Живіть за законом Христа

«Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового» (ГАЛАТІВ 6:2).

1. Чому можна сказати, що закон Христа є сьогодні надзвичайно могутньою силою добра?

СВІДКИ ЄГОВИ з етнічних груп хуту й тутсі ризикували власним життям, аби захистити один одного під час етнічної різанини, яка недавно прокотилася по Руанді. Свідків Єгови з Кобе (Японія), рідні яких загинули в спустошливому землетрусі, до глибини душі вразила така втрата. Але вони без зволікань почали рятувати інших потерпілих. Так, зворушливі приклади з цілого світу доводять те, що закон Христа діє сьогодні. Це надзвичайно могутня сила добра.

2. Як загальновизнане християнство не бере до уваги закону Христа і як ми можемо сповняти цей закон?

² Водночас сповняється біблійне пророцтво про ці критичні «останні дні». Багато людей «мають вигляд побожності, а сили її відреклися» (2 Тимофія 3:1, 5, Філ.). Особливо в загальновизнаному християнстві релігія часто є формальністю, в яку не вкладається серце. Чи причиною цього є те, що жити за законом Христа занадто важко? Ні. Ісус не дав би занадто важкого закону. Загальновизнане християнство просто не бере до уваги цього закону. Воно не зважає на такі натхнені слова: «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового» (Галатів 6:2). Ми ‘виконуємо закона Христового’ тим, що носимо тягарі один одного, не наслідуємо фарисеїв і не намагаємось обтяжувати ноші своїх братів.

3. а) Назвіть декотрі із заповідей, що входять у закон Христа. б) Чому було б неправильно висновувати, що християнському збору не потрібно правил, окрім прямих наказів Христа?

³ У закон Христа входять усі заповіді Ісуса Христа: проповідувати й навчати, зберігати око чистим і здоровим, старатися підтримувати мир з нашими ближніми та усувати нечистоту зі збору (Матвія 5:27—30; 18:15—17; 28:19, 20; Об’явлення 2:14—16). Авжеж, християни зобов’язані дотримуватися всіх біблійних заповідей, скерованих до послідовників Христа. Але це ще не все. Як організації Єгови, так і окремим зборам потрібно встановлювати необхідні правила й процедури заради доброго порядку (1 Коринтян 14:33, 40). Звісно, християни не могли б навіть сходитися, якби у них не було правил стосовно часу, місця і способу проведення своїх зібрань! (Євреїв 10:24, 25). Дотримуючись розсудливих вказівок тих, хто бере провід в організації, ми також сповняємо закон Христа (Євреїв 13:17).

4. Що є рушійною силою чистого поклоніння?

⁴ Однак правдиві християни не допускають того, щоб їхнім поклонінням керували беззмістовні закони. Ці християни служать Єгові не лише тому, що якісь люди або якась організація говорять їм це робити. Рушійною силою їхнього поклоніння є любов. Павло написав: «Христова любов спонукує нас» (2 Коринтян 5:14). Ісус наказав своїм послідовникам любити один одного (Івана 15:12, 13). Саможертовна любов є основою закону Христа й спонукальною силою в житті всіх правдивих християн — в сім’ї та в зборі. Подивімося яким чином.

У сім’ї

5. а) Як батьки можуть сповняти закон Христа вдома? б) Чого найбільше потрібно дітям від батьків і які перешкоди слід долати декотрим батькам, щоб задовольняти потреби дітей?

⁵ Апостол Павло написав: «Чоловіки,— любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву [«збір», НС], і віддав за неї Себе» (Ефесян 5:25). Коли чоловік наслідує Христа й ставиться до своєї дружини чуйно та з любов’ю, він сповняє важливий аспект закону Христа. Крім того, Ісус відверто виявляв свою любов до дітей, пригортаючи їх до себе, кладучи руки на них і благословляючи їх (Марка 10:16). Батьки, які хочуть сповняти закон Христа, також повинні виявляти любов до своїх дітей. Щоправда, деяким батькам не так уже й легко наслідувати цей Ісусів приклад. Декотрим з них через їхню натуру тяжко виявляти свої почуття. Батьки, не дозвольте, щоб це перешкоджало вам виявляти любов до своїх дітей! Зовсім недостатньо самим знати, що ви любите своїх дітей. Вони також повинні знати про це. І вони не дізнаються про цю любов, поки ви не виявите її. (Порівняйте Марка 1:11).

