Лист до римлян
14 Щиро приймайте людину, віра якої слабка,+ не висловлюючи суджень про розбіжності в поглядах*. 2 Одному віра дозволяє їсти все, інший же, слабкий, їсть лише овочі. 3 Отже, хто їсть, нехай не дивиться звисока на того, хто не їсть, а хто не їсть, хай не судить того, хто їсть,+ адже Бог щиро прийняв і його. 4 Хто ти такий, щоб судити чийогось слугу?+ Чи стоятиме він, чи впаде, вирішує його пан.+ І він стоятиме, бо Єгова* може зробити так, щоб він стояв.
5 Хтось вважає один день важливішим від іншого,+ а хтось вважає всі дні однаковими.+ Тож нехай кожен буде твердо переконаний у своїх рішеннях. 6 Людина, яка відзначає якийсь день, робить це для Єгови*. Так само й людина, яка їсть, їсть для Єгови*, бо дякує за це Богові.+ Той же, хто не їсть, не їсть для Єгови*, і все одно дякує Богу.+ 7 Ніхто з нас не живе лише для себе,+ і ніхто не помирає лише для себе. 8 Адже якщо ми живемо, то живемо для Єгови*+ і, якщо помираємо, помираємо для Єгови*. Отже, чи живемо, чи помираємо, ми належимо Єгові*.+ 9 Саме тому Христос і помер та ожив: щоб бути Господом як мертвих, так і живих.+
10 Чому ж ти судиш свого брата?+ Чому дивишся на свого брата звисока? Адже всі ми станемо перед судовим престолом Бога,+ 11 бо написано: «Клянусь собою*,+— говорить Єгова*,— переді мною схилиться кожне коліно і кожен язик відкрито визнає, що я Бог».+ 12 Тож кожен з нас сам за себе відповість перед Богом.+
13 Тому більше не судімо одне одного.+ Натомість постановімо не давати братові підстави для спотикання і не ставити перед ним перешкоди.+ 14 Як послідовник Господа Ісуса, я знаю і переконаний: ніщо саме по собі не буває нечистим.+ Тільки коли людина вважає щось нечистим, тоді воно і справді для неї нечисте. 15 Якщо твоя їжа ображає почуття брата, ти вже не йдеш шляхом любові.+ Не губи* своєю їжею того, заради кого помер Христос.+ 16 Тож старайтеся, щоб про добро, яке ви робите, не говорили погано. 17 Бо Царство Боже — це не їжа чи напої,+ а праведність, мир і радість, які дає святий дух. 18 І кожен, хто таким чином служить Христу як раб, є до вподоби Богові та має схвалення від людей.
19 Отже, намагаймося сприяти всьому тому, що веде до миру+ і взаємного зміцнення.+ 20 Перестаньте руйнувати Божу працю лише заради їжі.+ Дійсно, все чисте, але якщо людина їсть і цим дає комусь підставу для спотикання, це згубно* для неї.+ 21 Ліпше не їсти м’яса, не пити вина і не робити нічого такого, через що твій брат може спіткнутися.+ 22 Нехай віра, яку ти маєш, залишається між тобою і Богом. Щасливий той, хто не осуджує себе за власне рішення. 23 Проте якщо він має сумніви і все-таки їсть, то вже заслуговує осуду, бо робить це всупереч вірі. А все, що всупереч вірі,— гріх.