Відвідуйте зібрання «і то тим більше»
1 Спільні зібрання завжди є важливими подіями для народу Єгови. Храм і синагоги були для ізраїльтян центрами правдивого поклоніння, божественної освіти та радісного спілкування. Так само й ранні християни не залишали спільних зібрань. Оскільки в ці критичні останні дні збільшується тиск і випробування, нам також необхідне духовне підкріплення, яке ми отримуємо на своїх зібраннях збору,— «і то тим більше» воно нам потрібне (Євр. 10:25, Хом.). Звернімо ж увагу на три причини, чому ми відвідуємо зібрання.
2 Для спілкування. Святе Письмо радить нам ‘утішати один одного і збудовувати один одного’ (1 Сол. 5:11). Благочестиве спілкування наповнює наш розум підбадьорливими думками і спонукує до добрих діл. Але якщо ми відокремлюємося, то у нас можуть легко виникати нерозсудливі, егоїстичні або навіть неморальні бажання (Прип. 18:1, Хом.).
3 Для навчання. Християнські зібрання дають постійну програму біблійного навчання, яка призначена зберігати любов до Бога живою в наших серцях. Вони дають практичні вказівки щодо того, як виконувати «усю волю Божу» (Дії 20:27). Зібрання розвивають у нас мистецтво проповідувати добру новину й навчати про неї — ці вміння нам необхідні тим більше тепер, щоб відчувати невимовну радість, відшукуючи зацікавлених і допомагаючи тим, хто пізнає біблійну правду.
4 Для захисту. У цьому злому світі збір є дійсним духовним сховком — гаванню миру й любові. Відвідуючи зібрання збору, ми відчуваємо на собі могутній вплив Божого святого духу, який приносить такі плоди, як «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, здержливість, лагідність» (Гал. 5:22, 23). Зібрання зміцняють нас для того, щоб бути непохитними й твердими у вірі. Вони готують нас до майбутніх випробувань.
5 Регулярно відвідуючи зібрання, ми відчуваємо те, що описав псалмоспівець у Псалмі 133:1, 3 (Дер.): «Як добре і приємно, коли брати живуть разом у згоді [«в єдності», НС]». Хоч би де сьогодні служили й збиралися разом представники Божого народу, «там Господь заповідав благословення, повік вічне життя!»