6. а) Чи діти потребують батьківських правил і чому ви так вважаєте? б) Про яку основну підставу для сімейних правил повинні дізнатися діти? в) Яких небезпек можна оминути, коли в сім’ї панує закон Христа?

⁶ Разом з тим діти потребують настанов, а це означає, що їхнім батькам слід впроваджувати правила та інколи втілювати ці правила шляхом покарання (Євреїв 12:7, 9, 11). Однак потрібно постійно допомагати дітям зрозуміти, що підставою цих правил є батьківська любов. І вони мусять усвідомити, що любов є головною спонукою до слухняності батькам (Ефесян 6:1; Колосян 3:20; 1 Івана 5:3). Мета проникливих батьків — навчити дітей послуговуватися своєю «здатністю розмірковувати», так щоб ті зрештою самі робили правильні рішення. (Римлян 12:1, НС; порівняйте 1 Коринтян 13:11). З другого боку, не потрібно встановлювати забагато правил, а покарання не повинні бути занадто суворими. Павло говорить: «Батьки,— не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони» (Колосян 3:21; Ефесян 6:4). У сім’ї, де панує закон Христа, немає місця покаранню під час вибуху гніву або з колючим сарказмом. У такому домі дітям не тяжко й вони не почувають себе пригніченими, а безпечними й піднесеними. (Порівняйте Псалом 36:8).

7. Яким чином доми Бетелю можуть бути прикладом стосовно запровадження правил у сім’ях?

⁷ Декотрі відвідувачі домів Бетелю по цілому світі говорять, що ці доми є чудовим прикладом зрівноваженого застосування правил у сім’ї. Хоча в Бетелях живуть дорослі люди, ці установи функціонують, як сім’їa. У Бетелі виконується комплексна робота й тут потрібно багатьох правил — напевно більше правил, ніж у звичайній сім’ї. Проте старійшини, які беруть провід у домах Бетелю, бюро й друкарнях, намагаються застосовувати закон Христа. Вони вважають своїм завданням не тільки організовувати роботу, але й сприяти духовному прогресу співпрацівників та їхній ‘радості у Господі’ (Неемії 8:10). Тому вони намагаються підходити до своїх завдань позитивно й з радістю, а також стараються бути розсудливими (Ефесян 4:31, 32). То не дивує те, що родини Бетелю відомі своїм радісним духом!

У зборі

8. а) Що повинно бути нашою метою в зборі? б) Стосовно чого дехто прохає правил або намагається встановлювати їх?

⁸ У зборі ми також хочемо збудовувати один одного в дусі любові (1 Солунян 5:11). Тому всі християни повинні зважати на те, щоб не обтяжувати інших, нав’язуючи свої думки в питаннях особистого вибору. Часом дехто пише до Товариства Вартової башти, прохаючи правил щодо певних фільмів, книжок, а навіть іграшок. Проте Товариство не уповноважене перевіряти такі справи і видавати постанови щодо них. Здебільшого ці питання повинен вирішувати кожен член або голова сім’ї, базуючи свої рішення на любові до біблійних принципів. Інші мають тенденцію перетворювати поради й пропозиції Товариства в правила. Наприклад, у «Вартовій башті» за 15 березня 1996 року поміщалася гарна стаття, яка заохочувала старійшин регулярно проводити пастирські візити до членів збору. Чи метою цієї статті було встановити правила? Ні. Хоча ті, хто успішно дотримується таких порад, бачать добрі наслідки, декотрі старійшини просто не можуть робити цього. Також стаття «Запитання читачів» у «Вартовій башті» за 1 квітня 1995 року застерігала перед применшенням значимості хрещення такими діями, як, скажімо, проведення буйних вечірок або влаштування параду перемоги. Декотрі вдаються до крайнощів, застосовуючи цю зрілу пораду, а навіть встановлюють правила, якими, наприклад, забороняється посилати підбадьорливу листівку з приводу цієї події!

9. Чому важливо, щоб ми уникали надмірно критичного й засудливого ставлення до інших?

