Продовжуйте «зміцняти одне одного»

1. В якому будівництві, згідно з 1 Фессалонікійців 5:11, ми всі беремо участь?

ЧИ ВАШ збір має свій Зал Царства? Якщо так, то ви, напевно, добре пам’ятаєте, як ви його будували і що відчували під час першого зібрання в новій будівлі. Ви були надзвичайно вдячні Єгові. Можливо, сльози радості заважали вам співати початкову пісню. Справді, будівництво Залів Царства прославляє Єгову. Але ще більше його прославляє дещо інше будівництво. Воно пов’язане не зі спорудами, а з людьми. Про нього говорив апостол Павло в провідному вірші цієї статті. (Прочитайте 1 Фессалонікійців 5:11.) Він заохотив християн у Фессалоніках «зміцняти одне одного». Цікаво, що при цьому Павло використав грецьке слово, яке буквально означає «будувати».

2. Що ми обговоримо в цій статті?

² Павло добре знав, як зміцняти одновірців, і вмів їм співчувати. У цій статті ми розглянемо, як він допомагав братам і сестрам 1) зносити труднощі, 2) бути в мирі одне з одним і 3) поглиблювати свою віру в Єгову. Подивімось, як ми можемо його наслідувати (1 Кор. 11:1).

ПАВЛО ДОПОМАГАВ ОДНОВІРЦЯМ ЗНОСИТИ ТРУДНОЩІ

3. Як Павло ставився до роботи і служіння?

³ Павло всім серцем любив братів і сестер. Він ставився до них з розумінням, адже стикався з такими ж труднощами, як і вони. Бувало, що в нього закінчувалися гроші і йому треба було працювати, аби забезпечувати себе і своїх товаришів (Дії 20:34). Наприклад, у Коринфі він разом з Акилою і Прискиллою займався виготовленням наметів. А по суботах Павло проповідував юдеям і грекам. Та коли до нього прибули Сила і Тимофій, він «із за́палом віддався проповідуванню Божого слова» (Дії 18:2—5). Як бачимо, Павло ніколи не забував про свою головну мету — служити Єгові. Він важко трудився і на роботі, і в служінні, тому добре розумів братів та сестер і міг підбирати правильні слова, даючи їм поради. Він нагадував їм, що боротьба з життєвими проблемами і потреба забезпечувати сім’ю не мають витісняти на другий план те, «що є важливішим»,— духовні справи (Філ. 1:10).

4. Як Павло і Тимофій допомагали одновірцям, які зазнавали переслідувань?

⁴ Невдовзі після того, як у Фессалоніках було сформовано збір, тамтешні християни стикнулися з жорстокими переслідуваннями. У Біблії ми читаємо, що розлючені юдеї зібрали натовп і пішли шукати Павла та Силу, але, не знайшовши їх, вони витягли «деяких братів до начальників міста» і почали вигукувати: «Ці люди... бунтують проти постанов цезаря» (Дії 17:6, 7). Лише уявіть, як новонавернених християн налякало те, що проти них пішли мешканці міста. Чи тепер їхній запал у служінні згасне? Павло не хотів, щоб це сталося. Хоча йому і Силі треба було покинути Фессалоніки, вони подбали, щоб місцевий збір не залишився без підтримки. Вони послали туди Тимофія. У своєму листі до фессалонікійців Павло написав: «Ми хотіли, аби він допоміг вам бути стійкими і потішив вас, зміцнивши цим вашу віру, щоб через ці лиха ніхто не похитнувся» (1 Фес. 3:2, 3). Свого часу Тимофій, мабуть, на власні очі бачив, з якими переслідуваннями стикнулися християни в його рідному місті, у Лістрі. Але він також бачив, як Павло їх зміцнював і як їх благословляв Єгова. Тому Тимофій міг впевнено сказати братам і сестрам з Фессалонік, що в них теж усе буде добре (Дії 14:8, 19—22; Євр. 12:2).

