Різдво у країнах Сходу
• БЛИЗЬКО ДВОХ СТОЛІТЬ ТОМУ видатний корейський вчений відвідав китайське місто Пекін. Розглядаючи картину на стелі одного собору, він побачив зображення Марії з маленьким Ісусом на руках. Він сказав про цю дивовижну картину:
«Жінка тримала на колінах хворобливу дитину віком п’яти-шести років. Здається, жінка була не в силі підняти голову, так ніби з жалю не могла дивитися на свого сина. А далеко за ними літало багато духів і дітей з крилами. Коли я дивився на них, мені здавалося, що вони ось-ось впадуть на мене. Вражений, я простяг руку, щоб досягнути їх».
ЦЕ СТАЛОСЯ через багато років після того, як у Європі почалася Реформація і закінчилася епоха середньовіччя. Але для більшості жителів Сходу християнство було таке ж незнане, як і вищезгадана картина. Наскільки ж змінилася та ситуація! Кожного року в період Різдва скрізь можна побачити вертепи з фігурками маленького Ісуса. Люди в країнах Сходу звикли до цього, і багато вулиць східних міст тепер нагадують вулиці міст у Європі.
Увечері 25 листопада 1998 року, за місяць до Різдва, паризьку вулицю Єлисейські Поля яскраво освітлюють понад 100 000 ламп на 300 деревах, що ростуть уздовж цього знаменитого проспекту. Подібно і в центрі Сеула (Корея) у великому універмазі ставлять гігантську ялинку, що освітлює нічне небо цього столичного міста. Невдовзі його вулиці прикрашають різдвяними оздобами.
Телебачення, радіо та газети щодня представляють різдвяні програми. Ціла країна піддається різдвяному настрою і готується до проводів старого року. Швидко декоруються сеульські церкви, велика кількість яких вражає багатьох гостей. Отже, в кінці листопада, приблизно тоді, коли Сполучені Штати Америки зайняті святкуванням Дня подяки, Корею та інші країни Сходу поглинає різдвяний вир.
Більшість країн Сходу не вважаються частиною християнського світу. Наприклад, тільки 26,3 процента населення Кореї сповідує християнство. У Гонконгу це число становить 7,9 процента, на Тайвані — 7,4, а в Японії — лише 1,2 процента. Очевидно, що більшість жителів Сходу не сповідують християнства, але вони не мають нічого проти святкування Різдва. І часто вони сприймають це свято навіть з більшим ентузіазмом, ніж люди в країнах Заходу. Гонконг, скажімо, відомий пишним святкуванням Різдва, хоча більшість його мешканців сповідують буддизм або даосизм. Навіть у Китаї, де лише 0,1 процента сповідують християнство, Різдво дуже швидко здобуває популярність.
Чому ж Різдво так широко святкується у країнах Сходу? Чому люди, котрі не приймають Ісуса як Месію, приєднуються до святкування Різдва, яке більшість визнавців християнства вважає днем його народження? Чи повинні правдиві християни наслідувати їхній погляд на Різдво? Відповіді можна отримати, розглянувши, як Різдво набуло популярності в Кореї, стародавній країні Сходу.