Виявляйте ніжне співчуття
«Зодягніться в ніжні почуття: співчуття, доброзичливість» (КОЛОСЯН 3:12, НС).
1. Чому сьогодні існує велика потреба у співчутті?
НІКОЛИ впродовж цілої історії так багато людей не відчувало потреби у співчутливій підтримці. Мільйонам потрібно допомоги, бо вони страждають від хвороб, голоду, безробіття, злочинності, війн, безладдя та стихійних лих. Проте існує більш серйозна проблема, це — жалюгідний духовний стан людства. Сатана, знаючи, що йому залишається мало часу, «зводить усесвіт» (Об’явлення 12:9, 12). Отже, зокрема життя тих, хто не належить до християнського збору, є в небезпеці, а Біблія виключає будь-яку надію на воскресіння для людей, яких буде страчено в Божому близькому дні суду (Матвія 25:31—33, 41, 46; 2 Солунян 1:6—9).
2. Чому Єгова відкладає знищення злих людей?
2 Але перед кінцем Єгова продовжує виявляти терпіння і співчуття до невдячних та злих людей (Матвія 5:45; Луки 6:35, 36). Він робить це з тієї ж самої причини, з якої відстрочував покарання невірного ізраїльського народу. «Як живий Я,— говорить Господь Бог,— не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?» (Єзекіїля 33:11).
3. Який ми маємо приклад співчуття Єгови до чужих йому людей і чого ми навчаємося із цього?
3 Єгова також виявив співчуття до злих ніневітян. Він послав свого пророка Йону попередити їх про неминуче знищення. Але вони позитивно відреагували на Йонине проповідування і покаялися. Це спонукало співчутливого Бога Єгову утриматися від знищення цього міста в той час (Йони 3:10; 4:11). Якщо Бог пожалів ніневітян, котрим була б дана можливість воскреснути, наскільки ж більше співчуття треба мати нам до людей, що їм сьогодні загрожує вічне знищення! (Луки 11:32).
Безпрецедентна праця, спонукана співчуттям
4. Як Єгова виявляє співчуття до людей сьогодні?
4 Оскільки Єгова є співчутливою особою, він доручив своїм Свідкам відвідувати їхніх ближніх, звіщаючи цим людям «Євангелію Царства» (Матвія 24:14). І коли люди із вдячністю реагують на цю рятівну працю, Єгова відкриває їхні серця до звістки про Царство (Матвія 11:25; Дії 16:14). Наслідуючи свого Бога, правдиві християни виявляють ніжне співчуття, бо відвідують зацікавлених осіб, допомагаючи, де можуть, через біблійне вивчення. Таким чином, 1993 року у 231 країні більше чотирьох з половиною мільйонів Свідків Єгови провели понад один мільярд годин, проповідуючи від дому до дому і проводячи вивчення Біблії зі своїми ближніми. Ці новозацікавлені у свою чергу можуть тепер присвятити своє життя Єгові та влитися в ряди його охрещених Свідків. Таким чином вони також беруться за виконання цієї безпрецедентної праці, спонуканої співчуттям, заради майбутніх учнів, котрі ще й досі поневолені сатанинським злим світом, який гине (Матвія 28:19, 20; Івана 14:12).
5. Що спіткає релігії, які перекрутили правду про Бога, коли чаша божественного співчуття переповниться?
5 Незабаром Єгова виступить як «Муж війни» (Вихід 15:3). Зі співчуття до свого ім’я і до своїх людей він усуне зло і заснує праведний новий світ (2 Петра 3:13). Першими, хто відчує на собі наслідки дня Божого гніву, будуть церкви загальновизнаного християнства. Так само як Бог не зберіг свого храму в Єрусалимі від вавилонського царя, він також не збереже релігійних організацій, які перекрутили правду про нього. Бог вкладе в серця членів Організації Об’єднаних Націй думку, щоб сплюндрувати загальновизнане християнство та решту фальшивих релігій (Об’явлення 17:16, 17). «І також Я,— проголошує Єгова,— не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!» (Єзекіїля 9:5, 10).
6. У яких випадках Свідки Єгови спонукані виявляти співчуття?
6 Поки ще є час Свідки Єгови безупинно виявляють співчуття до своїх ближніх, запопадливо проповідуючи Божу звістку про спасіння. І звичайно, де можливо, вони також допомагають людям, яким потрібно матеріальної підтримки. Щодо цього, однак, їхнім першим обов’язком є дбати про потреби членів близької родини і тих, хто споріднений з ними вірою (Галатів 6:10; 1 Тимофія 5:4, 8). Чимало кампаній допомоги, проведених Свідками Єгови для співвіруючих, яких спіткали різноманітні лиха,— це яскраві приклади співчуття. А втім, християни не чекають на кризу, щоб після цього виявляти ніжне співчуття. У радощах і прикрощах щоденного життя вони без зволікань виявляють цю рису.