5. Як один старійшина підтримав Браянта?

⁵ Як ще Павло зміцняв братів і сестер? Повернувшись в Лістру, Іконію та Антіохію, він і Варнава «призначили в кожному зборі старійшин» (Дії 14:21—23). Без сумніву, ці брати були справжнім джерелом підбадьорення для інших. Те саме можна сказати про старійшин у наших зборах. Ось що розповідає брат на ім’я Браянт: «Коли мені було 15, мій тато пішов з сім’ї, а маму виключили. Мені було дуже важко. Здавалося, всі мене покинули». Що допомогло Браянту пережити цей період? Він каже: «Мене дуже підтримав один старійшина, якого звати Тоні. Він часто розмовляв зі мною, причому не тільки на зібраннях. Він розповідав мені про служителів Єгови, яким вдалося зберегти радість, незважаючи на випробування. Пригадую, як він зачитав мені слова з Псалма 27:10. А ще ми не раз говорили про Єзекію, який залишився вірним Єгові, хоч його батько був далеко не найкращим прикладом». Як зусилля старійшини вплинули на Браянта? Він ділиться: «Зрештою завдяки підтримці Тоні я розпочав повночасне служіння, яке приносить мені багато радості». Старійшини, старайтеся помічати тих, хто, подібно до Браянта, потребує «доброго слова» (Присл. 12:25).

6. Для чого Павло нагадав братам і сестрам про «велику хмару свідків»?

⁶ У Листі до євреїв Павло нагадав одновірцям про «велику хмару свідків», які з підтримкою Єгови витримали найрізноманітніші випробування (Євр. 12:1). Апостол знав, що приклади тих служителів додадуть братам і сестрам мужності і допоможуть їм не забувати про «місто живого Бога» (Євр. 12:22). Так само ці приклади впливають і на нас. Хіба нас не зміцнюють розповіді про те, як Єгова допомагав Гедеону, Бараку, Давиду, Самуїлу і багатьом іншим? (Євр. 11:32—35). А скільки довкола нас сучасних прикладів віри! Брати у Всесвітньому центрі часто отримують листи, в яких наші одновірці діляться, як життєписи вірних служителів Єгови додають їм сил.

ПАВЛО ДОПОМАГАВ БРАТАМ І СЕСТРАМ БУТИ В МИРІ ОДНЕ З ОДНИМ

7. Чого ви вчитеся зі слів Павла, записаних в Римлян 14:19—21?

⁷ Для того щоб зміцняти братів і сестер, важливо всіма силами сприяти миру у зборі. Не дозволяймо розбіжностям у поглядах створювати між нами поділення. Будьмо готові поступитися своїми правами, якщо не йдеться про порушення біблійних принципів. Розгляньмо ситуацію, що склалася в римському зборі, до якого належали і євреї, і люди з інших народів. Після того як Мойсеїв закон був скасований, служителям Єгови вже не треба було дотримуватися заборони на вживання певної їжі (Марка 7:19). І деяким християнам єврейського походження вдалося змінити своє мислення. Деяким, але не всім. Частина збору і далі відмовлялась від певної їжі, і в результаті виникло поділення. Тому у своєму листі Павло наголосив на важливості миру, сказавши: «Ліпше не їсти м’яса, не пити вина і не робити нічого такого, через що твій брат може спіткнутися». (Прочитайте Римлян 14:19—21.) Цими словами Павло показав одновірцям, що суперечки мають руйнівний вплив як на окремих вісників, так і на цілий збір. Він і сам був готовий змінювати свою поведінку, аби тільки не стати для когось каменем спотикання (1 Кор. 9:19—22). Ми теж не нав’язуємо іншим своїх особистих уподобань, адже хочемо зміцняти братів та сестер і бути з ними в мирі.

8. Як діяв Павло, коли у зборі виникли незгоди щодо одного серйозного питання?

