Хороше керівництво. Де його можна знайти?

«УСЯКИЙ бо дім хтось будує,— говорить Біблія,— а Той, хто все збудував,— то Бог» (Євреїв 3:4; Об’явлення 4:11). Оскільки правдивий Бог Єгова — наш Творець, «знає Він створення наше» (Псалом 103:14). Він, як ніхто інший, розуміє наші обмеження та потреби. Будучи велелюбним Богом, він хоче задовольнити ці потреби (Псалом 145:16; 1 Івана 4:8). Він не обминає й нашої потреби в хорошому керівництві.

Єгова проголосив через пророка Ісаю: «Отож, Його дав Я за свідка народам, за проводиря [«керівника», НС] та владику народам» (Ісаї 55:4). Щоб вирішити сучасну кризу керівництва, треба з’ясувати, хто цей Керівник, якого призначив сам Усевишній, та підкоритися його керівництву. Хто ж тоді цей передречений Керівник та Владика? Які його повноваження? Куди він має вести нас? Що треба робити, аби мати пожиток з його керівництва?

Прибуває обіцяний Керівник

Приблизно 2500 років тому ангел Гавриїл з’явився пророку Даниїлу та сказав: «Знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу» (Даниїла 9:25).

Зрозуміло, ангел сповістив Даниїлу про точний час приходу обраного Єговою Владики, тобто Керівника. Отже, «Владика Месія», або Керівник, мав прибути після 69 тижнів — 483 років, які почалися з 455 року до н. е., коли вийшов наказ відбудувати Єрусалимa (Неемії 2:1—8). Що сталося в кінці цього періоду? Письменник Євангелія Лука розповідає: «У п’ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод [29 року н. е.]... було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія. І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів». У той час «усі люди чекали» Керівника, Месію (Луки 3:1—3, 15). Хоча натовпи прийшли до Івана, він не був цим Керівником.

Відтак у жовтні 29 року Ісус з Назарета прийшов до Івана, щоб охреститися. Іван теж засвідчив, кажучи: «Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: «Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому,— це Той, Хто христитиме Духом Святим». І я бачив, і засвідчив, що Він — Божий Син!» (Івана 1:32—34). Під час хрещення Ісус став помазаним Керівником — Месією, тобто Христом.

Звісна річ, Ісус Христос став ‘керівником та владикою народам’. Досліджуючи його риси керівника, ми швидко помічаємо, що його керівництво набагато перевершує сучасні критерії ідеального керівника.

Месія — ідеальний керівник

Хороший керівник дає чіткі вказівки й допомагає людям, якими розпоряджається, особисто здобувати сили та можливості, щоб успішно вирішувати проблеми. «Це запорука ефективного керівника XXI століття»,— говориться в книжці «Керівництво у XXI столітті. Розмови зі 100 найвидатнішими керівниками» (англ.). Як же добре підготовляв своїх слухачів до вирішування повсякденних проблем Ісус! Розгляньмо лишень його найбільш відому промову — Нагірну проповідь. У Матвія з 5-го по 7-й розділи записано вельми практичні поради.

Візьмімо, приміром, до уваги Ісусову пораду щодо вирішення особистих розбіжностей. Він сказав: «Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,— залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм,— і тоді повертайся, і принось свого дара» (Матвія 5:23, 24). Насамперед треба було виявляти ініціативу в примиренні, і це було важливішим навіть від виконання релігійного обов’язку, як, наприклад, принесення дарів, за вимогою Мойсеєвого Закону, на жертовник в Єрусалимському храмі. Інакше поклоніння не є прийнятне Богу. Ісусова порада практична сьогодні, як і століття тому.

Ісус також допомагав своїм слухачам уникати пастки неморальності. Він їх застеріг: «Ви чули, що сказано: «Не чини перелюбу». А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Матвія 5:27, 28). Яке ж доречне застереження! Навіщо взагалі вдаватись до роздумів про перелюб, які можуть довести до нього? Ісус сказав, що розпуста й перелюб походять із серця (Матвія 15:18, 19). Тому було б мудро стерегти своє серце (Приповістей 4:23).