Частина нової особистості
7. а) Як співчуття пов’язується з новою особистістю в Колосян 3:8—13? б) Що ніжні почуття полегшують робити християнам?
7 Це правда, що наша грішна природа і згубний вплив світу Сатани перешкоджають нам виявляти ніжне співчуття. Ось чому Біблія спонукує нас відкласти «гнів, лютість, злість, лихослів’я, лайливість». Замість цього нам радиться ‘вдягнутися в нову [особистість]’ — особистість, яка узгоджується з Божим образом. Насамперед нам говориться зодягнутися «в милосердя [‘ніжне співчуття’, НС], добрість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння». Відтак Біблія показує нам, як слід виявляти ці риси у практичний спосіб. «Терпіть один одного і прощайте взаємно, коли б хтось мав скаргу на кого; як і Христос [«Єгова», НС] простив вам, так і ви!» Коли ми розвинули ‘ніжне співчуття’ до своїх братів — набагато легше прощати (Колосян 3:8—12, Філарет; 3:13, Деркач).
8. Чому важливо виявляти дух прощення?
8 З другого боку, неспроможність співчутливо прощати наражає на небезпеку наші взаємини з Єговою. Ісус переконливо виявив це у своїй притчі про невблаганного раба, якого пан кинув до в’язниці, «аж поки йому не віддасть всього боргу». Цей раб заслуговував такого ставлення до себе, бо він не виявив щонайменшого співчуття до співраба, який благав милості. Ісус закінчив цю притчу словами: «Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів» (Матвія 18:34, 35).
9. Як ніжне співчуття пов’язується із найважливішим виявом нової особистості?
9 Наше ніжне співчуття є важливим виразом любові. А любов — це розпізнавальний знак правдивого християнства (Івана 13:35). Отже, в кінці цього біблійного опису нової особистості робиться висновок: «А над усім тим — зодягніться в любов, що вона — союз досконалости!» (Колосян 3:14).
Заздрість — перепона виявленню співчуття
10. а) Що може призвести до вкорінення заздрості в нашому серці? б) До яких поганих наслідків може призвести заздрість?
10 Через нашу грішну людську природу в нашому серці може швидко вкоренитися почуття заздрості. Якийсь брат або якась сестра, мабуть, поблагословлені природними здібностями або мають матеріальний добробут, чого немає у нас. Або, можливо, хтось отримав особливі духовні благословення і привілеї. Якщо ми сповнюємося заздрістю до такої людини, то чи зможемо ставитися до неї з ніжним співчуттям? Напевно, що ні. Замість цього почуття заздрості може кінець кінцем вилитися в критиканство або недоброзичливі вчинки, бо про людей Ісус сказав: «Чим серце наповнене, те говорять уста його!» (Луки 6:45). Інші можуть прилучитися до такого критиканства. І так може порушитись мир у сім’ї або в зборі Божого народу.
11. Як десятеро Йосипових братів витіснили співчуття зі своїх сердець і якими були наслідки цього?
11 Візьміть до уваги те, що трапилося в одній великій сім’ї. Десятеро Яковових старших синів сповнювалися заздрістю до свого молодшого брата Йосипа, бо він був любимцем батька. У результаті вони «не могли говорити з ним спокійно». Пізніше Йосипа було поблагословлено божественними снами, що довело його схвалення Єговою. Через це брати «ще збільшили ненависть до нього». Оскільки вони не викоренили заздрості зі своїх сердець, вона витіснила співчуття і довела до тяжкого гріха (Буття 37:4, 5, 11).
12, 13. Що нам слід робити, коли почуття заздрості проникає в наше серце?
12 Вони безжалісно продали Йосипа в рабство. Намагаючись приховати свій злочин, брати обманули свого батька, сказавши, що Йосипа роздер був дикий звір. Минули роки, і їхній гріх виявився, коли голод змусив їх податися до Єгипту, щоб купити їжу. Управитель, що розподіляв харчі, в якому вони не впізнали Йосипа, звинуватив їх у шпигунстві та сказав не чекати більше від нього допомоги, якщо вони не привезуть свого наймолодшого брата Веніямина. На той час Веніямин був любимцем їхнього батька, і вони знали, що Яків не захоче відпустити його.
13 Отже, коли вони стояли перед Йосипом, їхнє сумління примусило їх визнати: «Справді, винні ми за нашого брата [Йосипа], бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали... Тому то прийшло це нещастя на нас!» (Буття 42:21). Своїми вчинками, сповненими співчуття, а також і рішучості, Йосип допоміг рідним братам довести щирість їхнього каяття. Тоді він відкрив себе і великодушно простив їм. Ця родина знову з’єдналася (Буття 45:4—8). Ми, як християни, повинні взяти із цього для себе урок. Знаючи про погані наслідки заздрості, нам слід молитися до Єгови про допомогу, щоб замістити почуття заздрості ‘ніжним співчуттям’.