⁹ Завважте, коли ми хочемо, аби «досконалий закон» панував серед нас, нам потрібно погодитися з тим, що не всі християни мають однакове сумління (Якова 1:25, Хом.). Чи ми повинні занадто перейматися, коли люди роблять особисті рішення, якими не порушуються біблійні принципи? Ні. Це може викликати чвари (1 Коринтян 1:10). Застерігаючи нас, щоб не судити іншого християнина, Павло сказав: «Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його» (Римлян 14:4). Ми ризикуємо розсердити Бога, якщо обмовляємо одні одних стосовно справ, котрі стосуються сумління (Якова 4:10—12).

10. Кого призначено пильнувати за збором і як ми повинні підтримувати їх?

¹⁰ Також пам’ятаймо, що старійшини призначені пильнувати за Божою отарою (Дії 20:28). Вони є для того, щоб допомагати. Ми не повинні вагатися просити в них допомоги, бо вони є дослідниками Біблії та добре обізнані з тим, що обговорюється в літературі Товариства Вартової башти. Коли старійшини бачать, що чиясь поведінка може довести до порушення біблійних принципів, вони сміливо дають необхідну пораду (Галатів 6:1). Члени збору дотримуються закону Христа, співпрацюючи з цими сердечними пастирями, які беруть провід серед них (Євреїв 13:7).

Старійшини застосовують закон Христа

11. Як старійшини повинні застосовувати закон Христа в зборі?

¹¹ Старійшини бажають сповняти закон Христа у зборі. Вони беруть провід у проповідуванні доброї новини, навчають з Біблії так, щоб досягти сердець людей, і, будучи сердечними лагідними пастирями, промовляють до «пригнічених душ» (1 Солунян 5:14, НС). Вони уникають нехристиянських поглядів, які поширилися у багатьох релігіях загальновизнаного християнства. Безперечно, через те що цей світ швидко вироджується старійшини можуть, подібно до Павла, непокоїтися отарою, але вони утримують рівновагу, долаючи такі побоювання (2 Коринтян 11:28).

12. Що може зробити старійшина, коли християнин просить у нього допомоги?

¹² Наприклад, якийсь християнин, можливо, хоче порадитися зі старійшиною стосовно важливої справи, що прямо не обговорюється в біблійних публікаціях або котра вимагає узгодження різних християнських принципів. Можливо, йому запропонували роботу з вищим окладом, але з більшою відповідальністю. Можливо, невіруючий батько молодого християнина ставить своєму синові вимоги, котрі впливають на його служіння. За таких обставин старійшині не слід висувати особисту думку. Радше він повинен відкрити Біблію і допомогти цій людині розглянути принципи, які стосуються цілої справи. Якщо доступний «Індекс публікацій Товариства Вартової башти», цей старійшина може використати його, аби дізнатися, що говорить на цю тему у «Вартовій башті» та інших публікаціях «вірний і мудрий раб» (Матвія 24:45). Але що, коли після цього християнин робить рішення, яке не здається розсудливим для старійшини? Коли таким рішенням не порушуються біблійні принципи або закони, треба, аби цей християнин чітко побачив, що старійшина погоджується з його правом на таке рішення, бо визнає, що «кожен нестиме свою власну ношу». Але цьому християнинові слід пам’ятати одне: «Що тільки людина посіє, те саме й пожне» (Галатів 6:5, НС; 6:7).

13. Чому старійшини повинні допомагати іншим самим роздумувати про свої справи, а не намагатися давати прямі відповіді на запитання або ж висловлювати власні міркування?

¹³ Чому досвідчений старійшина так поводиться? Щонайменше з двох причин. По-перше, Павло сказав одному збору, що він не ‘бере владу над їхньою вірою’ (2 Коринтян 1:24). Допомагаючи своєму братові розмірковувати на підставі Святого Письма й робити особисте тверезе рішення, цей старійшина наслідує спосіб мислення Павла. Він розуміє, що його вповноваження є обмеженими, так само як Ісус розумів, що його влада була обмеженою (Луки 12:13, 14; Юди 9). Воднораз, коли потрібно, старійшини охоче дають корисну, а навіть переконливу біблійну пораду. По-друге, старійшина навчає своїх християнських братів. Апостол Павло сказав: «Страва тверда — для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло» (Євреїв 5:14). Отже, щоб досягти зрілості, нам потрібно послуговуватися своєю здатністю сприймання, а не сподіватися того, що хтось інший діятиме замість нас. Показуючи своєму християнському брату, як потрібно розмірковувати на підставі Святого Письма, старійшина допомагає йому прогресувати.

