Будьте пильні й старанні!

«Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години» (МАТВІЯ 25:13).

1. Чого чекав апостол Іван?

ВОСТАННІХ словах Біблії Ісус пообіцяв: «Незабаром прийду». Його апостол Іван відповів: «Амінь. Прийди, Господи Ісусе!» Іван не мав жодних сумнівів, що Ісус прийде. Він був серед апостолів, які запитали Ісуса: «Коли станеться це і який буде знак твоєї присутності [грецьке пароусı́а] і закінчення системи речей?» Іван з упевненістю чекав Ісусової майбутньої присутності (Об’явлення 22:20; Матвія 24:3, НС).

2. Яке ставлення до Ісусової присутності у церквах?

² Сьогодні така упевненість є рідкісною. Багато церков мають офіційну доктрину про Ісусів «прихід», але мало хто з їхніх членів справді чекає його. Про це свідчить їхній спосіб життя. У книжці «Пароусіа в Новому Завіті» (англ.) зазначається: «Надія на Пароусіа не справляє позитивного впливу на життя, мислення й діяльність церкви... Велика наполегливість, з якою церква повинна виконувати свої завдання,— закликати до покаяння й по-місіонерськи проголошувати Євангелію,— ослабла, якщо взагалі не зникла». Але не серед усіх!

3. а) Що правдиві християни думають про пароусı́а? б) На що зокрема ми звернемо свою увагу тепер?

³ Ісусові правдиві учні з нетерпінням чекають кінця теперішньої злої системи речей. З вірністю і відданістю роблячи це, нам потрібно зберігати належний погляд на все, що стосується Ісусової присутності, і відповідно поводитись. Це допоможе нам ‘витерпіти аж до кінця й спастись’ (Матвія 24:13). У пророцтві, поміщеному в 24 й 25-му розділах Матвія, Ісус дав мудрі поради, застосовуючи які ми отримаємо тривалий пожиток. У 25-му розділі наводяться притчі, які ви, напевно, знаєте: притча про десятьох дів (мудрих і нерозумних), а також про таланти (Матвія 25:1—30). Який пожиток ми можемо взяти із цих притч?

Будьте пильними, як п’ять дів!

4. Що розповідається в притчі про дів?

⁴ Було б доречно ще раз прочитати притчу про дів з Матвія 25:1—13. Події відбуваються в час пишного єврейського весілля. Молодий іде до дому батька молодої, щоб забрати її до власної домівки (або домівки свого батька). У такій процесії можуть брати участь музиканти й співаки, але точний час прибуття не відомий. У цій притчі десять дів чекали прибуття молодого аж до ночі. П’ятеро дів через свою нерозважність не принесли достатньої кількості оливи для каганців, тому були змушені піти й купити більше. П’ятеро ж мудрих дів взяли в посудинках додаткову оливу, щоб, чекаючи, при потребі знову наповнити свої каганці. Тільки ці п’ятеро були присутніми й підготованими до прибуття молодого. Отже, тільки їм дозволили ввійти на бенкет. Коли повернулися п’ятеро нерозумних дів, входити вже було запізно.

5. Які біблійні вірші проливають світло на переносне значення притчі про дів?

⁵ Багато подробиць цієї притчі можна розуміти символічно. Наприклад, Святе Письмо говорить про Ісуса як про молодого (Івана 3:28—30). Ісус уподібнив себе до царевого сина, для якого приготували весілля (Матвія 22:1—14). Також Біблія прирівнює Христа до одруженого чоловіка (Ефесян 5:23). Цікаво зазначити, що, хоча про помазаних християн говориться в інших місцях як про «наречену» Христа, в цій притчі її не згадано (Івана 3:29, Дерк.; Об’явлення 19:7; 21:2, 9). Однак у ній сказано про десятьох дів, а в інших біблійних віршах помазаних прирівнюється до діви, обіцяної Христові (2 Коринтян 11:2)a.

6. Яку настанову дав Ісус, закінчуючи розповідати притчу про дів?

⁶ Окрім таких подробиць і різних пророчих застосувань, з цієї притчі можна навчитися чудових принципів. Приміром, візьміть до уваги, що Ісус завершив її словами: «Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години». Отже, ця притча наголошує кожному з нас на потребі бути пильними, готовими до близького кінця цієї злої системи. Кінець безсумнівно надходить, хоча ми не знаємо його дати. Щодо цього, візьміть до уваги склад розуму двох груп дів.

7. В якому розумінні п’ять дів, згадані у притчі, виявилися нерозумними?

⁷ Ісус сказав: «П’ять... з них нерозумні були». Чи це тому, що вони не вірили в прихід молодого? Чи вони пішли розважатися? А може були введені в оману? Ні. Ісус сказав, що цих п’ятеро «пішли зустрічати молодого». Вони знали, що він прийде, хотіли цього і навіть бажали брати участь у «весіллі». Але чи вони були достатньо підготовлені? Діви чекали молодого деякий час, до ‘півночі’, але були неготові чекати стільки, скільки потрібно, адже він міг прибути раніше чи пізніше, ніж вони сподівалися спочатку.