Інші перепони виявленню співчуття
14. Чому нам слід уникати зайвий раз піддавати себе впливу насилля?
14 Інша перепона виявленню нами співчуття може постати, коли ми зайвий раз піддаємо себе впливу насилля. Спорт і розваги, які відводять найважливіше місце насиллю, розвивають жагу крові. У біблійні часи язичники регулярно насолоджувалися гладіаторськими боями та іншими видами катувань людей на аренах Римської імперії. Такі розваги, на думку одного історика, «руйнували почуття жалості до тих, хто страждає, а власне це почуття відрізняє людей від тварин». Більшість розваг у сьогоднішньому світі мають такі самі наслідки. Християнам, які стараються виявляти ніжне співчуття, потрібно великої розбірливості щодо матеріалу для читання, кінофільмів та програм телебачення. Для них мудро пам’ятати слова з Псалма 11:5: «Того, хто любить насилля,— ненавидить душа Його [Єгови]!»
15. а) Як людина може видати великий брак співчуття? б) Як правдиві християни реагують, коли їхні співвіруючі та ближні потребують допомоги?
15 Егоцентричній особі також, мабуть, бракує співчуття. Це є серйозною справою, як пояснює апостол Іван: «Хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?» (1 Івана 3:17). Подібний брак співчуття виявили самовдоволені священик і левит в Ісусовій притчі про милосердного самарянина. Бачивши, в якому скрутному становищі перебуває їхній напівживий єврейський брат, вони переходили на інший бік дороги і йшли далі (Луки 10:31, 32). У протилежність цьому співчутливі християни негайно реагують, коли їхні брати потребують матеріальної або духовної допомоги. Подібно до самарянина в Ісусовій притчі, вони також дбають про потреби чужинців. Тому вони охоче жертвують свій час, енергію та матеріальні засоби, щоб підтримувати працю роблення учнів. У цей спосіб вони сприяють спасінню мільйонів (1 Тимофія 4:16).
Співчуття до хворих
16. З якими обмеженнями ми стикаємося, коли йдеться про хвороби?
16 Хвороба — це уділ недосконалого людства, яке помирає. Не є винятком і християни; більшість же з них не мають медичних ступенів, також вони не можуть здійснювати чудес, як деякі ранні християни, котрі отримали таку здатність від Христа і його апостолів. Після смерті Христових апостолів та їхніх близьких співробітників така надприродна здатність зникла. Отже, наша спроможність допомагати тим, хто страждає від фізичних нездужань, у тому числі від розладу функцій мозку та від галюцинацій, є обмежена (Дії 8:13, 18; 1 Коринтян 13:8).
17. Який урок ми можемо взяти для себе з того, як повелися із хворим та осиротілим Йовом?
17 Хвороба нерідко супроводиться депресією. Наприклад, богобійний Йов впав у глибоку депресію через жахливу хворобу та лихо, що їх навів на нього Сатана (Йова 1:18, 19; 2:7; 3:3, 11—13). Йому потрібні були друзі, які б ставилися до нього із ніжним співчуттям і ‘потішали’ б його (1 Солунян 5:14). Замість того три так званих розрадники відвідали його і спішно дійшли хибного висновку. Вони загострили Йовів пригнічений стан, натякаючи на те, що його спіткало нещастя через якусь провину. Керуючись ніжним співчуттям, християни уникатимуть подібних помилок, коли їхні співвіруючі хворі або пригнічені емоційно. Інколи єдине, чого потрібно таким особам,— це декілька дружніх відвідин старійшин або інших зрілих християн, котрі вислухають із співчуттям, виявлять чуйність і дадуть сердечну пораду з Біблії (Римлян 12:15; Якова 1:19).
Співчуття до слабких
18, 19. а) Як старійшини повинні обходитися зі слабкими або з грішниками? б) Навіть якщо необхідно утворити судовий комітет, чому важливо, аби старійшини ставилися до грішників з ніжним співчуттям?
18 Старійшинам зокрема потрібно виявляти ніжне співчуття (Дії 20:29, 35). «Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих»,— наказується в Біблії (Римлян 15:1). Ми недосконалі, і тому всі робимо помилки (Якова 3:2). Маючи справу з людиною, котра «робить якийсь хибний крок перед тим, як усвідомить це», потрібно виявляти ніжність (Галатів 6:1, НС). Старійшини ніколи не хочуть бути такими, як самовдоволені фарисеї, котрі ставили надмірні вимоги щодо виконання Божого Закону.