У Нагірній проповіді також є чудові поради про любов до ворогів, щедрість, про належне ставлення до матеріальних та духовних речей тощо (Матвія 5:43—47; 6:1—4, 19—21, 24—34). Ісус навіть показав своїм слухачам, як шукати Божої допомоги, навчивши їх молитися (Матвія 6:9—13). Керівник Месія зміцняє та підготовляє своїх послідовників розв’язувати загальні людські проблеми.

У Нагірній проповіді Ісус шість разів почав свої твердження висловом ‘ви чули, що було сказано’ чи «також сказано», а потім представляв іншу думку словами: «А я вам кажу» (Матвія 5:21, 22, 27, 28, 31—34, 38, 39, 43, 44). Це свідчить про те, що його слухачі звикли поводитися певним способом, згідно з усними традиціями фарисеїв. Але тепер Ісус показував їм інший шлях — шлях, в якому відображався правдивий дух Мойсеєвого Закону. Отже, Ісус впроваджував певну зміну і робив це так, що його послідовникам було легко прийняти її. Ісус спонукував людей робити радикальні зміни в їхньому житті, як у духовному, так і в моральному розумінні. Це і є характерною ознакою правдивого керівника.

В одному підручнику з менеджменту говориться про те, наскільки важко здійснити таку зміну. Там читаємо: «Керівник, який впроваджує зміну, повинен мати чуйність соціального працівника, проникливість психолога, витривалість марафонця, чіпкість бульдога, самостійність пустельника й терпіння святого. І навіть коли він має всі ці риси, успіху не гарантовано».

«Керівники повинні поводитися так, як хочуть, щоб поводилися їхні послідовники»,— сказано в статті «Керівництво. Чи мають значення характерні риси?» (англ.). Хороший керівник поводиться згідно з тим, що він відстоює. Як же влучно ці слова стосуються Ісуса Христа! Він навчав своїх учнів бути скромними, а також дав їм наочний приклад, обмивши їхні ноги (Івана 13:5—15). Він не тільки вислав своїх учнів проповідувати добру новину про Боже Царство, але й сам енергійно виконував цю працю (Матвія 4:18—25; Луки 8:1—3; 9:1—6; 10:1—24; Івана 10:40—42). Ісус також подав приклад у тому, як слухатися керівництва. «Син нічого робити не може Сам від Себе,— сказав він про себе,— тільки те, що Він бачить, що робить Отець» (Івана 5:19).

Вищенаведене обговорення Ісусових слів та вчинків чітко виявляє, що він — ідеальний Керівник. Він фактично перевершує всі людські зразки хорошого керівника. Ісус досконалий. Отримавши безсмертя після смерті та воскресіння, він живе вічно (1 Петра 3:18; Об’явлення 1:13—18). Котрий з людських керівників має такі риси?

Що повинні робити ми?

Будучи Царем Божого Царства, який уже править, «Владика Месія» зіллє благословення на слухняне людство. У Святому Письмі дається така обіцянка: «Земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Ісаї 11:9). «Покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим» (Псалом 37:11). «Буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4). «Сам Бог буде з ними», «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:3, 4).

Сьогоднішній світ потерпає від кризи керівництва. Але Ісус Христос веде сумирних у спокійний новий світ, де слухняні люди будуть об’єднані в поклонінні Богу Єгові та йтимуть до досконалості. Як же важливо приділяти час для здобуття знань про правдивого Бога та призначеного ним Керівника і діяти відповідно до цих знань! (Івана 17:3).

Найліпша похвала для особи — це наслідувати її. Чи ж не повинні ми тоді намагатися наслідувати найвеличнішого Керівника за цілої історії людства — Ісуса Христа? А як це робити? Як підкорення його керівництву вплине на наше життя? Ці та інші питання обговорюватимуться в наступних двох статтях.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 4]

Даниїл передрік прихід вибраного Богом Керівника.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Ісусові вчення підготовляли людей до вирішення проблем у житті.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Ісус приведе слухняних людей у спокійний новий світ.