⁸ Павло також сприяв миру, коли виникали незгоди щодо серйозних питань. Наприклад, у першому столітті деякі християни, можливо боячись осуду євреїв, казали, що братам з інших народів обов’язково треба обрізатися (Гал. 6:12). Павло з цим категорично не погоджувався, але він не став наполягати на своєму, а смиренно віддав справу на розгляд апостолів і старійшин в Єрусалимі (Дії 15:1, 2). Завдяки цьому справа була вирішена і в зборі збереглися радість та мир (Дії 15:30, 31).

9. Як ми можемо наслідувати приклад Павла?

⁹ Якщо у зборі виникають серйозні незгоди, кожен з нас може сприяти миру, шукаючи вказівок, які надають брати, котрих Єгова призначив дбати про збір. Їх можна знайти в публікаціях та в листах від організації. Ці вказівки ґрунтуються на Біблії. Якщо ми будемо ставити їх вище від власних поглядів, то сприятимемо миру у зборі.

10. Як ще Павло сприяв миру у зборах?

¹⁰ Павло сприяв миру у зборах також тим, що позитивно відгукувався про братів та сестер і не зосереджувався на їхніх недоліках. Наприклад, в кінці свого листа до римлян Павло згадав багатьох одновірців на ім’я і майже про кожного з них він написав кілька приємних слів. Нам теж варто якомога частіше говорити щось позитивне про братів і сестер. Так ми будемо будувати з ними близькі стосунки і сприяти теплій атмосфері у зборі.

11. Що робити, коли з кимось у зборі порушується мир?

¹¹ Але часом навіть між зрілими християнами виникають конфлікти. Так сталося з Павлом і його близьким другом Варнавою. Вони ніяк не могли дійти згоди щодо того, чи варто брати з собою Марка в наступну місіонерську подорож. Зрештою «між ними спалахнула гостра суперечка, і вони розсталися» (Дії 15:37—39). Але згодом всі троє залатали тріщину у своїх стосунках і цим показали, що мир та єдність для них дуже важливі. У своїх листах Павло хвалив Варнаву і Марка (1 Кор. 9:6; Кол. 4:10, 11). Так само й нам варто залагоджувати непорозуміння з братами і сестрами, а тоді старатися і далі зосереджуватись на їхніх позитивних рисах. Так ми будемо сприяти миру та єдності (Еф. 4:3).

ПАВЛО ДОПОМАГАВ БРАТАМ І СЕСТРАМ ПОГЛИБЛЮВАТИ СВОЮ ВІРУ

12. З якими випробуваннями стикаються наші брати і сестри?

¹² Ми зміцнюємо братів і сестер, коли допомагаємо їм поглиблювати свою віру в Єгову. Дехто з них терпить насмішки з боку рідних, співробітників чи однокласників. Хтось має серйозні проблеми зі здоров’ям, а хтось страждає від глибоких душевних ран. Також серед нас є ті, хто вже десятиліттями чекає кінця цього злого світу. Все це може бути справжнім випробуванням віри. З подібними ситуаціями стикалися християни в першому столітті. Як Павло їх зміцняв?

13. Як Павло допомагав тим, хто стикався з насмішками через свої переконання?

¹³ Павло зміцняв братів і сестер, використовуючи Святе Письмо. Християни єврейського походження, мабуть, стикалися з насмішками родичів, які доводили, що юдаїзм набагато перевершує християнство. Без сумніву, лист, який Павло написав для таких християн, їм дуже допоміг (Євр. 1:5, 6; 2:2, 3; 9:24, 25). Вони могли використовувати думки з цього листа в розмовах зі своїми родичами. Ми теж можемо допомагати одновірцям, які стикаються з насмішками, обстоювати свої переконання. Чому б разом з ними не пошукати біблійні публікації, в яких наводяться слушні аргументи на потрібну тему? Наприклад, якщо однокласники висміюють юного вісника за те, що він не вірить в еволюцію, розгляньте з ним аргументи, які наводяться в брошурах «Чи виникло життя само по собі?» і «Походження життя. П’ять важливих запитань». Тоді він зможе впевнено пояснити свої погляди.

