«Господь дає мудрість»

НА ЯКІ заняття йде твій час та енергія? Чи ти зацікавлений у тому, щоб зробити собі добре ім’я? Чи поглинутий набуванням багатства? А може, робиш кар’єру в певній сфері підприємництва чи набуваєш досвід в одній або декількох галузях науки? Чи для тебе важливо розвивати добрі стосунки з іншими? Чи твоя основна турбота — добре здоров’я?

Усі вищезазначені цілі можуть здаватися до певної міри важливими. Але що є найголовнішим? Біблія відповідає: «Головне — мудрість; набувай мудрості» (Приповістей 4:7, Дерк.). Отже, як нам здобувати мудрість і чим вона цінна? Другий розділ біблійної книги Приповістей дає нам відповідь.

‘Слухай мудрості’

Пишучи сповнені любові слова батька, Соломон, мудрий цар стародавнього Ізраїлю, сказав: «Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш, щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму [«розважності», НС], якщо до розсудку [«розуміння», НС] ти кликати будеш, до розуму [«розважності», НС] кликатимеш своїм голосом, якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,— тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання» (Приповістей 2:1—5).

Бачиш, від кого залежить, чи ми здобуватимемо мудрість? У цих віршах вислів «якщо... ти» з’являється три рази. Ясно, що те, чи ми будемо шукати мудрість, а також розважність і розуміння — риси, які допомагають її розвивати, залежить від кожного з нас. Насамперед нам потрібно «прийняти» й «заховати» в пам’яті слова мудрості, записані в Святому Письмі. Для цього слід вивчати Біблію.

Мудрість — це здатність правильно використовувати дане Богом знання. І в який же чудовий спосіб Біблія дає нам мудрість! Так, у ній містяться слова мудрості. Наприклад, вони записані у книгах Приповістей та Екклезіяста, і нам слід прислухатись до цих слів. Також на сторінках Біблії знаходимо багато прикладів, котрі показують, чому корисно застосовувати благочестиві принципи і в які пастки можна потрапити, нехтуючи ними (Римлян 15:4; 1 Коринтян 10:11). Розглянь, приміром, оповідь про пожадливого Ґехазі, слугу пророка Єлисея (2 Царів 5:20—27). Хіба вона не вчить нас, що мудро уникати пожадливості? А що сказати про трагічні наслідки, здавалося б, невинного ходіння дочки Якова Діни до ‘дочок краю’ Ханаан? (Буття 34:1—31). Чи ми охоче усвідомлюємо, наскільки безглуздо спілкуватися з лихим товариством? (Приповістей 13:20; 1 Коринтян 15:33).

Для того щоб прислухатися до мудрості, необхідно здобувати розважність та розуміння. Згідно з «Повним виправленим словником Вебстера» (англ.), розважність — це «сила або здатність розуму відрізняти щось одне від іншого». Побожна розважність — це здатність відрізняти правильне від неправильного, а тоді вибирати правильну лінію поведінки. Якщо ми не ‘прихилятимемо свого серця’ до розважності або не прагнутимемо набувати її, як же тоді нам іти «дорогою, що веде до життя»? (Матвія 7:14; порівняй Повторення Закону 30:19, 20). Вивчення та застосування Божого Слова допомагають здобувати розважність.

Як же нам ‘кликати до розуміння’ — здатності бачити, як різні грані предмета пов’язані між собою та як вони утворюють одне ціле? Вік та досвід — це, звичайно, фактори, які можуть допомогти нам розвивати більше розуміння, хоча й не завжди (Йова 12:12; 32:6—12). «Став я мудріший за старших,— сказав псалмоспівець,— бо держуся наказів Твоїх [Єгови]». Він також співав: «Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить» (Псалом 119:100, 130). Єгова є «Старим днями», і він має мудрість, яка в безмежній мірі перевищує мудрість усього людства (Даниїла 7:13). Бог може давати розуміння недосвідченій людині, завдяки чому вона перевищуватиме своїм розумінням навіть старших від неї. Тому нам слід старанно вивчати й застосовувати Боже Слово, Біблію.

