Алкоголік у сім’ї

«Алкоголізм включає алкоголіків... Тоді як у сім’ї може бути тільки один алкоголік, ціла сім’я страждає від алкоголізму» (Д-р Вернон Е. Джонсон).

П’ЯТИРІЧНА дівчинка Аліса лежала у ліжку — її ніжка смикалась від болю. Через рану, нанесену два дні тому, їй потрібно було носити тугу пов’язку на цілій нозі. Але пов’язка була накладена занадто тісно і ніжка під тиском напухала. Аліса благала батьків повести її до лікаря, але її тато власне був у похміллі, а мати розривалась між ними, не знаючи, хто більше потребує уваги.

Через кілька днів нога Аліси заніміла. Коли врешті темна рідина почала витікати з-під нігтя, батьки Аліси кинулися до лікарні. Коли зняли пов’язку, одна медсестра втратила свідомість від вигляду ніжки. Гангрена вимагала ампутації Алісиної ноги.

Алкоголізм і співзалежність

Трагедія цієї історії полягає не тільки в тому, що людина втратила ногу. Батько Аліси був алкоголіком. Через це він був емоційно і фізично нездатний допомогти своїй дочці власне тоді, коли допомога була такою необхідною. «Природа алкоголізму є такою, що алкоголік ставить свою сім’ю на останнє місце після алкоголю і всього, що для цього вимагається»,— говорить порадник Тобі Райс Дрюз.

А що можна сказати про Алісину маму? Вона теж була залежною, але не від алкоголю, а від свого чоловіка-алкоголіка. Як правило, дружина алкоголіка повністю поглинута зусиллями зупинити вживання алкоголю своїм супутником, або, принаймні, справлятися з його непередбаченою поведінкоюa. Вона так глибоко втягується у проблеми алкоголіка, що теж проявляє ознаки залежності, але без алкоголю. З цієї причини людей, таких, як Алісина мати, називають співзалежними.

Як алкоголік, так і співзалежний, мимовільно контролюються чимось або кимось ззовні. Обоє засліплені запереченням. Обоє емоційно бездіяльні щодо своїх дітей. Розлад опановує життя обох, бо так само як алкоголік не може контролювати своє вживання алкоголю, співзалежний не може контролювати алкоголіка, і жоден з них не може контролювати вплив, який будуть мати на дітей наслідки алкоголізму.

Але алкоголік і його сім’я можуть отримати допомогу. Ця тема буде розглядатися у наступних статтях.

[Примітка]

Як сім’я може допомогти?

«Спочатку чоловік тягнеться по п’янкий напій, потім напій тягне напій, потім напій затягує чоловіка» (Східне прислів’я).

ВИ ЙДЕТЕ вздовж болота. Раптом земля прогинається. Через кілька секунд вас затягує трясовина. Чим більше ви боретесь, тим глибше тонете.

Алкоголізм затягує цілу сім’ю майже таким самим чином. Співзалежний партнер безнадійно бореться, щоб змінити алкоголіка. Мотивуючись любов’ю, вона погрожує йому, але він продовжує пити. Вона ховає спиртні напої, але він купує більше. Вона ховає його гроші, але він позичає у товариша. Вона апелює до його любові до сім’ї, до життя, навіть до Бога, але без ніякого результату. Чим більше вона бореться, тим глибше ціла сім’я тоне в алкогольній трясовині. Щоб допомогти алкоголікові, члени сім’ї повинні спочатку зрозуміти природу алкоголізму. Їм потрібно знати, чому деякі «рішення» майже приречені на невдачу, а також дізнатись, які методи справді діють.

Алкоголізм — це більше, ніж тільки пияцтво. Це хронічний розлад пиття, який характеризується залежністю від алкоголю і втратою контролю над його вживанням. Тоді як більшість спеціалістів погоджуються з тим, що алкоголізм є невиліковний, то його все-таки можна припинити з допомогою програми, за якою протягом усього життя виключається вживання алкоголю. (Порівняйте Матвія 5:29).

У деяких відношеннях цю ситуацію можна порівняти до ситуації діабетика. Тоді як діабетик не може змінити свій стан, він може справлятись зі своїм організмом, відмовляючись від цукру. Подібно алкоголік, хоча він не може змінити реакцію свого організму на пиття алкоголю, він таки може справлятись із своїм розладом шляхом повного утримання від алкоголю.