14. Про що Павло не забував попри свою зайнятість у служінні?

¹⁴ Павло заохочував братів і сестер доводити свою любов «добрими ділами» (Євр. 10:24). Він і сам підтримував одновірців не тільки словами, але й вчинками. Наприклад, коли в Юдеї почався голод, Павло доставив тамтешнім зборам допомогу (Дії 11:27—30). Павло багато проповідував і навчав, але при цьому завжди дбав про тих, хто опинився в матеріальній скруті (Гал. 2:10). Завдяки цьому брати і сестри були ще більше впевнені у тому, що Єгова про них подбає. Ми теж не шкодуємо часу і сил на те, щоб допомагати жертвам стихійних лих або війн. Також ми підтримуємо їх, роблячи регулярні пожертви на всесвітню діяльність. Ці та інші добрі діла запевняють братів і сестер у тому, що Єгова ніколи їх не покине.

15, 16. Як нам ставитися до тих, у кого ослабла віра?

¹⁵ Павло не вважав безнадійними тих, у кого ослабла віра. Він ставився до них зі співчуттям, старався їх підбадьорювати і говорив з ними по-доброму (Євр. 6:9; 10:39). Наприклад, у своєму листі до євреїв він часто використовував такі слова, як «ми» і «нас». Цим Павло визнавав, що поради, які він записав, стосуються і його (Євр. 2:1, 3). Нам теж не слід вважати безнадійними тих, у кого ослабла віра. Натомість треба підбадьорювати їх і щиро ними цікавитись. Так ми покажемо, що справді любимо своїх братів і сестер. Також варто пам’ятати, що іноді людину зміцнюють не стільки наші слова, скільки теплий і лагідний тон голосу.

¹⁶ Павло нагадував братам і сестрам про добрі вчинки, які вони робили в минулому, і запевняв, що Єгова їх також пам’ятає (Євр. 10:32—34). Те саме можемо робити й ми, щоб допомагати тим, у кого ослабла віра. Чому б не розпитати одновірця про те, як він пізнав правду і як відчував підтримку Єгови у своєму житті? Після цього можна запевнити одновірця в тому, що Єгова пам’ятає про всі його добрі вчинки і ніколи його не покине (Євр. 6:10; 13:5, 6). Можливо, така розмова розпалить у його серці бажання знову ревно служити Єгові.

«ПРОДОВЖУЙТЕ ПІДБАДЬОРЮВАТИ... ОДНЕ ОДНОГО»

17. Чого нам потрібно постійно вчитися?

¹⁷ Так само як будівельник з роками покращує свої вміння, ми поступово вчимося все краще і краще зміцнювати наших братів і сестер. Коли в них важкі часи, ми можемо зміцняти їх, розповідаючи про тих, хто вірно зніс випробування в минулому. Також нам варто всіма силами сприяти мирній атмосфері у зборі: хвалити братів та сестер, уникати непорозумінь і швидко залагоджувати конфлікти. А ще ми можемо допомагати одновірцям поглиблювати свою віру, обговорюючи з ними важливі біблійні істини, надаючи їм практичну допомогу і підтримуючи їх, якщо вони духовно ослабли.

18. До чого вас заохотила ця стаття?

¹⁸ Брати і сестри, які будують Зали Царства, отримують велике задоволення та радість від своєї праці. Не меншу радість ми отримуємо, коли зміцняємо одновірців. Рано чи пізно будь-яка будівля починає руйнуватися, а от результати нашого духовного будівництва залишатимуться вічно. Тож продовжуймо і далі «підбадьорювати та зміцняти одне одного» (1 Фес. 5:11).