Вислів «якщо... ти», який декілька разів вживається в перших віршах другого розділу книги Приповістей, супроводжується такими висловами, як «приймеш», «заховаєш», «кликати будеш», «будеш шукати», «будеш пошукувати». Чому письменник використав ці вислови, кожен з яких передає щораз більшу силу? В одному довіднику говориться: «Мудрець [тут] наголошує на необхідності щиро шукати мудрість». Так, ми повинні щиро шукати мудрість та пов’язані з нею риси — розважність і розуміння.

Чи докладатимеш зусиль?

Шукаючи мудрість, дуже важливо ретельно вивчати Біблію. Однак під час такого вивчення слід робити щось набагато більше, ніж просто читати задля здобуття якоїсь інформації. Глибоке роздумування над прочитаним є важливим аспектом вивчення Святого Письма. Ми здобуваємо мудрість та розважність тоді, коли роздумуємо над тим, як застосовувати набуті знання, розв’язуючи певні проблеми та роблячи рішення. А щоб здобувати розуміння, слід обмірковувати, як новий матеріал поєднати з тим, що ми вже знаємо. Хто ж заперечить, що таке глибокодумне вивчення Біблії вимагає часу та енергійних зусиль? Для цього, так само як для ‘шукання срібла та пошукування схованих скарбів’, слід виділяти час та затрачати енергію. Чи докладатимеш необхідних зусиль? Чи ‘викуплятимеш час’? (Ефесян 5:15, 16, Кул.).

Подумай, які великі скарби ми віднайдемо, якщо зі щирим серцем глибоко «копатимемо» в Біблії. Ми знайдемо ‘знання про Бога’ — глибоке, обґрунтоване життєдайне знання про нашого Творця! (Івана 17:3, СМ). «Страх перед Єговою» — це теж скарб, який необхідно здобути. Наскільки ж цінним є цей благоговійний страх! Здоровий страх не сподобатись Богу повинен керувати кожним кроком нашого життя й надавати духовної значимості усьому, що ми робимо (Екклезіяста 12:13, НС).

Ми повинні палати глибоким бажанням шукати й копати за духовними скарбами. Щоб полегшити ці пошуки, Єгова дав чудові знаряддя — своєчасні журнали правди «Вартова башта» та «Пробудись!», а також інші біблійні публікації (Матвія 24:45—47). Також для навчання свого Слова та своїх доріг Єгова дав нам християнські зібрання. Ми повинні регулярно відвідувати їх, уважно прислухатися до того, що там говориться, докладати старанних зусиль, аби зосереджуватися на головних думках і високо цінувати їх, та глибоко роздумувати над своїми стосунками з Єговою (Євреїв 10:24, 25).

Тебе не спіткає невдача

Часто пошуки захованих самоцвітів, золота чи срібла закінчуються невдачею. Але так не повинно бути з пошуками духовних скарбів. Чому? «Господь дає мудрість,— запевняє нас Соломон,— з Його уст — знання й розум» (Приповістей 2:6).

Про мудрість царя Соломона всюди розходилась слава (1 Царів 5:10—12). Святе Письмо повідомляє, що він мав знання з багатьох предметів: знав рослини, тварини, людську природу та Боже Слово. Розважність, яку виявив цей чоловік, будучи молодим царем, коли розв’язав суперечку між двома жінками, які заявляли, що є матерями однієї дитини, принесла йому славу по всьому світі (1 Царів 3:16—28). Звідки він мав такі великі знання? Соломон молився до Єгови про «мудрість та знання», а також про здатність «розрізняти добре від злого». Єгова задовольнив його прохання (2 Хронік 1:10—12; 1 Царів 3:9).

Також і нам слід молитись про допомогу Єгови, коли ретельно вивчаємо його Слово. Псалмоспівець молився: «Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!» (Псалом 86:11). Єгові сподобалась ця молитва, бо її записано в Біблії. Ми можемо бути певні, що не залишаться без відповіді наші щирі та постійні молитви до Бога, в яких просимо допомогти нам знайти в Біблії духовні скарби (Луки 18:1—8).