8. Як п’ять дів із притчі довели свою мудрість?

⁸ Інші п’ять, котрих Ісус назвав мудрими, також вийшли із запаленими каганцями, виглядаючи приходу молодого. Їм теж довелося чекати, але вони були «мудрі». Грецьке слово, перекладене тут словом «мудрий», може передавати думку про «розважливість, розсудливість і практичну мудрість». Ці п’ятеро довели свою мудрість, принісши посудинки з додатковою оливою, щоб при потребі наповнити свої каганці. Вони настільки пильнували, аби бути готовими до зустрічі молодого, що не хотіли віддавати свою оливу. Така пильність не була недоречною. Завдяки їй вони були на місці, повністю готові, коли прийшов молодий. Про них сказано: «Готові ввійшли на весілля з ним,— і замкнені двері були».

9, 10. Яка суть притчі про дів і що ми повинні запитати себе?

⁹ Ісус не виголошував лекції про весільний етикет, а також не давав поради про потребу ділитися. Він мав на думці: «Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години». Запитайте себе: «Чи я справді пильний щодо Ісусової присутності?» Ми віримо, що Ісус тепер править на небі, але наскільки привертає нашу увагу те, що ‘Син Людський незабаром йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою’? (Матвія 24:30). Біля «опівночі» прихід молодого був куди ближчий, ніж тоді, коли діви вперше вийшли йому назустріч. Так само прибуття Сина Людського, щоб знищити теперішню злу систему, сьогодні є ближче, ніж тоді, коли ми почали вичікувати його приходу (Римлян 13:11—14). Чи ми зберігаємо свою пильність і чи побільшуємо її у міру наближення цього часу?

¹⁰ Ісус наказав нам постійно ‘пильнувати’. П’ятеро дів дозволили, аби їхня олива закінчилась, і пішли купити ще. Сьогодні так само християни можуть відволіктись і бути не зовсім готові до близького прибуття Ісуса. Це трапилося з декотрими християнами у першому сторіччі. Таке може статися і з деякими сьогодні. Тому запитаймо себе: «Чи це відбувається зі мною?» (1 Солунян 5:6—8; Євреїв 2:1, Дерк.; 3:12; 12:3; Об’явлення 16:15).

Будьте старанні з наближенням кінця

11. Яку наступну притчу розповів Ісус і на яку притчу вона подібна?

¹¹ У наступній притчі Ісус не тільки заохотив своїх послідовників бути пильними. Після притчі про мудрих і нерозумних дів він розповів притчу про таланти. (Прочитайте Матвія 25:14—30). З багатьох поглядів вона схожа на притчу про міни, яку Ісус наводив раніше, оскільки багато людей «думали, що об’явиться Боже Царство тепер» (Луки 19:11—27).

12. Про що розповідається в притчі про таланти?

¹² У притчі про таланти Ісус розповів про чоловіка, який, перш ніж відправитись у далеку подорож, покликав трьох рабів. Одному він доручив п’ять талантів, другому — два, а останньому доручив один — «кожному за спроможністю його». Мабуть, це був срібний талант,— його номінальна вартість в той час дорівнювала платні робітника за 14 років,— а це великі гроші! Коли чоловік повернувся, раби мали скласти звіт про зроблене протягом ‘довгого часу’ його відсутності. Перші два раби подвоїли вартість дорученого їм. Він похвалив їх, сказавши «гаразд», пообіцяв кожному з них більшу відповідальність і закінчив: «Увійди до радощів пана свого!» Заявляючи, що пан був надто вимогливим, раб з одним талантом не вклав його в жодну прибуткову справу. Він сховав гроші, навіть не давши їх грошомінам, щоб отримати проценти. Пан назвав його ‘рабом лукавим і лінивим’, оскільки той діяв проти його інтересів. Отже, талант у раба забрали, а його самого викинули назовні, де «плач там і скрегіт зубів».

13. Чим Ісус подібний до пана з притчі?

¹³ І знову, подробиці цього можна розуміти символічно. Наприклад, Ісус, якого зображено чоловіком, що відправляється в далеку подорож, мав залишити своїх учнів, піти до неба й чекати довгий час, аж поки не отримає царської владиb (Псалом 110:1—4; Дії 2:34—36; Римлян 8:34; Євреїв 10:12, 13). Тут також можна побачити важливий урок або принцип, якого нам усім слід застосовувати в житті. Про що йде мова?

14. Яку крайню потребу підкреслює притча про таланти?

