Милосердя до тих, хто згрішив

8, 9. З чим було пов’язане милосердя, виявлене до Давида після його гріха з Вірсавією?

⁸ Проаналізуймо, що́ сталося після того, як пророк Натан докорив царю Давиду за його перелюб з Вірсавією. Розкаяний Давид молився: «Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої! Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха, бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно. Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив» (Псалом 51:3—6).

⁹ Давид щиросердно розкаявся. Єгова пробачив гріх царя і вжив судові заходи до нього та Вірсавії лише в обмеженій мірі. Відповідно до Мойсеєвого Закону, і Давид, і Вірсавія мали померти (Повторення Закону 22:22). Вони не уникнули всіх наслідків свого гріха, проте залишились живими (2 Самуїла 12:13). Боже милосердя включає в себе прощення гріхів. Однак Бог здійснює належне покарання.

11. Як Єгова зважав на справедливість, розглядаючи справу Давида і Вірсавії?

¹¹ Смертний вирок у випадку Давида і Вірсавії міг бути пом’якшений лише на основі прощення їхнього гріха. Ізраїльські судді не мали повноважень зробити це. Якби вони розглядали справу Давида і Вірсавії, то не мали б вибору і мусили б винести смертний вирок. Цього вимагав Закон. Але з огляду на угоду з Давидом Єгова шукав підстави для прощення Давидового гріха (2 Самуїла 7:12—16). Тому Бог Єгова — «Той, Хто всю землю судить» і досліджує серця — вирішив сам зайнятися справою (Буття 18:25; 1 Хронік 29:17). Бог добре бачив, яким є серце Давида і наскільки щиро він кається, тож міг простити його гріх.