У першій частині книги Дії розповідається переважно про діяльність апостола Петра, а в другій йдеться про апостола Павла. Використовуючи такі займенники, як «ми» і «нас», Лука показує, що він був свідком певних подій. Якщо ми уважно дослідимо книгу Дії, то ще більше усвідомимо, яку велику силу має написане Слово Бога і його святий дух (Євр. 4:12). Також це допоможе нам бути саможертовними і зміцнить нашу надію на Царство.

ПЕТРО ВИКОРИСТОВУЄ «КЛЮЧІ ВІД НЕБЕСНОГО ЦАРСТВА»

(Дії 1:1—11:18)

Після того як апостоли отримують святий дух, вони відважно дають свідчення. Петро використовує перший з «ключів від небесного царства», щоб, так би мовити, відчинити двері до знання і благословень євреям та прозелітам, які ‘взяли його слова до серця’ і так могли увійти до Царства (Матв. 16:19; Дії 2:5, 41). Через переслідування учні розпорошились, але це посприяло розширенню праці проповідування.

Коли апостоли в Єрусалимі дізнались, що жителі Самарії прийняли Боже Слово, то відправили до них Петра та Івана. Відкривши самарянам нагоду увійти в Царство, Петро послуговується другим ключем (Дії 8:14—17). Мабуть, того ж року, коли воскрес Ісус, відбулося дивовижне навернення Савла з Тарса. У 36 році Петро використовує третій ключ, і святий дух, Божий дар, виливається на необрізаних людей з інших народів (Дії 10:45).

РЕВНЕ СЛУЖІННЯ ПАВЛА

(Дії 11:19—28:31)

У 44 році Агав приходить до Антіохії, де Варнава і Савл навчають людей уже «цілий рік». Агав провіщає «великий голод», який настає через два роки (Дії 11:26—28). Варнава і Савл, «закінчивши справу, пов’язану з матеріальною допомогою в Єрусалимі», повертаються до Антіохії (Дії 12:25). У 47 році, майже через 12 років після навернення Савла, святий дух посилає Варнаву і Савла в місіонерську подорож (Дії 13:1—4). А 48 року вони повертаються до Антіохії, «де свого часу їх ввірили Божій незаслуженій доброті» (Дії 14:26).

Приблизно через дев’ять місяців Павло (знаний також як Савл) вибирає своїм супутником Силу і вирушає в другу подорож (Дії 15:40). По дорозі до Павла приєднуються Лука і Тимофій. Лука зупиняється у Филипах, Павло ж іде до Афін, а потім до Коринфа, де зустрічає Акилу і Прискиллу. Там він перебуває півтора року (Дії 18:11). Залишивши Тимофія та Силу в Коринфі, Павло бере з собою Акилу й Прискиллу і на початку 52 року відпливає до Сирії (Дії 18:18). Акила і Прискилла супроводжують його до Ефеса і залишаються там.

Провівши деякий час у сирійській Антіохії, 52 року Павло вирушає в третю подорож (Дії 18:23). В Ефесі «слово Єгови з великою силою переможно» поширюється далі (Дії 19:20). Там Павло перебуває приблизно три роки (Дії 20:31). Перед П’ятдесятницею 56 року він приходить в Єрусалим. Після того як Павла заарештували, він безстрашно свідчить можновладцям. У Римі апостол живе два роки під домашнім арештом (бл. 59—61 роки) і намагається звіщати Царство та навчати «про Господа Ісуса Христа» (Дії 28:30, 31).