14. Як зрілі особи можуть показувати те, що вони покладаються на Єгову?

¹⁴ Ми можемо бути переконаними, що Бог Єгова вплине на серця правдивих поклонників своїм святим духом. Тому зрілі християни звертаються до сердець своїх братів, благаючи їх так само, як це робив апостол Павло (2 Коринтян 8:8; 10:1; Филимона 8, 9). Павло знав, що здебільшого беззаконні, а не праведні, потребують детальних законів, які б ставили їх на місце (1 Тимофія 1:9). Він мав не підозри або сумніви щодо своїх братів, а довір’я. До одного збору він написав: «Про вас покладаємо надію на Господа» (2 Солунян 3:4). Павлова віра, довір’я і впевненість стали великим стимулом для тих християн. Старійшини й роз’їзні наглядачі прагнуть робити те саме. Як же підбадьорюють ці вірні чоловіки, коли з любов’ю пасуть Божу отару! (Ісаї 32:1, 2; 1 Петра 5:1—3).

Живіть за законом Христа?

15. Які запитання ми можемо поставити собі, щоб з’ясувати, чи застосовуємо закон Христа у взаєминах зі своїми братами?

¹⁵ Усі ми повинні регулярно досліджувати себе, щоб з’ясовувати, чи живемо за законом Христа й підтримуємо його (2 Коринтян 13:5). Усім нам корисно запитати себе: «Чи я підбадьорюю братів, чи лише критикую їх? Чи я зрівноважений, чи схильний до крайнощів? Чи я зважаю на погляди інших, чи стою на своєму?» Християнинові не слід намагатися диктувати, як повинен і як не повинен поводитись його брат у справах, що конкретно не обговорюються в Біблії (Римлян 12:1; 1 Коринтян 4:6).

16. Як ми можемо допомагати тим, хто негативно думає про себе, і так сповняти один з дуже важливих аспектів закону Христа?

¹⁶ У ці критичні часи важливо, щоб ми всіма можливими способами підбадьорювали один одного. (Євреїв 10:24, 25; порівняйте Матвія 7:1—5). Коли ми дивимося на своїх братів і сестер, чи ж ми не повинні зосереджуватися на їхніх позитивних рисах, а не на їхніх слабкостях? Кожна людина є дорогоцінна в очах Єгови. На превеликий жаль, не всі так думають навіть про себе. Багато хто має тенденцію бачити тільки свої недоліки й недосконалості. Чи ми можемо поговорити з однією-двома особами, аби підбадьорити їх та інших і сказати, чому нам приємно, що вони перебувають з нами, й чому вони цінні для збору? Як же радісно полегшувати цим їхній тягар і так сповняти закон Христа! (Галатів 6:2).

Закон Христа діє!

17. Як закон Христа діє у вашому зборі?

¹⁷ Закон Христа діє в християнському зборі. Ми бачимо це щодня: коли брати й сестри запопадливо поширюють добру новину; коли вони потішають і підбадьорюють одні одних; коли з усіх сил служать, попри найскладніші проблеми; коли батьки стараються виховувати своїх дітей так, щоб ті з радісним серцем служили Єгові; коли наглядачі з любов’ю і теплотою навчають з Божого Слова, стимулюючи отару до палкої ревності, аби довічно служити Єгові (Матвія 28:19, 20; 1 Солунян 5:11, 14). Як же радіє серце Єгови, коли ми впроваджуємо у своє життя закон Христа! (Приповістей 23:15). Він хоче, щоб усі, хто любить його досконалий закон, жили вічно. У майбутньому Раю прийде час, коли людство буде досконалим, коли вже не буде порушників закону й коли ми будемо в стані контролювати всі нахили свого серця. Яка ж велична нагорода за те, що ми живемо за законом Христа!

[Примітка]

Як ви думаєте?

◻ Чому загальновизнане християнство не бере до уваги закону Христа?

◻ Як ми можемо впроваджувати закон Христа в сімейному житті?

◻ Чого нам слід уникати, аби бути в стані застосовувати закон Христа у зборі, і що ми повинні робити?

◻ Як старійшини можуть виявляти слухняність до закону Христа у своїх стосунках зі збором?

[Ілюстрація на сторінці 23]

Вашій дитині найбільше потрібно любові.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Як же підбадьорюють наші дорогі старійшини!