Покладайся на Божий дух, коли переживаєш переміни

«Силкуйся поставити себе перед Богом гідним» (2 ТИМОФІЯ 2:15).

1. Які переміни можуть стати серйозним випробуванням для нашої духовності?

СВІТ навколо нас постійно змінюється. Ми спостерігаємо вражаючий науково-технічний прогрес, який супроводжується різким занепадом моральних цінностей. Як ми побачили з попередньої статті, християни повинні протистояти безбожному духові світу. У той час як змінюється світ, змінюється і наше життя. Проходить дитинство, і ми стаємо дорослими. Ми здобуваємо або втрачаємо матеріальні цінності, здоров’я та близьких людей. Чимало з таких перемін не залежать від нас, і вони можуть стати серйозним випробуванням для нашої духовності.

2. Які переміни відбувалися в житті Давида?

² Небагатьом людям доводиться стикатися в житті з такими радикальними перемінами, які пережив Давид, син Єссея. Нікому не відомий пастух Давид швидко став прославленим народним героєм. Згодом він мусив переховуватися від заздрісного царя, який полював на нього, наче на звіра. Після цього Давид став царем і переможним воїном. Йому довелося зносити болісні наслідки серйозного гріха. Він пережив трагедію і розбрат у сім’ї. Давид здобув багатство. Постарівши, він зазнав немощів похилого віку. Однак попри численні переміни Давид усе життя покладався на Єгову та його дух. Він робив усе можливе, аби «поставити себе перед Богом гідним», і Бог благословляв його (2 Тимофія 2:15). Хоча наші обставини відрізняються від Давидових, ми можемо отримати урок з того, як він розв’язував різні життєві питання. Його приклад допоможе нам зрозуміти, як можна постійно мати підтримку Божого духу, коли в нашому житті відбуваються переміни.

Давидова смиренність — чудовий приклад

3, 4. Як простий пастух Давид став прославленим народним героєм?

³ В юності Давид не займав якогось особливого становища навіть у власній сім’ї. Коли пророк Самуїл прийшов до Віфлеєма, Давидів батько зібрав перед ним сімох із восьми своїх синів. Давида, наймолодшого з них, залишили пасти овець. Проте майбутнім царем Ізраїлю Єгова вибрав саме його. Давида покликали з поля. Після цього, як сказано в Біблії, «взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі» (1 Самуїла 16:12, 13). Давид покладався на цей дух усе своє життя.

⁴ Незабаром цей юний пастух мав здобути славу серед усього народу. Його було запрошено стати слугою царя і грати для нього на музичному інструменті. Він убив Ґоліята, жорстокого воїна-велетня, до якого боялися наблизитись навіть досвідчені ізраїльські вояки. Поставлений над військом, Давид успішно боровся з филистимлянами. Народ любив його. На його хвалу складали пісні. Якось раніше один з радників царя Саула, описуючи Давида, згадав, що той не лише «вміє грати» на арфі, але і є «лицар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої постави» (1 Самуїла 16:18; 17:23, 24, 45—51; 18:5—7).

5. Через що Давид міг би загордитися і звідки ми знаємо, що цього не сталось?

⁵ Слава, врода, молодість, красномовність, музичні здібності, доблесть у битвах, Божа прихильність — усе це, схоже, було в Давида. Через будь-що з переліченого вище він міг би загордитись, але цього не сталося. Зауважте, що́ Давид відповів царю Саулу, коли той запропонував йому одружитися з його дочкою. Зі щирим смиренням Давид сказав: «Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зятем цареві?» (1 Самуїла 18:18). Коментуючи цей вірш, один дослідник написав: «Давид мав на увазі, що ні завдяки особистим рисам, ні через соціальне становище, ні з огляду на походження він аж ніяк не може претендувати на честь стати царевим зятем».

6. Чому нам слід розвивати смиренність?

⁶ В основі Давидової смиренності лежало визнання того, що Єгова в усьому значно вищий від недосконалих людей. Давид дивувався, що Бог взагалі зважає на людину (Псалом 144:3). Крім того, він знав, що своєю величчю завдячує лише тому, що Єгова виявляє смиренність — понижується, аби підтримувати й захищати його і дбати про нього. Давид співав: «Чинить великим мене Твоя поміч [«смиренність», НС]» (Псалом 18:36). Який чудовий урок для нас! Нам ніколи не можна ставати зарозумілими з огляду на свої таланти, досягнення чи теократичні призначення. «Що ти маєш, чого б ти не взяв? — писав апостол Павло.— А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?» (1 Коринтян 4:7). Щоб мати Боже схвалення і його святий дух, нам слід розвивати і зберігати смиренність (Якова 4:6).

«Не мстіться самі»

7. Яка нагода вбити царя Саула трапилася Давиду?

⁷ Давидова слава не зробила його зарозумілим, але вона викликала чорну заздрість у царя Саула, від якого відійшов дух Єгови. Хоча Давид не зробив нічого поганого, йому довелось рятуватися втечею і мешкати в пустелі. Одного разу під час запеклої погоні за Давидом цар Саул увійшов до печери, не знаючи, що там переховується Давид і його товариші. Люди Давида спонукували його вбити Саула, скориставшись нагодою, яку, здавалося, дав сам Бог. Уявіть собі, як у темряві вони пошепки кажуть Давидові: «Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх очах» (1 Самуїла 24:3—7).

