Примітка

d В книшці Йозефуса Старинности Жидів. Том 6, розділ 4, пар. 2, читаємо: “Згідно із цим Саул відослав свого слугу, що ходив за ним. Тоді пророк узяв посуду з олієм і вилляв його на голову молодого чоловіка, і сказав: Будь царем (базіліюс гипо тоу Теоу хейротонетеіс) проти филистіїв і як местник вибраний Богом за Євреїв за їх терпіння.” Книжка Старинности Том 6, Розділ 13, пар. 9, каже: “Після цього Давид увійшов у шатро царя, але він не забив Саула, хоч знав де він лежав, мечем при боці його, ані він не позволив Абішайові вбити його, котрий був сильно схилений зробити це. Бо він сказав, шо це був страшний злочин убити того, що був вибраний (хейротонеін) Богом на царя, помимо того, що він був лукавим чоловіком: за це той, що дав йому царство, у своїм часі покарав його; і тому він стратив свій поривний запал.” Гляди переклад Віляма Вгітсона, М.А. Бостон, Мас. з 1849 р., сторона 188, 189, і 217. Порівнай також 1 Самуїла 10:1, 20—24; 26:5—12.