Запитання
◼ Чому присутнім корисно читати біблійні вірші разом з промовцем, коли він заохочує робити це під час своєї промови?
Те, як часто він буде заохочувати присутніх читати вірші, залежить від обговорюваної теми і від того, чи в його промові вірш за віршем розглядається певна частина Божого Слова.
Важливо пам’ятати, що вірші читають на підтвердження того, що висловлені думки взято з Біблії (Дії 17:11). З іншого боку, це дає переконливі біблійні доводи на користь обговорюваного матеріалу і зміцняє віру слухачів. Коли вони читають ключовий вірш і самі бачать, що́ дійсно говориться в Біблії, то це значно сильніше вплине на їхні розуми. Крім читання віршів, також корисно робити нотатки і стежити за ходом думок.
Для висвітлення теми план промови, приготовлений Товариством, може включати в себе багато посилань на біблійні вірші, але вони служать головно промовцеві, щоб допомогти йому приготувати промову. Вони можуть давати додаткову потрібну інформацію або допомагати осягнути важливі біблійні принципи та зрозуміти, як розвивається тема. Промовець визначає, які вірші важливі для викладу промови і запрошує слухачів знаходити в своїх Бібліях ті з них, які він буде читати і пояснювати. Інші вірші, які допомагають висвітлити тему, можна згадувати і переповідати, але слухачам необов’язково відшукувати їх у Біблії.
Промовцеві треба читати вибрані ним вірші з самої Біблії, а не з комп’ютерного роздруку. Коли промовець запрошує присутніх прочитати разом з ним вірш, він повинен виразно назвати біблійну книгу, розділ і вірш(і). Завдяки паузі, коли промовець ставить запитання або коротко пояснює, чому зачитується певний вірш, він дає можливість слухачам відшукати той вірш. Присутні ліпше запам’ятають названий промовцем вірш, коли він ще раз скаже, який саме вірш буде читатися. Проте не бажано називати номер сторінки, оскільки не всі видання Біблії, якими можуть користуватися слухачі, мають однакову нумерацію сторінок. Коли слухачі на прохання промовця читають вірші, то відчуватимуть благотворний вплив Божого Слова, яке вияснюється в промові (Євр. 4:12).