8. Чому Давид стримувався від помсти?

⁸ Давид відмовився завдати шкоди Саулу. Виявляючи віру й терпіння, він вирішив залишити цю справу в руках Єгови. Після того як цар вийшов з печери, Давид закричав йому вслід: «Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімститься Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!» (1 Самуїла 24:13). Давид знав, що правда була не на стороні Саула, але не став мститися сам, не розмовляв із Саулом образливо і не ганьбив його. Також у кількох інших ситуаціях Давид стримався від того, щоб узяти справи у свої руки. Він був упевнений, що все залагодить Єгова (1 Самуїла 25:32—34; 26:10, 11).

9. Чому нам не слід мститися, якщо ми зносимо тиск і переслідування?

⁹ Подібно до Давида, ти можеш бути в скрутному становищі. Можливо, ти зносиш тиск і переслідування з боку однокласників, співпрацівників, членів сім’ї або інших осіб, які не поділяють твоїх релігійних поглядів. Не вдавайся до помсти. Чекай на Єгову і проси, щоб він допоміг тобі своїм святим духом. Можливо, ці невіруючі особи будуть вражені твоєю доброю поведінкою і почнуть поклонятися Єгові (1 Петра 3:1). У всякому разі, не сумнівайся, що Єгова бачить твої обставини і зробить щось тоді, коли вважатиме за потрібне. Апостол Павло писав: «Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь» (Римлян 12:19).

«Навчання послухайте»

10. Як Давид скоїв гріх і як він спробував його приховати?

¹⁰ Пройшли роки. Давид став дуже видатним царем, якого любив народ. З огляду на його виняткову вірність упродовж життя, а також на те, які чудові псалми писав він на хвалу Єгові, можна подумати, що цей чоловік ніколи не міг би скоїти серйозний гріх. Але все ж таки він піддався гріху. Одного дня цей цар побачив з даху свого дому вродливу жінку, що купалася. Він довідався, хто вона. Дізнавшись, що її звати Вірсавія і що її чоловік, Урія, на війні, Давид послав за тою жінкою і мав з нею статеві стосунки. Згодом йому стало відомо, що вона завагітніла. Який скандал розгорівся б, якби ця справа розкрилась! За Мойсеєвим Законом перелюб карався смертю. Цар, мабуть, думав, що йому вдасться приховати гріх. Отож він послав до війська наказ про те, щоб Урія повернувся до Єрусалима. Давид сподівався, що Урія проведе ніч з Вірсавією, але цього не сталось. У розпачі, Давид послав Урію знову на війну і передав через нього листа воєначальнику Йоаву. У листі давалася вказівка поставити Урію під час бою в таке місце, де його обов’язково вб’ють. Йоав виконав цей наказ, і Урія загинув. Після того як для Вірсавії минув традиційний період жалоби, Давид узяв її собі за дружину (2 Самуїла 11:1—27).

11. Про що Натан розповів Давиду і як той зреагував на почуте?

¹¹ Здавалося, що план виявився вдалим, однак Давид мав би знати, що вся справа була відкрита перед очима Єгови (Євреїв 4:13). Минули місяці, й народилася дитина. Тоді згідно з Божою вказівкою до Давида прийшов пророк Натан. Пророк розповів цареві про заможного чоловіка, котрий мав багато власних овець, але забрав і вбив єдину овечку бідняка, яку той дуже любив. Ця оповідь зачепила Давидове почуття справедливості, але в нього не виникло й думки про те, що вона має якесь приховане значення. Давид негайно засудив того заможного чоловіка. Палаючи гнівом, він сказав Натанові: «Вартий смерти той чоловік» (2 Самуїла 12:1—6).

12. Який присуд Єгова виніс Давиду?

¹² «Ти той чоловік!» — сказав пророк. Давид засудив сам себе. Безперечно, Давидове обурення швидко змінилося відчуттям глибокого сорому й смутку. Приголомшений, він слухав, як Натан проголошує невідворотний присуд Єгови. Він не почув слів, які могли б його потішити й заспокоїти. Учинивши зло, Давид зневажив слово Єгови. Хіба він не вбив Урію мечем ворога? Меч не відступить від Давидового дому. Хіба ж він не забрав потаємно дружину Урії? Подібне лихо прийде й на нього, причому не потаємно, а прилюдно (2 Самуїла 12:7—12).

13. Як Давид зреагував на картання від Єгови?

¹³ На користь Давида говорить той факт, що він не заперечував своєї провини. Він не розгнівався на пророка Натана й не став звинувачувати інших чи виправдовувати свої вчинки. Коли гріх було викрито, Давид визнав свою відповідальність, сказавши: «Згрішив я перед Господом» (2 Самуїла 12:13). Псалом 51 показує, якого болю завдавало йому почуття провини і наскільки глибоко він каявся. Давид благав Єгову: «Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене». Він вірив, що Єгова у своїй милості не погордує «серцем зламаним та упокореним» через гріх (Псалом 51:13, 19). Давид продовжував покладатися на Божий дух. Єгова не відгородив Давида від гірких наслідків його гріха, але простив йому.