Соломон зауважив: «Він спасіння [«практичну мудрість», НС] ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить, щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних! Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра» (Приповістей 2:7—9). Яке ж чудове запевнення! Єгова не тільки дає правдиву мудрість тим, хто щиро шукає, але також стає для праведних захисним щитом, бо вони виявляють правдиву мудрість і вірно й віддано тримаються його праведних норм. Тож будьмо серед тих, кому Єгова допомагає розуміти «всіляку дорогу добра».

Коли «буде приємне знання»

Особисте вивчення Біблії є необхідною вимогою для тих, хто шукає мудрості, але багатьом воно не завжди здається приємним заняттям. Наприклад, 58-річний Лоренс сказав: «Я завжди працював руками. Мені важко вивчати». А 24-річний Майкл, який не любив вчитися в школі, сказав: «Мені доводилось змушувати себе сісти й вивчати». Однак бажання вивчати можна розвинути.

Розглянь, що зробив Майкл. Він розповідає: «Я привчав себе щодня займатись по півгодини. Згодом побачив, як це вплинуло на мій склад розуму, мої коментарі на християнських зібраннях та розмови з іншими. Тепер я з нетерпінням чекаю часу вивчення і не люблю, коли щось перешкоджає цьому». Дійсно, з часом, коли бачитимемо свій поступ, нам почне подобатись особисте вивчення. Лоренс також зосередився на вивченні Біблії і пізніше став служити старійшиною в зборі Свідків Єгови.

Щоб особисте вивчення було приємним заняттям, слід постійно докладати зусиль. Проте користь від цього велика. «Мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі! — сказав Соломон.— Розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме» (Приповістей 2:10, 11).

«Щоб тебе врятувати від злої дороги»

Як саме мудрість, знання, розважність та проникливість стають охороною? «[Вони є для того] щоб тебе врятувати від злої дороги,— сказав Соломон,— від людини, що каже лукаве, від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви, що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого, що стежки їхні круті, і відходять своїми путями» (Приповістей 2:12—15).

Ті, що цінують справжню мудрість, не спілкуються ні з ким, хто «каже лукаве», тобто те, що суперечить правдивому й правильному. Розважність та проникливість стають захистом від тих, хто відкидає правду тільки для того, щоб ходити дорогами темряви, від лукавих людей і тих, кому приємно робити зло (Приповістей 3:32).

Якими ж вдячними ми повинні бути, що справжня мудрість та пов’язані з нею риси захищають нас також від злої дороги розпутних чоловіків і жінок. Соломон додав, що ці риси необхідні для того, «щоб урятувати тебе від чужої жінки, від незнаної з облесними словами, що друга своїх молодощів занехаяла, і що Божий союз забула, бо її дім доводить до смерти, її стежки до Тіней. Ніхто з тих, що до неї йде, більш не повернеться, ані не досягне стежки життя» (Приповістей 2:16—19, Хом.).

Тут «чужа жінка», блудниця, постає як та, що покинула «друга своїх молодощів»,— мабуть, чоловіка своєї юностіa. (Порівняй Малахії 2:14). Вона забула про заборону перелюбу, яка була частиною Закон-угоди (Вихід 20:14). Її шляхи ведуть до смерті. Товариші такої жінки можуть ніколи «не досягнути стежки життя», оскільки вони рано чи пізно дійдуть до стану, з якого немає вороття, тобто смерті, з котрої не зможуть повернутися. Розважна, прониклива людина знає про пастки неморальності й мудро уникає їх.

‘Замешкає праведний на землі’

Підсумовуючи мету своєї поради про мудрість, Соломон сказав: «Щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг» (Приповістей 2:20). Якій же чудовій меті служить мудрість! Вона допомагає нам вести щасливе життя, яке приносить задоволення і Боже схвалення.

Подумай також, які великі благословення чекають на тих, хто «ходить дорогою добрих». Соломон продовжив: «Замешкають праведні землю, і невинні [«бездоганні», Хом.] зостануться в ній, а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!» (Приповістей 2:21, 22). Тож будь серед бездоганних — тих, хто вічно житиме в Божому праведному новому світі (2 Петра 3:13).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 26]

Соломон молився про мудрість. Ми теж повинні.