Вісники Царства сповіщають

Колишні вороги об’єднані в поклонінні Єгові

«ПЕРШИЙ раз я почув про Свідків Єгови, коли служив військовим охоронцем у Боснії», — пояснює Бранкоa.

Бранко стояв на варті в шпиталі, де лежали поранені. Один з лікарів вивчав Біблію зі Свідками, і під час нічної зміни він розповів Бранко, чого навчився про Біблію.

Почуте тієї ночі спонукало Бранко негайно відкласти зброю. Бажаючи дізнатися більше, він знайшов Свідків. Через якийсь час, уже коли переїхав до іншої європейської країни, Бранко розшукав Зал Царства і відвідав зібрання югославського збору Свідків Єгови. Там Бранко й познайомився зі Слободаном.

Слободан також був з Боснії і служив на війні добровольцем, тільки на протилежній стороні. Слободан бився за сербів проти хорватів. Коли вони зустрілися, Слободан уже був охрещеним Свідком Єгови. Він запропонував Бранкові, своєму колишньому ворогу, вивчати з ним Біблію. Вивчення прогресувало, і через якийсь час Бранко дізнався більше про Єгову і його любов до Бога зросла. Це спонукало Бранко присвятити своє життя Творцю. У жовтні 1993 року він символізував своє присвячення водним хрещенням.

А як став Свідком Єгови Слободан? Він залишив зону воєнних дій у Боснії трохи раніше. Він читав деякі публікації Свідків, але почав цікавитись Божим Словом тільки тоді, коли на початку 1992 року два Свідки подзвонили до дверей його будинку. Хто подзвонив до Слободана і запропонував йому біблійне вивчення? Це був Муйо, який також приїхав з Боснії, але виріс у сім’ї мусульман. Біблійне вивчення прогресувало, і Слободан та Муйо кожного дня проводили деякий час разом, щоб зміцняти віру один одного.

Війна у колишній Югославії відібрала життя сотням тисяч людей. Але Бранко, Слободан та Муйо зараз служать як повночасні проповідники доброї новини в одному й тому ж самому зборі Свідків Єгови. Вони перемогли етнічні та расові упередження і тепер шукають миру, підкоряючись Творцю Єгові.

Що ж було причиною таких змін? Їхня любов до Єгови, повага до Біблії й бажання застосовувати біблійну правду у своєму житті. Як говориться у Святому Письмі, «Боже Слово живе та діяльне... і спосібне судити думки та наміри серця» (Євреїв 4:12).

[Примітка]