19 На противагу цьому старійшини наслідують ніжне співчуття, яке зразково виявляють Бог Єгова та Ісус Христос. Головним завданням старійшин є годувати, підбадьорювати і піднімати дух Божих овець (Ісаї 32:1, 2). Замість того щоб старатися контролювати справи силою-силенною правил, вони керуються чудовими принципами Божого Слова. Отже вчинки старійшин повинні підкріпляти братів, викликати в їхніх серцях радість і вдячність за доброту Єгови. Якщо співвіруючий робить незначну помилку, старійшина звичайно не виправлятиме його тоді, коли це можуть почути інші. Якщо існує невідкладна необхідність поговорити, ніжне співчуття підкаже старійшині відійти з цією людиною убік й обговорити проблему так, щоб не чули інші. (Порівняйте Матвія 18:15). Незалежно від того як важко жити у злагоді з кимось, старійшина повинен мати терпеливий підхід і старатися допомогти. Він також ніколи не бажатиме вишукувати приводи, щоб вигнати таку людину зі збору. Навіть якщо необхідно утворити судовий комітет, старійшини виявлятимуть ніжне співчуття до людини, яка вплуталася в серйозний гріх. Їхня лагідність може допомогти цій особі покаятись (2 Тимофія 2:24—26).
20. Коли емоційні прояви співчуття є невідповідними і чому?
20 Існують, однак, випадки, коли служителю Єгови не можна виявляти співчуття. (Порівняйте Повторення Закону 13:6—9). Для християнина «не мати спілкування» з виключеними близькими друзями або родичами може бути справжнім випробуванням. У такому випадку цій людині важливо не піддатися почуттю жалості (1 Коринтян 5:11—13, Дерк.). Така непохитність може навіть заохотити грішника покаятися. Крім того, маючи справу з протилежною статтю, християни повинні уникати невідповідних проявів співчуття, що можуть довести до статевої неморальності.
21. В яких інших галузях нам потрібно виявляти ніжне співчуття і які блага воно несе із собою?
21 За браком місця ми не можемо торкнутися багатьох різних галузей, де потрібно виявляти ніжне співчуття,— у стосунках з похилими віком чи осиротілими людьми і з тими, хто зазнає гоніння від невіруючих подружніх партнерів. Зі старійшинами, які наполегливо працюють, також потрібно обходитися з ніжним співчуттям (1 Тимофія 5:17). Поважайте і підтримуйте їх (Євреїв 13:7, 17). «Будьте всі... співчутливі»,— написав апостол Петро (1 Петра 3:8, Дерк.). Поводячись так у всіх ситуаціях, де цього вимагається, ми сприяємо єдності та щастю у зборі та приваблюємо до правди сторонніх людей. А найголовніше, ми цим приносимо честь нашому ніжному, співчутливому Отцю, Єгові.
Питання для повторення
◻ Як Єгова виявляє співчуття до грішного людства?
◻ Чому важливо виявляти ніжне співчуття?
◻ Що може перешкоджати нам виявляти ніжне співчуття?
◻ Як ми повинні обходитися із хворими і пригніченими?
◻ Хто зокрема повинен виявляти ніжне співчуття і чому?
[Рамка на сторінці 19]
БЕЗЖАЛІСНІ ФАРИСЕЇ
СУБОТНІЙ день відпочинку мав приносити духовне і фізичне благословення для Божого народу. Єврейські релігійні провідники, однак, створили багато правил, якими зневажалося Божий закон про суботу, і через це він став обтяжливим для людей. Наприклад, якщо з кимось стався нещасний випадок або хтось страждав через хворобу, йому не можна було подати допомогу в суботу, хіба що його життю загрожувала небезпека.
Послідовники однієї фарисейської школи були такими категоричними у своєму тлумаченні закону про суботу, що сказали: «У суботу жоден не повинен утішати родичів померлого і нікому не дозволяється відвідувати хворих людей». Інші релігійні провідники дозволяли такі візити в суботу, але ставили умову: «Жодних сліз».
Отже Ісус слушно засудив єврейських релігійних провідників за те, що вони не помічали важливіших вимог Закону, таких, як справедливість, любов і милосердя. Не дивно, що він сказав до фарисеїв: «Ви... касуєте слово Боже... вашим переданням»! (Марка 7:8, 13, Хоменко; Матвія 23:23; Луки 11:42).
[Ілюстрації на сторінці 17]
У 231 країні Свідки Єгови виконують у домах людей, на вулицях і навіть у в’язницях безпрецедентну працю, в якій виявляється співчуття.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Дивлячись на насилля, яке, наприклад, показується по телебаченню, ми можемо послабити своє ніжне співчуття.