Але це легше сказати, ніж зробити. Алкоголік засліплюється запереченнями. «Я не є настільки поганим»; «Моя сім’я заставляє мене пити»; «Хто б на моєму місці не пив, маючи такого начальника, якого маю я?» Його пояснення часто є такими переконливими, що уся сім’я може підтримувати його у таких запереченнях. «Твоєму батькові потрібно розслабитись у кінці дня»; «Тато мусить пити. Він зносить стільки маминого бурчання». Нізащо не відкриють вони сімейної таємниці: тато — алкоголік. «Це єдиний спосіб, за допомогою якого вони можуть співіснувати,— пояснює д-р Сузан Фовард.— Обмани, виправдовування і секрети у цих домах є такими звичайними, як повітря».

Члени сім’ї не зможуть витягти алкоголіка з трясовини доти, доки вони не виберуться з неї самі. «Але ж це алкоголікові потрібна допомога, а не мені!» — хтось міг би заперечити. Але подумайте: наскільки ваші емоції і вчинки залежні від поведінки алкоголіка; як часто його дії заставляють вас відчувати гнів, тривогу, непевність, страх; як часто ви залишаєтесь вдома, доглядаючи алкоголіка, тоді як вам слід було б занятись більш важливішими справами? Якщо здорові члени сім’ї алкоголіка роблять кроки для покращення свого життя, він може наслідувати їх.

Перестаньте звинувачувати себе. «Якщо б ви краще до мене ставилися, я не мав би причини пити»,— може заявляти алкоголік. Порадник Тобі Райс Дрюз говорить: «Алкоголікові потрібно, щоб ви й далі вірили у це; таким чином він може перекладати на вас відповідальність за своє пияцтво». Але не піддавайтесь. Алкоголік залежний не тільки від алкоголю, але й від людей, які будуть вірити його запереченням. Члени сім’ї таким способом можуть ненавмисно увічнювати пристрасть алкоголіка.

Біблійне прислів’я про втрату самовладання може стосуватись також і алкоголіків: «Нехай він сам несе відповідальність за наслідки. Якщо ти спасеш його від турботи раз, ти будеш змушений робити це знову» (Приповістей 19:19, Переклад сучасною англійською мовою). Так, хай алкоголік сам розмовляє зі своїм начальником, сам хай добирається до своєї постелі, сам миє за собою. Якщо сім’я робить все це за нього, вона тільки допомагає йому допитися до смерті.

Приймайте допомогу. Вибратися з трясовини самому — важка й майже неможлива річ для члена сім’ї. Вам потрібна підтримка. Сильно покладайтеся на друзів, які не підтримують оправдань алкоголіка, і не дозволять вам залишатися у такому стані, у якому ви зараз знаходитеся.

Якщо алкоголік погоджується отримати допомогу — це причина для великої радості. Але це тільки початок процесу відновлення. Фізичну залежність від алкоголю можна приборкати через кілька днів після виходу алкоголю з організму. Але справитися з психологічною залежністю набагато важче.

[Рамка на сторінці 5]

Характерні риси алкоголіків

Поглинутість: алкоголік наперед смакує випивку. Коли він не п’є, він думає про алкоголь.

Втрата контролю: вживання алкоголю часто розходиться з його планами, без різниці наскільки міцним є його рішення.

Невблаганність: самообманне міркування («Я ніколи не п’ю сам», «Ніколи у робочий час» тощо) є просто маскуванням справжнього правила алкоголіка: «Ніщо не повинно перешкоджати моєму пияцтву».

Толерантність: виключна здібність приймати алкоголь у великих кількостях не є щастям, часто це рання ознака алкоголізму.

Негативні наслідки: нормальна поведінка людини не руйнує її сім’ю, кар’єру і фізичне здоров’я. Алкоголізм руйнує (Приповістей 23:29​-35).

Заперечування: алкоголік оправдує, применшує і пробачає собі свою поведінку.

Відновлення можливе

«Ми стоїмо перед вибором: залишити пияцтво і видужати або продовжувати пити і померти» (Алкоголік, який видужує).

УЯВІТЬ собі, що ви прокидаєтесь однієї ночі і бачите, що ваш дім горить. Через короткий час прибуває допомога і полум’я врешті вдається погасити. Чи ви могли б увійти в дім і робити вигляд, що нічого не сталось? Звичайно, ні. Дім спустошений, і перш ніж у ньому знову почнеться звичайне життя, необхідно буде зробити ремонт.

