Примітка

a Про чаклування в стародавнім Вавилоні, ми читаємо: “Вавилонці дуже боялися ще іншої класу істот, іменно чарівників та ворожок. Переважно це були спотворені чоловіки й жінки, або які посідали якусь фізичну чудноту, яка доводила їх сусідів вірити, що вони близько товаришували з бісами й що вони деколи служили за домівки силам лукавства. Посідаючи людську інтелігентність, їх часто вважали бути більше отрутними від самих бісів. Вони були спеціяльними знавцями Лукавого Ока й Лукавого Чару, і вони вживали всі практики священиків, які благали бісів, але з лукавими намірами, щоб пошкодити. Священики були знавцями Білого Чару, а чарівники та ворожки Чорного Чару. Закляття з уст священика видужувало хворого чоловіка, а в устах ворожки приводило його смерть”.— Сторона 150 з книжки Вавилонське Життя й Історія, (Анг. мові), видання з 1925 р., написав Е. А. Валліс Будж, КТ.