«Вони перестали заперечувати і прославили Бога» (Дії 11:1—18)

15, 16. Чому деякі християни з юдеїв сперечалися з Петром і як він пояснив свої дії?

¹⁵ Бажаючи розповісти про все, що трапилось, Петро вирушив у Єрусалим. Але звістка про те, що необрізані язичники «прийняли Боже слово», випередила його. Коли Петро прийшов до Єрусалима, «прихильники обрізання почали його осуджувати». Їх непокоїло, що він «ввійшов у дім необрізаних і їв з ними» (Дії 11:1—3). Питання полягало не в тому, чи язичники могли ставати учнями Христа. Проблема була в іншому: християни з євреїв вважали, що новонавернені не отримають схвалення Єгови, якщо не дотримуватимуться Мойсеєвого закону, в тому числі вимоги обрізуватись. Деякому було важко змиритися з тим, що Мойсеїв закон вже недійсний.

¹⁶ Як Петро пояснив те, що сталося? Згідно з Дії 11:4—16, він перелічив чотири докази Божого керівництва: 1) видіння, яке отримав (вірші 4—10); 2) керівництво святого духу (вірші 11, 12); 3) поява ангела Корнилію (вірші 13, 14) і 4) вилиття святого духу на язичників (вірші 15, 16). Петро завершив своє пояснення риторичним запитанням: «Отже, коли Бог дав їм [язичникам] той же дар [святий дух], що й нам [євреям] — тим, хто повірив у Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб перешкоджати Богові?» (Дії 11:17).

17, 18. а) Яке питання постало перед християнами з євреїв? б) Чому зберігати єдність у зборі нелегко і про що нам варто запитати себе?

¹⁷ Після розповіді Петра християнам з євреїв слід було прийняти важливе рішення. Чи вони відкинуть упередження і приймуть новоохрещених як своїх братів і сестер? У Біблії сказано: «Почувши це, вони [апостоли та інші християни з євреїв] перестали заперечувати і прославили Бога, говорячи: “Виходить, Бог дав можливість покаятись та отримати життя і людям з інших народів”» (Дії 11:18). Єдність збору була збережена.

¹⁸ Сьогодні зберігати єдність теж іноді нелегко, оскільки правдиві служителі Єгови походять «з усіх націй, племен, народів та мов» (Об’яв. 7:9). У багатьох зборах є брати і сестри різних рас, культур та різного походження. Запитай себе: «Чи я викоренив зі свого серця упередження? Чи не дозволяю я світським поглядам — націоналізму, расизму або гордості за свою культуру, регіон чи місто — впливати на моє ставлення до одновірців?» Згадай, як повівся Петро (Кифа) через декілька років після навернення перших язичників. Аби догодити тим, хто мав упередження, він почав уникати християн, які походили з інших народів. Павло докорив йому за це (Гал. 2:11—14). Отже, пильнуймо, щоб упередження не прокралося в наш розум і серце.

«Багато хто повірив» (Дії 11:19—26а)

19. Кому почали проповідувати християни з євреїв в Антіохії і з яким результатом?

¹⁹ Чи почали послідовники Ісуса проповідувати необрізаним язичникам? Зверни увагу, що пізніше сталося в сирійському місті Антіохіяd. Там існувала велика юдейська громада. Завдяки тому що євреї та язичники ставились одне до одного терпимо, Антіохія була доброю територією для проповідування. Власне тут християни з євреїв почали звіщати добру новину «грекомовним людям» (Дії 11:20). Цей вислів стосувався не лише грекомовних юдеїв, але й необрізаних язичників. Єгова благословив проповідування, і «багато хто повірив» (Дії 11:21).

20, 21. З чого видно, що Варнава був скромним, і як цю рису можемо виявляти ми?

²⁰ Щоб допомогти щирим людям, єрусалимський збір послав до Антіохії Варнаву. Але йому було не під силу подбати про всіх, хто виявляв інтерес до правди. Хто міг найкраще допомогти Варнаві, як не Савл, апостол для інших народів? (Дії 9:15; Рим. 1:5). Варнава не вважав Савла своїм суперником, адже був скромною людиною. Він пішов до Тарса, знайшов Савла і разом з ним повернувся в Антіохію. Впродовж року вони зміцняли учнів у тамтешньому зборі (Дії 11:22—26а).

²¹ Як нам наслідувати скромність Варнави? Для цього необхідно визнавати свої обмежені можливості. У всіх нас різні здібності. Наприклад, комусь легко вдається свідчити неформально чи від дому до дому, але важко робити повторні відвідини або розпочинати біблійні вивчення. Якщо ти хочеш удосконалити свої навички в якійсь галузі служіння, попроси допомоги. Тоді ти станеш умілішим вісником і матимеш більше радості в служінні (1 Кор. 9:26).

«Кожен з них пошле допомогу братам» (Дії 11:26б—30)

22, 23. Як брати з Антіохії показали християнську любов на ділі і як це робить Божий народ сьогодні?

²² В Антіохії «за Божим провидінням учнів вперше почали називати християнами» (Дії 11:26б). Ця назва влучно характеризувала людей, які своїм способом життя наслідували Христа. Чи об’єднували братерські узи християн з юдеїв та християн з інших народів? Розгляньмо, що сталося, коли 46 року н. е. настав великий голодe. У давні часи від голоду особливо потерпали бідні люди, адже вони не мали ні достатньо грошей, ні запасу продуктів. Більшість християн в Юдеї були бідними, тому потребували матеріальної допомоги. Дізнавшись про те, що вони у скруті, брати з Антіохії, а серед них і християни з інших народів, послали «допомогу братам в Юдеї» (Дії 11:29). Це був справжній доказ християнської любові.

²³ Сьогодні серед Божого народу панує така ж братерська любов. Довідавшись про скрутні обставини, в які потрапили брати в іншій країні чи в нашій місцевості, ми стараємось відразу прийти їм на допомогу. Комітети філіалів швидко організовують комітети з надзвичайних ситуацій, які піклуються про наших братів і сестер, що постраждали через стихійні лиха, зокрема урагани, землетруси і цунамі. Усе це — вираз справжньої братерської любові (Ів. 13:34, 35; 1 Ів. 3:17).