Подібне завдання стоїть перед алкоголіком, коли він починає видужувати. Його життя руйнується алкоголем, можливо, протягом багатьох років. Тепер він не п’є. «Вогонь» погашений, але глибока реконструкція способу мислення, стилю життя і поведінки є необхідною, якщо алкоголік хоче залишитись непитущим. Поради, приведені нижче, можуть допомогти алкоголікові домогтися тривалої врівноваженості.

1. Знай свого ворога

Біблія заяляє, що тілесні бажання «проти душі воюють» (1 Петра 2:11, Хоменко). Грецьке слово, перекладене тут «воюють», дослівно означає «виконує воєнну службу» і має теж значення нищівної війни. (Порівняйте Римлян 7:23​-25).

Подібно як добрий солдат виділяє час на вивчення тактики ворога, алкоголік мусить бути освіченим щодо природи алкоголізму і як він руйнує алкоголіка та його близькихa (Євреїв 5:14).

2. Зміни звичку і мислення

«Бути тверезим — означає позбутися не тільки пляшки, але також і дитини»,— говорить один лікар. Іншими словами, зміни повинні відбутися не тільки у звичці вживати алкоголь; внутрішній чоловік повинен теж змінитись.

Біблія мудро нагадує: «перемініться відновою вашого розуму» (Римлян 12:2). «Скиньте з себе стару особистість з її вчинками» (Колосян 3:9, НС). Якщо вчинки змінюються, але особистість залишається, алкоголік просто переходить до іншої шкідливої пристрасті або вертається назад до старої.

3. Знайди розуміючого друга

Біблійна приказка говорить: «Хто відокремлюється, той шукає власного бажання й кепкує з усякої розумної поради» (Приповістей 18:1, Хоменко). Навіть будучи тверезим, алкоголік схильний оправдовуватись. Ось чому йому потрібно мати розуміючого, але стійкого друга (часто його називають опікуном). Буде навіть краще, якщо цей друг сам є видужуючим алкоголіком, який мав успіх у переборюванні труднощів тверезості. (Порівняйте Приповістей 27:17). Цей друг повинен поважати релігійні переконання алкоголіка, бути саможертовним і в стані постійно підтримувати його (Приповістей 17:17).

4. Будь терпеливим

Відновлення є поступовим. Для реконструкції життя алкоголіка потрібен час. Можливі фінансові труднощі, напруженість на роботі, хаос дома. Звільнення від алкоголю не означає звільнення від проблем. Видужуючий алкоголік на початку може почуватися тривожно, починаючи життя без алкогольного «розв’язувача проблем». Коли такі турботи виглядають непереборними, алкоголік повинен пам’ятати заспокоюючі слова псалмописьменника: «Свого тягара поклади ти на Господа,— і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!» (Псалом 55:23).

5. Знайди здорове товариство

Алкоголік повинен чесно запитати себе: «Чи мої товариші підтримують мою тверезість, чи вони постійно говорять про «добрі старі часи», заставляючи мене думати, що я щось втрачаю?» У Приповістей 18:24 говориться: «Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив’язаний». Потрібно розуміння, щоб побачити, які друзі є справжніми, а які є потенційно руйнуючим товариством.

6. Уникай самовпевненості

«Я почуваю себе чудово, мені навіть більше не хочеться пити!» Алкоголік, який так заявляє, переоцінює свій прогрес і недооцінює алкоголізм. Пожвавлення початкового відновлення, яке називають «рожевою хмарою», є тимчасовим. «Виборюйте врівноважену перспективу,— рекомендується у книжці «Сила волі ще не все» (англ.).— Без цього ви будете приречені на невдачу, це буде довга дорога з рожевої хмари вниз». (Порівняйте Приповістей 16:18).

7. Остерігайся пристрастей-замінників

Багато кидають пити, але тоді розвивають в себе розлад харчування або стають азартними до роботи, заядлими гравцями тощо. «Чим погано? Принаймні, я не п’ю»,— може подумати видужуючий алкоголік. Деякі фізичні віддушини, справді, можуть бути здоровими. Але коли якась річ або діяльність використовується, щоб знечулити почуття, це веде тільки до фальшивого, тимчасового почуття безпеки.

8. Пристосуйся до нових ролей у сім’ї

Багато алкоголіків зривають одужання, коли справи ідуть на краще! Чому? Тільки тому, що тверезість для них є чимось новим. Алкоголік може відчувати потяг до знайомого способу життя. До того ж, коли алкоголік стає непитущим, він спричиняє переворот у сім’ї. Тому кожний член сім’ї повинен змінити свою роль. «Увесь сценарій сім’ї потрібно анулювати і на його місці створити новий»,— говориться у книжці «Відновлення для цілої сім’ї» (англ.). Відновлення по праву називають справою, яка включає в себе цілу сім’ю. (Порівняйте 1 Коринтян 12:26).

9. Остерігайся рецидиву

Самовпевненість, нездорове товариство, пристрасті-замінники та самотність можуть бути сходинками до рецидиву. Підтримуй відкрите обговорення з другом про будь-який з цих напрямів.

Один одужуючий алкоголік говорить: «Усі алкоголіки кидають пити. Деяким з нас це вдається ще за життя».

[Примітки]

[Рамка на сторінці 7]

Якщо лікування конче необхідне

Будь-які ліки з вмістом алкоголю можуть знову розбудити пристрасть і спонукати людину знову вдаватися до пияцтва.

Д-р Джеймс В. Сміт пише: «Немає нічого надзвичайного для алкоголіка після років тверезості вернутися до пияцтва внаслідок самолікування сиропом від кашлю, який містить у собі алкоголь». Алкоголік є вразливим до всіх снотворних ліків. Якщо алкоголікові конче необхідні снотворні ліки, він повинен...

1. проконсультуватися з фармацевтом, щоб визначити потенційну небезпеку.

2. повідомити довірливого друга і, якщо можливо, телефонувати йому перед прийняттям кожної дози.

3. вести облік кожної прийнятої дози.

4. припинити прийом ліків якомога швидше.

5. позбутися невикористаних ліків, коли курс лікування закінчився.

Допомога дорослим дітям алкоголіків

«Якщо ви росли у сім’ї алкоголіка, то вам потрібно впорядкувати спотворені знання і, як їх наслідок, емоційне замішання. Неможливо уникнути цього» (Д-р Джордж У. Врум).

СМЕРТЕЛЬНО поранений солдат лежить, стікаючи кров’ю на полі бою. Швидко приходить допомога і пораненого бійця везуть у госпіталь. Солдат вижив, але його проблеми ще далеко не вирішені. Його рани потрібно лікувати, а травма від тяжкого випробування може залишитись на роки.

Для дітей батька-алкоголіка дім може стати полем бою, де основні людські потреби стають предметом атаки. Деякими дітьми зловживають у сексуальному відношенні; інші можуть стати предметом фізичного насильства; багато є емоційно покинутими. «Це такий самий сильний страх, який дитина може відчувати, коли вона чує, як падають бомби або стрілянину автоматів навколо свого дому»,— каже один молодий чоловік, роздумуючи про своє дитинство. Немає суміву, що у багатьох дітей алкоголіків проявляються такі ж післятравматичні стресові симптоми, як у ветеранів війни!

Це правда, що багато таких дітей переживають травми і, в кінці кінців, залишають дім. Але вони входять у доросле життя з ранами, які, хоча й невидимі, є такими ж реальними і стійкими, як і у пораненого солдата. «Мені вже 60 років,— говорить Ґлорія,— але у своєму житті я все ще відчуваю вплив травм, пов’язаних з моїм народженням у сім’ї батька-алкоголіка».

Що можна зробити, щоб допомогти таким людям? «Поділяйте їх смуток»,— радить Біблія (Римлян 12:15, переклад Філіпса, англ.). Щоб робити так, людина мусить добре зрозуміти природу ран, які звичайно залишаються після життя в оточенні алкоголіка.

«Я ніколи не мав дитинства»

Дитині потрібне виховання, турбота, постійне заспокоювання. У сім’ї алкоголіка часто не вистачає такої уваги. У деяких випадках трапляється зміна ролей і від дітей очікується, що вони будуть виховувати своїх батьків. Наприклад, Альберт став годувальником своєї сім’ї у віці 14 років! Мала дівчинка на ім’я Джан взяла на себе тягар домашньої роботи за батьків-алкоголіків. Вона теж приділяла найбільше уваги своїм молодшим братам і сестрам, і все це почалося, коли їй було всього шість років!

Діти — не дорослі, і вони просто не можуть працювати, як дорослі. Коли батьки і діти у сім’ї міняються ролями, то ці сьогоднішні маленькі дорослі завтра стануть дорослими з незадоволеними дитячими потребами. (Порівняйте Ефесян 6:4). Консультант з питань сім’ї Джон Бредшоу пише: «Вони виростають, щоб мати дорослі тіла. Вони виглядають, як дорослі, розмовляють, як дорослі, але всередині в них живе нестабільна, мала дитинка, потреби якої ніколи не були забезпечені». Такі особи можуть почувати себе, як один християнин: «Я все ще ношу в собі бездонну прірву болю через те, що мої основні емоційні потреби не задовольнялися в дитинстві».

«Це я у всьому винен»

Коли Робертові було всього 13 років, його батько трагічно загинув. «Я старався бути слухняним,— пригадує з опущеними очима Роберт.— Я знаю, я робив дещо таке, що йому не подобалося, але я не був поганою дитиною». Роберт багато років носив важкий тягар вини за алкоголізм свого батька. Розповідаючи це, він був у віці 74 років!

Брати на себе відповідальність за алкоголізм батьків — досить звичайна річ серед дітей. Самозвинувачення дає дитині ілюзію контролю над ситуацією. «Я думала, що якщо я була б кращою, мій батько не пив би знову»,— сказала Дженіс.

Дійсність є такою, що жодна дитина чи доросла людина не може спонукувати, контролювати чи вилікувати когось від п’янства. Якщо ваш батько алкоголік, без різниці що б вам не говорили, чи що хто-небудь натякав би,— ви просто не повинні брати на себе вину! І вам, можливо, треба детально розглянути, чи ви, будучи дорослим, все ще недоречно почуваєте себе відповідальними за дії чи поведінку інших. (Порівняйте Римлян 14:12; Филип’ян 2:12).

«Я не можу нікому довіряти»

Довір’я будується на відвертості й чесності. Оточення алкоголіка побудоване на таємничості й запереченнях.

Сара знала про алкоголізм свого батька ще дитиною. Вона пригадує: «Я відчувала себе винною навіть за те, що подумала це слово, тому що в нашому домі ніхто не вимовив би його вголос». Сузан розповідає подібну історію: «Ніхто у сім’ї ніколи не говорив про те, що відбувається, які вони нещасливі, або які ми злі [на мого вітчима]. Мені здається, що я просто виключила це все». Отже, реальність алкоголізму батька часто прикривається запереченнями. «Я навчилася не помічати, бо бачила досить багато»,— каже Сузан.

Довір’я теж руйнується непослідовною поведінкою алкоголіка. Вчора він був веселим, а сьогодні він розгніваний. «Я ніколи не знав коли мала початись буря»,— каже Мартін, дорослий син матері-алкоголіка. Алкоголік ламає обіцянки не через легковажність, а просто через алкоголь. Д-р Клодіа Блек пояснює: «Заклопотаність алкоголем стає для алкоголіка першорядною справою, все інше — другорядним».

«Я ховаю свої почуття»

Коли почуттями не вдається успішно ділитися, діти вчаться приховувати їх. Вони йдуть до школи з «усмішкою на обличчі і з судомою в животі», пояснює книжка «Дорослі діти — таємниці ненормально діючих сімей» (англ.), і вони не наважуються поділитися своїми думками з іншими через страх видати сімейну таємницю. Зовні все чудово, а всередині придушені почуття починають тліти.

У дорослому віці будь-які намагання придушити емоції зовнішнім виглядом «все чудово», як правило, закінчуються невдачею. Якщо почуття неможливо виразити усно, вони проявляють себе соматично, тобто виразками, хронічними головними болями і так далі. «Мої почуття просто з’їдали мене,— говорить Шерлі,— я мала кожне фізичне недомагання, про яке можна читати у книжках». Д-р Тіммен Сермак пояснює: «Спосіб, яким дорослі діти обходяться зі стресом, полягає у запереченні його, але обманути природу-матір неможливо... Організм, який роками тримають під тиском і напруженням, починає руйнуватися».

Не тільки вижити

Дорослі діти алкоголіків сильні; факт, що вони пережили дитячі травми, свідчить про це. Але потрібно не тільки вижити. Потрібно вивчити новий підхід до справи взаємовідносин у сім’ї. Можливо, треба буде взятися за почуття вини, злості і брак самоповаги. Дорослим дітям алкоголіків потрібно прикласти зусиль, щоб одягтися в те, що Біблія називає «новою особистістю» (Ефесян 4:23, 24, НС; Колосян 3:9, 10, НС).

Це не є легкою справою. Лерой, дорослий син алкоголіка, протягом 20 років прикладав багато зусиль, щоб застосовувати біблійні принципи у своїй власній сім’ї. «Коли я отримав усі ці сердечні поради від Товариства через книжку «Сім’я» (англ.) та інші публікації, я не міг охопити основну думкуa. В результаті мої успіхи щодо практичного використання цієї інформації були мізерними... Без почуттів я пробував знайти й застосовувати правила механічно, як фарисеї». (Дивіться Матвія 23:23, 24).

Для людей, таких, як Лерой, просто прохання бути «більш люблячим», «поспілкуватися» або «дисциплінувати дітей» можуть бути недостатніми. Чому? Тому що доросла дитина, можливо, ніколи не відчувала таких рис чи якостей на собі, отже, як вона може сама виражати або наслідувати їх? Лерой шукав допомоги, щоб зрозуміти наслідки алкоголізму свого батька на собі. Це відкрило шлях до духовного прогресу. «Хоча це був дуже болючий період у моєму житті, це був період великого духовного росту,— каже він.— Бо вперше я справді почав докладно розуміти, чим в дійсності є Божа любов» (1 Івана 5:3).

Християнська жінка на ім’я Шерель скористалась допомогою соціолога, досвідченого щодо проблем алкоголізму в сім’ї. Вона теж довірила свої проблеми розуміючому старійшині. Вона сказала: «Тільки після того, як я звільнилася від усіх своїх ганебних таємниць, я відчула мир між собою і Єговою. Тепер я сприймаю Єгову як Батька (щось, чого я ніколи перед тим не могла зробити), і я більше не відчуваю себе обманеною через те, що я не отримала таких потрібних мені любові й керівництва від свого земного батька».

Емі, доросла дочка алкоголіка, відчула, що їй дуже допомогло розвивання «плодів духа» (Галатів 5:22, 23). Вона теж навчилася довіряти свої думки й почуття розуміючому старійшині. «Він нагадував мені про схвалення, якого я дійсно хотіла досягти,— каже Емі,— тобто схвалення від Бога Єгови й Ісуса Христа. Пошуки їхнього схвалення ніколи не несуть із собою шкоди».

Повне виздоровлення

Біблія поміщає в собі обіцянку Ісуса Христа, що обтяжені турботами будуть підкріплені (Матвія 11:28​-30). Крім того, Єгова називається «Богом потіхи всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає» (2 Коринтян 1:3, 4). Моріна каже: «Я познайомилася з Єговою, як з особою, яка ніколи не покине мене фізично, психічно чи емоційно».

Ми живемо у період, який Біблія називає останніми днями, часом, коли багато, навіть у родинному колі, будуть «нелюбовні, запеклі, осудливі» (2 Тимофія 3:2, 3). Але Бог обіцяє, що скоро він впровадить новий світ, у якому витре всі сльози й горе (Об’явлення 21:4, 5). Одна християнка, яка виросла у домі алкоголіка, сказала так: «Ми надіємося, що всі разом ми зможемо досягнути цього у новому світі, де отримаємо цілковите уздоровлення, яке тільки Єгова може дати».

ДІЙСНА ІСТОРІЯ

«Я — доросла дочка алкоголіка. Мій батько став алкоголіком, коли мені було всього вісім років. Коли він випивав, то ставав несамовитим. Я пам’ятаю страх, у якому перебувала вся сім’я. Тоді, коли я повинна була мати щасливе дитинство, я навчилася таїти свої почуття, потреби, бажання і надії. Мама з батьком були занадто заклопотаними своїми проблемами, щоб займатися мною. Я була недостойною їхнього часу. Я почала почувати себе непотрібною. У віці восьми років роль, нав’язана мені, заставила мене перестати бути дитиною — негайно вирости і брати на себе сімейні обов’язки. Я відстрочила своє виростання.

Поведінка батька була настільки ганебною, що його ганьба почала переходити на мене. Щоб компенсувати це, я старалася бути досконалою. Я викладалася, намагаючись купити любов, і ніколи не відчувала себе достойною беззастережної любові. Моє життя стало досягненням, почуття замороженими. Пройшов час і мій чоловік та діти називали мене механічним роботом. Тридцять років я прислуговувала їм, жертвуючи своїми емоційними потребами, віддавалася їм так, як колись своїм батькам. І така мені за це подяка? Ця рана була найважчою!

У злобі, замішанні й розпачі я вирішила дізнатися, що ж зі мною не так. Тоді як я розмовляла з іншими особами, які теж виховувалися у домах алкоголіків, багато прихованих почуттів почали виявлятися, щось, чого я ніколи не мала до того; щось, що принесло з собою часті приступи розслаблюючої депресії. Це було ніби звільнення від тягару, ніби очищення. Усвідомлення, що я була не одна, що інші поділяли і розуміли травми, яких я зазнала протягом виховання у домі алкоголіка, дуже допомагало.

Я звернулася до групи «Дорослі діти алкоголіків» і почала застосовувати деяку їхню терапію. Підручники допомогли змінити спотворені погляди. Я вела щоденник, щоб виявити додаткові почуття; почуття, що були прихованими стільки років. Я слухала записи з порадами, як можна собі допомогти. Дивилася телевізійний семінар, який вела людина, яка сама була дорослою дитиною алкоголіка. Книжка «Почуватися добре» (англ.), видана Медичною школою університету Пенсільванії, допомогла мені розвинути самоповагу і вдосконалити свої перекручені погляди.

Деякі з цих нових поглядів стали знаряддями, правилами, за допомогою яких я могла подолати труднощі життя і підтримувати свої взаємовідносини з іншими. Приведу деякі з тих, яких я навчилася і застосувала: має значення не те, що сталося з нами, а спосіб, яким ми сприймаємо або розуміємо те, що сталось. Не слід замикатися в собі, почуття потрібно перевірити й конструктивно виражати або зовсім відмовитися від них. Ще одним знаряддям є фраза: «Випрацюй собі правильний спосіб мислення». Повторні дії можуть формувати нові погляди.

Найважливішим знаряддям є Боже Слово — Біблія. З неї, а також від збору Свідків Єгови з його старійшинами й іншими зрілими християнами, я отримала найкраще духовне зцілення і навчилася мати належну любов до себе. Я також зрозуміла, що я унікальна особа з своєю особистістю, що у Всесвіті немає нікого такого, як я. Але найважливішим є те, що я знаю, що Єгова любить мене, що Ісус помер за мене, як і за інших.

Сьогодні, через півтора року, я можу сказати, що вже відчуваю себе на 70 відсотків краще. Абсолютне зцілення буде тоді, коли новий світ справедливості Єгови замінить сьогоднішній злий світ і його бога Сатану Диявола.

ПІДСУМОК

Біблія каже: «Рада в серці людини — [як] глибока вода, і розумна людина її повичерпує» (Приповістей 20:5). Якщо людина, яка допомагає, хоче мати успіх, вичерпуючи з глибоких вод серця те, що турбує пригнічену особу, їй необхідна проникливість. Дуже цінною є «численність радників», якщо вони проникливі (Приповістей 11:14). Ще одна притча показує цінність у шуканні порад в інших: «Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга» (Приповістей 27:17). Коли стурбовані люди спілкуються, вони можуть «підбадьоритись разом» (Римлян 1:12, Хоменко). І щоб виконати біблійний наказ «потішайте малодушних [пригнічених, НС]», порадник мусить розуміти причини й наслідки пригнічення, яке турбує людину (1 Солунян 5:14).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 8]

У багатьох дітей алкоголіків проявляються такі ж післятравматичні стресові симптоми, як у ветеранів війни!

[Вставка на сторінці 10]

Оточення алкоголіка побудоване на таємничості і запереченнях.

[Вставка на сторінці 10]

Вони йдуть до школи з «усмішкою на обличчі і з судомою в животі».

[Вставка на сторінці 11]

«Тепер я сприймаю Єгову як Батька (щось, чого я ніколи перед тим не могла зробити)».

[Вставка на сторінці 12]

Найважливішим знаряддям є Боже Слово — Біблія.

[Ілюстрація на сторінці 9]

«Мої почуття просто з’їдали мене».