¹⁴ Чи нашою надією є безсмертне життя в небі, чи вічне життя на райській землі, Ісусова притча чітко показує, що ми повинні докладати великих зусиль у християнській діяльності. По суті, урок з цієї притчі можна підсумувати одним словом — старанність. Апостоли давали приклад старанності, починаючи з П’ятидесятниці 33 року н. е. Ми читаємо: «Іншими багатьома словами він [Петро] засвідчував та вмовляв їх, говорячи: «Рятуйтесь від цього лукавого роду!» (Дії 2:40—42). І яку ж чудову нагороду він мав за свої зусилля! Коли люди прилучалися до апостолів у християнській проповідницькій праці, вони також ставали старанними, і через це добра новина ‘росла на цілому світі’ (Колосян 1:3—6, 23; 1 Коринтян 3:5—9).

15. Яким особливим способом ми повинні застосовувати головну думку притчі про таланти?

¹⁵ Пам’ятаймо, що в контексті цієї притчі є пророцтво про Ісусову присутність. Ми маємо достатньо підтверджень, що Ісусова пароусı́а відбувається у цей час і невдовзі досягне свого апогею. Пригадайте, як Ісус пов’язав «кінець» і працю християн: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14). Беручи це до уваги, на якого раба ми схожі? Запитайте себе: «Чи є підстава висновувати, що я подібний до раба, який сховав доручене йому, можливо, піклуючись більше про особисті справи? Чи явним є те, що я подібний до добрих і вірних рабів? Чи я від усього серця за кожної нагоди збільшую прибутки Пана?»

Пильні й старанні під час його присутності

16. Яку головну думку, на ваш погляд, містять дві обговорені нами притчі?

¹⁶ Безумовно, крім переносного та пророчого значення, ці дві притчі дають нам чітке заохочення, яке походить з уст самого Ісуса. Його головна думка — будьте пильні й старанні, особливо бачачи знак Христової пароусı́а. Це стосується саме нашого часу. Тож, чи ми справді пильні й старанні?

17, 18. Яку пораду у зв’язку з Ісусовою присутністю дав учень Яків?

¹⁷ Єдиноутробний брат Ісуса Яків не був на Оливній горі, коли Ісус давав пророцтво. Але пізніше Яків дізнався про сказане й добре зрозумів його суть. Він написав: «Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній. Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!» (Якова 5:7, 8).

¹⁸ Запевнивши християн, що Бог засудить тих, хто надуживає своїми багатствами, Яків водночас заохотив їх не ставати нетерплячими, очікуючи дій Єгови. Нетерплячий християнин міг би стати мстивим, самотужки намагаючись виправляти завдані кривди. Проте цього робити не слід, оскільки час суду неодмінно прийде. Це унаочнюється прикладом рільника, про якого згадує Яків.

19. Яку терпеливість, мабуть, виявляв ізраїльський рільник?

¹⁹ Ізраїльський рільник, який посіяв насіння, мав чекати спершу на пагіння, потім на дозрівання рослини й зрештою на збір врожаю (Луки 8:5—8; Івана 4:35). Упродовж тих місяців був час і, можливо, причини для тривоги. Чи прийдуть ранні та пізні дощі? Чи будуть вони рясними? Чи паразити й бурі не понищать рослин? (Порівняйте Йоіла 1:4; 2:23—25). Однак загалом ізраїльський рільник міг покладатися на Єгову та на встановлені ним природні цикли (Повторення Закону 11:14; Єремії 5:24). Терпеливість рільника могла дійсно зводитись до впевненого сподівання. Він глибоко вірив, що очікуване прийде. Так і ставалось!

20. Як ми можемо виявляти терпеливість, згідно з порадою Якова?

²⁰ Тимчасом як рільник може приблизно знати час збору врожаю, християни першого сторіччя не могли підрахувати, коли настане Ісусова присутність. Але вона обов’язково мала прийти. Яків написав: «Наблизився прихід [грецьке пароусı́а] Господній». Коли він писав ці слова, широкомасштабний, або глобальний, знак Христової присутності ще не був явним. Але тепер він явний! Отже, що ми повинні почувати в цей час? Знак добре видно. Кожен з нас бачить його та може без вагань сказати: «Я бачу сповнення знака». Ми можемо з упевненістю сказати: «Присутність Господа настала, а її апогей уже близько».

21. Що ми твердо постановили?

²¹ З огляду на сказане, ми маємо особливо серйозну причину взяти до серця й застосовувати головні повчання з розглянутих нами двох притч Ісуса. Він сказав: «Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години» (Матвія 25:13). Безперечно, ми повинні бути ревними в християнському служінні саме тепер. Кожного дня виявляймо своїм життям, що ми розуміємо Ісусові слова. Будьмо пильними! Будьмо старанними!

[Примітки]

Чи ви пригадуєте?

◻ Яку основну думку ви взяли з притчі про мудрих і нерозумних дів?

◻ Яку головну пораду дає вам Ісус за допомогою притчі про таланти?

◻ Як ваша терпеливість стосовно пароусı́а подібна до терпеливості ізраїльського рільника?

◻ Чому теперішній час особливо захопливий та напружений?

[Ілюстрації на сторінці 23]

Чого вас навчає притча про дів і притча про таланти?