14. Як нам слід реагувати на картання від Єгови?

¹⁴ Усі ми недосконалі, й усі грішимо (Римлян 3:23). Іноді наш гріх може бути таким же серйозним, як у Давида. Подібно до люблячого батька, який напоумляє своїх дітей, Єгова виправляє тих, хто прагне йому служити. Хоча картання приносить користь, його не так легко приймати. Інколи воно приносить смуток (Євреїв 12:6, 11). Проте якщо ми ‘навчання слухаємо’, то можемо примиритися з Єговою (Приповістей 8:33). Щоб Єгова і далі благословляв нас своїм духом, нам слід приймати картання і докладати зусиль, аби мати Боже схвалення.

Не надійтеся на багатство непевне

15. а) Як деякі люди використовують своє багатство? б) Як бажав використати своє багатство Давид?

¹⁵ Немає відомостей про те, що сім’я, в якій народився Давид, була видатною чи заможною. Однак за час свого царювання Давид здобув неабияке багатство. Відомо, що чимало людей сьогодні накопичують багатства, пожадливо стараються їх збільшити або витрачають на егоїстичні цілі. Інші використовують гроші, аби прославитись (Матвія 6:2). Давид використовував своє багатство в інший спосіб. Він прагнув нести честь Єгові. Цар сказав Натану, що бажає збудувати храм для Єгови і помістити туди ковчег заповіту, котрий на той час ‘знаходився під завісою’ в Єрусалимі. Єгові був до вподоби Давидів намір, але через пророка Натана він сказав Давиду, що храм побудує його син Соломон (2 Самуїла 7:1, 2, 12, 13).

16. Що Давид підготував для будівництва храму?

¹⁶ Давид зібрав матеріали для здійснення цього грандіозного будівельного проекту. Він сказав Соломону: «[Я] заготовив для Господнього дому сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а для міді та для заліза — нема ваги, бо безліч того; і дерева, і каміння заготовив я, а ти до них додаси». Зі своїх власних статків він пожертвував 3000 талантів золота й 7000 талантів сріблаa (1 Хронік 22:14; 29:3, 4). Давидова щедрість не була показною. Вона свідчила про його віру й відданість Богу Єгові. Визнаючи, завдяки кому він має усі свої багатства, Давид сказав Єгові: «Все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі» (1 Хронік 29:14). Щедре Давидове серце спонукувало його робити все, що було в його силах, для підтримки правдивого поклоніння.

17. Як пораду з 1 Тимофія 6:17—19 можуть застосовувати і багаті, і бідні?

¹⁷ Використовуймо й ми свої матеріальні засоби на добрі справи. Замість того щоб присвячувати життя накопиченню матеріального багатства, стараймося отримувати Боже схвалення, ідучи шляхом правдивої мудрості та щастя. Павло писав: «Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток, щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні, щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя» (1 Тимофія 6:17—19). Хоч би яким було наше матеріальне становище, покладаймося на Божий дух і провадьмо життя, яке дало б можливість ‘багатіти в Бога’ (Луки 12:21). Не існує нічого важливішого від того, щоб мати схвалення нашого люблячого небесного Отця.

Намагайся здобути Боже схвалення

18. Який добрий приклад Давид подав християнам?

¹⁸ Усе своє життя Давид старався здобути схвалення від Єгови. У пісні він благав: «Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя» (Псалом 57:2). Він покладався на Єгову, і не даремно. Коли Давид постарів, він «наситився днями» (1 Хронік 23:1). І хоча Давид робив серйозні помилки, про нього залишилася пам’ять як про одного з багатьох Божих свідків, котрі виявляли надзвичайну віру (Євреїв 11:32).

19. Як ми можемо поставити себе перед Богом гідними?

¹⁹ Переживаючи переміни в житті, пам’ятай: Єгова підтримував, зміцняв і виправляв Давида, те саме він може робити й для тебе. Апостол Павло, як і Давид, стикався в житті з багатьма перемінами. Однак він теж залишався вірним, оскільки покладався на Божий дух. Він писав: «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє» (Филип’ян 4:12, 13). Якщо ми покладаємося на Єгову, він допоможе нам вести успішне життя. Він бажає, аби ми досягли успіху. Якщо ми слухаємо його і наближаємось до нього, він дасть нам сили для виконання його волі. І якщо продовжуємо покладатися на Божий дух, то зможемо ‘поставити себе перед Богом гідними’ (2 Тимофія 2:15).

[Примітка]

Як би ви відповіли?

• Що потрібно, аби не стати зарозумілим?

• Чому ми не повинні мститися самі?

• Як нам слід ставитись до картання?

• Чому необхідно покладатися на Бога, а не на багатство?

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Давид покладався на Божий дух і старався мати Боже схвалення. Чи робиш те саме й ти?

[Ілюстрація на сторінці 18]

«Все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі».