайте», то чому ми кажемо, що Петро мав політичних провідників на думці? Тому що він говорить про обставини поза християнським збором. Він тільки що сказав: «Коріться кожному людському творінню... чи то цареві, як найвищому, чи то володарям, як від нього посланим». Зверніть увагу на те, що Петро протиставить Бога в протилежності з «царем», і каже: «Бога бійтеся, царя поважайте» (1 Петра 2:13, 14,). Отже, «цар», якого Петро наказує нам шанувати стосується котрого-небудь людського царя або політичних правителів.
3. Хто це «вища влада», і що їй належиться?
3 Апостол Павло дає подібний наказ: «Нехай кожна людина кориться вищій владі». «Вища влада» не є Бог Єгова або Ісус Христос, але політичні провідники й урядові діячі. Маючи це на думці, Павло продовжує й каже: «Віддайте належне всім,.. кому честь — честь». Так, Бог дозволив таким особам мати політичну владу й тому їм належиться пошана (Римлян 13:1, 7).
4. (а) Як можна шанувати політичних провідників? (б) Який приклад шанування провідників апостол Павло дав нам?
4 Як же нам шанувати політичних провідників? Мусимо ставитись до них з глибокою пошаною. (Порівняйте 1 Петра 3:15). І через їхню позицію, їм належиться пошана, навіть коли б вони були лукаві. Римський історик Таціт каже, що губернатор Фелікс «гадав, що може виконувати яке-небудь лукавство безкарно». Однак, Павло шановно ставився до нього, коли обороняв себе перед ним. Подібно, Павло шановно сказав цареві Іродові Агріппі II: «Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю», хоч Павло знав, що Агріппа допустився до кровозмішення. Павло так само шанував губернатора Феста, звернувшись до нього як «достойний» незважаючи на те, що Фест поклонявся ідолам (Дії 24:10; 26:2, 3, 24, 25).
5. В який інший спосіб можна шанувати урядову владу, і як Свідки Єгови є гарним прикладом цього?
5 Павло показує ще інший спосіб, яким ми можемо шанувати урядових начальників, коли написав, щоб віддавати урядовій владі належне. Він сказав, щоб віддати «кому податок — податок, кому мито — мито» (Римлян 13:7). Свідки Єгови віддають владі належне незважаючи в якій країні світу вони живуть. В італійській газеті Стампа було сказано: «Вони є найвірнішими громадянами: вони сплачують податок і дотримують усі закони, навіть коли це не виходить їм на користь». У газеті Пост з Палм-Біч, Флоріда, США, було сказано про Свідків Єгови: «Вони сплачують податки. Вони є з найбільш чесних громадян у Республіці».
Шануйте роботодавців
6. Кого іншого апостоли Павло й Петро кажуть слід шанувати?
6 Ми повинні шанувати роботодавців наших. Апостоли Павло й Петро підкреслюють важливість для християн шанувати тих, що головують над ними на роботі. Павло написав: «Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажалися Боже Ім’я та наука. А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що браття вони, але нехай служать їм тим більше». І Петро сказав: «Раби,— коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим» (1 Тимофія 6:1, 2; 1 Петра 2:18; Ефесян 6:5; Колосян 3:22, 23).
7. (а) Як біблійна порада, щоб «раби» шанували «панів» своїх стосується сьогодні? (б) Якого принципу християнські роботодавці й робітники повинні дотримувати?
7 Звичайно, сьогодні рабства вже майже немає. Але принципи споріднення між рабом а власником стосуються споріднення між християнськими роботодавцями а робітниками. Тому, християни-робітники мають відповідальність шанувати навіть тих роботодавців яким трудно догодити. Але що, коли б роботодавець був віруючим? Замість сподіватись від нього спеціальної ласки через таке споріднення, то християнський робітник повинен ще більше служити своєму роботодавцеві, і ніяк не використовувати його.
Шануйте членів родини
8, 9. (а) Кого діти повинні шанувати? (б) Чому, і як діти повинні шанувати батьків своїх?
8 Треба шанувати всіх членів у родині. Діти, наприклад, є зобов’язані шанувати їхніх батьків. Це не було тільки вимогою під Мойсеєвим Законом, але також обов’язком християн. Апостол Павло написав до християн: «Діти,— слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! Шануй свого батька та матір» (Ефесян 6:1, 2; Вихід 20:12).
9 Чому діти повинні шанувати їхніх батьків? Вони повинні шанувати батьків через їхню Богом дану владу, а також через усе те, що батьки зробили для них — породили їх, годували й виховували. Як же дітям шанувати їхніх батьків? Вони повинні слухатись їх і підкорятись їм (Приповістей 23:22, 25, 26; Колосян 3:20). Віддавати батькам таку пошану може вимагати, щоб дорослі діти підтримували постарілих батьків або дідуся чи бабусю матеріально як і духовно. Це треба уважно зрівноважити з іншими відповідальностями, як наприклад доглядати своїх власних дітей, ходити на зібрання й на службу (Ефесян 5:15-17; 1 Тимофія 5:8; 1 Івана 3:17).
10. Кого дружини є зобов’язані шанувати, і як вони можуть виконати цей обов’язок?
10 Однак, не тільки діти в родині мають обов’язок віддавати таку пошану. Дружини повинні шанувати їхніх чоловіків. Апостол Павло також сказав, що «дружина нехай глибоко поважає чоловіка свого» (Ефесян 5:33, НС; 1 Петра 3:1, 2). «Глибоко поважати» чоловіків значить віддавати їм пошану. Сарра шанувала свого чоловіка, Авраама, коли назвала його «паном» (1 Петра 3:6). Дружини, будьте такі як Сарра. Віддавайте вашим чоловікам належну пошану, погоджуйтесь з їхніми рішеннями й співробітничайте. Коли будете старатись як можете допомагати вашим чоловікам носити їхній тягар, замість збільшувати його, то цим будете шанувати їх.
11. Кому чоловіки є зобов’язані віддавати пошану, і чому?
11 А що сказано про чоловіків? Боже Слово наказує чоловікам так: «Чоловіки,— так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви» (1 Петра 3:7). Кожен чоловік повинен задуматись над цим. Ситуація така: неначе б дружина мала на собі ярлик «Дорогоцінна. Делікатна. Потребує особливої уважності. Шануйте!» Чоловіки мусять пам’ятати, якщо не будуть належно шанувати дружин своїх, то можуть пошкодити їхньому спорідненню з Богом Єговою, тому що це буде перешкодою їхнім молитвам. Справді, всі члени в родині скористають, коли будуть шанувати одні одних.
У зборі
12. (а) Хто має відповідальність віддавати пошану в зборі? (б) Як Ісус показав, що це правильно приймати пошану?
12 Усі члени християнського збору також мають відповідальність шанувати одні одних. Біблія дає нам таку пораду: «Випереджайте один одного пошаною!» (Римлян 12:10). В одній з Своїх притч Ісус показав, що це правильно приймати пошану. Він сказав, що коли нас запрошують на гостину, то ми повинні вибирати найнижче місце, бо хазяїн тоді скаже нам взяти вище й будемо мати пошану перед іншими гостями (Луки 14:10). Тому що всі з нас любимо коли нас шанують, то чи ж ми не повинні співчувати іншим і шанувати їх? Як же нам зробити це?
13. В які способи можна показувати пошану в зборі?
13 Висказувати оцінювання за виконання якихось задач є таке саме як би віддавати пошану. Отже, ми можемо шанувати одні одних, похвалювати, можливо за промову або відповідь на запитання під час зібрання. Крім того, ми шануємо одні одних, коли покірно ставимось до наших християнських братів і сестер, і поводимось з ними з глибокою пошаною (1 Петра 5:5). Таким чином ми показуємо, що дорожимо ними як шанобливими співслугами Бога Єгови.
14. (а) Як брати в зборі можуть віддавати сестрам належної пошани? (б) Як ми знаємо, що даванням дарунків віддаємо людям пошану?
14 Апостол Павло порадив молодого Тимофія поводитись з старшими християнськими сестрами як матірями, а молодшими як рідними, «зо всякою чистістю». Так, коли брати не дозволяють собі вільності в поводженні з християнськими сестрами, то шанують їх. Павло написав: «Шануй вдів, удів правдивих». Нужденну вдову можна шанувати матеріальною допомогою. Але, щоб вдова була гідна такої допомоги, то мусить мати «засвідчення в добрих ділах» (1 Тимофія 5:2-10). Про матеріальне давання, Лука написав про мешканців острова Малти: «Вони нас вшанували й великими почестями, а як ми від’їжджали, понакладали, чого було треба» (Дії 28:10). Братів можна шанувати даванням матеріальних дарунків.
15. (а) Кого ми маємо обов’язок особливо шанувати? (б) Яким одним способом можна шанувати братів, які дають нам керівництво?
15 Продовжуючи своє Послання до Тимофія, Павло пише: «А пресвітери [старші], які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю» (1 Тимофія 5:17). Як же нам шанувати старших, або наглядачів? Павло сказав: «Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!» (1 Коринтян 11:1). Коли послухаємо Павлового наказу, щоб бути такими як він, то віддаємо йому честь. Цей самий принцип стосується тих, які дають нам керівництво сьогодні. Наскільки будемо ставати такими як вони, то настільки будемо віддавати їм честь.
16. В які додаткові способи можна шанувати братів, які дають нам керівництво?
16 Ми також шануємо наглядачів, коли слухаємось напучування: «Слухайтесь ваших наставників та коріться їм,— вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має дати справу» (Євреїв 13:17). Так як діти шанують батьків їхніх, коли слухаються їх, то так ми шануємо братів, які дають нам керівництво, коли слухаємось і підкоряємось їм. І так як люб’язні мешканці Малти шанували Павла і його друзів, і давали їм матеріальні дарунки, то так само багато подорожуючих представників Товариства знову і знову одержували таку саму пошану. Звичайно, вони ніколи не повинні випрошувати таких дарунків або натякати на те, що вони їм потрібні.
17. Як наглядачі є зобов’язані віддавати пошану?
17 З другого боку, всі на позиціях наглядання — будь-то в місцевому зборі, як подорожуючі обласні чи районні наглядачі, чи з котрогось філіалу Товариства Вартової Башти, або в родині — мають обов’язок шанувати тих над якими вони наглядають. Наглядачі повинні бути співчутливі. Вони завжди повинні бути приступні, лагідні й покірні, так як Ісус Христос казав, що Він був (Матвія 11:29, 30).
Старайтесь шанувати одні одних
18. (а) Що може перешкоджати нам віддавати пошану достойним? (б) Чому неможливо виправдувати негативну або критикуючу натуру?
18 Ми всі мусимо старанно намагатись, щоб шанувати одні одних, тому що нам перешкоджають могутні сили. А сила, або перепона — це наше недосконале серце. «Нахил людського серця лихий від віку його молодого»,— каже Біблія (Буття 8:21). Один з тілесних напрямів, який перешкоджає нам шанувати інших є негативні, критикуючі думки. Усі з нас є слабкі, недосконалі люди і нам є потрібні милосердя Єгови і Його незаслужена ласка (Римлян 3:23, 24). Оцінюючи цей факт, не шукаймо недолік у наших братів. Усі присвячені слуги Бога Єгови мають багато за що бути вдячними. Стараймось не вдумуватись у слабкості наших братів, або сумніватись їхнім добрим намірам.
19. Що допоможе нам протидіяти негативному відношенню?
19 Щоб подолати такий негативний напрям, то конче треба любити наших братів і бути здержливими. До братів треба ставитись співчутливо, у вірності, з позитивним напрямом, і помічати їхні добрі властивості. Якщо не розуміємо якоїсь справи, то завжди виправдуймо наших братів за відсутністю достатніх доказів і послухаймо Петрової поради: «Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів» (1 Петра 4:8). Конче треба так любити братів наших, якщо хочемо належно шанувати їх.
20, 21. (а) Який інший напрям правдоподібно буде перешкодою нам шанувати одні одних? (б) Що допоможе нам перебороти цей напрям?
20 Скоро ображатись або гостро реагувати також буде перешкодою нам шанувати наших братів. Чутливість має своє місце. Митці мусять бути вразливі до кольорів або звуків, тому що це входить у їхню професію. Але бути занадто вразливими в наших стосунках з іншими — це себелюбство, яке може відібрати від нас душевний спокій й перешкодити нам шанувати інших.
21 Відносно цього в Екклезіястова 7:9 маємо цю гарну пораду: «Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців». Бути занадто образливими або скоро реагувати виявляє брак мудрості, здорового розуму, як і любові. Треба остерігатися, щоб наші грішні напрями — негативні думки, критикування, або уразливість — не були перешкодою для нас віддавати іншим належну пошану.
22. Як можна підсумувати обов’язок віддавати іншим пошану?
22 Справді, маємо багато причин шанувати інших людей. І так як ми вже обговорювали, є багато різних способів, якими можна шанувати їх. Завжди треба бути обережними, щоб якесь себелюбне або негативне відношення не перешкоджало нам віддавати іншим пошану. Головно в родині між домашніми повинна практикуватись пошана, між чоловіками й дружинам, як і дітьми та батьками. У зборі маємо обов’язок шанувати співпоклонників, а головно тих, які мають обов’язок наглядання. Ми самі дуже скористаємо якщо будемо віддавати належну честь вищезгаданим, тому що Ісус сказав: «Блаженніше давати, ніж брати» (Дії 20:35).
Які ваші відповіді?
◻ Чому і як ми повинні шанувати урядову владу?
◻ Яка біблійна порада стосується споріднення між роботодавцями а робітниками?
◻ Як треба віддавати пошану членам у родині?
◻ Яку спеціальну пошану треба віддавати в зборі, і чому?
◻ Як можна перебороти тілесні недоліки, які перешкоджають нам віддавати іншим пошану?