Сила реклами

КОЛИСЬ телевізійні рекламні паузи починалися словами: «А тепер декілька слів від нашого спонсора». Під спонсорами мали на увазі компанії, що платили за рекламу своїх товарів. Тепер, коли ті «декілька слів від нашого спонсора» наводнили передачі, спонсори й далі надають фінансову підтримку розважальним засобам масової інформації та тим, що сповіщають новини,— телебаченню, журналам, газетам і радіо. У результаті спонсори намагаються взяти під свій контроль усе, що з’являється чи не з’являється у засобах масової інформації.

Розгляньмо приклад. У 1993 році одна німецька компанія, виробник дорогих автомобілів, надіслала редакціям 30 журналів листа з наказом опубліковувати реклами їхнього автомобіля «лише тоді, коли зміст журналу буде відповідним». У листі пояснювалося, що ті номери журналів, в яких поміщається реклама даної компанії, не повинні публікувати жодного матеріалу з критикою їхнього автомобіля, німецьких товарів і самої Німеччини. Звичайно, немає нічого дивного в тому, що компанія, яка витрачає 15 мільйонів доларів США на журнальну рекламу, сподівається, що «зміст буде відповідним».

Також ніхто не дивується, коли журнали, що рекламують нові плаття для наречених, не хочуть рекламувати вживаних платтів або коли газети, що публікують списки брокерів, які займаються продажем нерухомого майна, не повідомляють, як купити будинок без посередництва брокера. Так само ми не повинні дивуватися, коли засоби масової інформації, що рекламують цигарки або лотерею, не виступають проти паління чи азартних ігор.

Культура споживача

Отже, реклама має владу не тільки в тому, що вона сприяє продажу товарів. Вона заохочує споживача вести певний спосіб життя і формує світову культуру, яка зосереджується довкола матеріальних речей.

Чи в цьому є щось погане? Відповідь залежатиме від того, у кого ви запитаєте. Рекламодавці твердять, що люди люблять купувати речі і володіти ними, а реклама служить саме для цього. Крім того, вони говорять, що реклама створює нові робочі місця, фінансує спорт та мистецтво, завдяки їй засоби масової інформації є приступними для загалу, вона заохочує до конкуренції, поліпшує якість продукції, тримає ціни низькими і дає змогу споживачеві робити вибір на підставі певної інформації.

Інші твердять, що через рекламу люди ніяк не можуть вгамуватися, залишаються незадоволеними тим, що мають, у них постійно з’являються нові бажання. Дослідник Елан Д’юрнінґ пише: «Реклами є такими, як і наша епоха,— від них не знаєш, чого сподіватися, вони гедоністичні, переповнені різними образами та ідеалами, залежні від моди, звеличують певних осіб, ідеалізують споживацтво як шлях до самореалізації й заявляють, що від технічного прогресу залежить те, як складеться наше життя».

Її влада над вами

Чи реклама диктує, якими слід бути, і формує наші бажання? Можливо. Проте інтенсивність її впливу залежить від інших чинників.

Той, хто керується біблійними принципами й цінностями, усвідомлює, що немає нічого поганого в тому, щоб володіти матеріальними речами. Зрештою, Бог поблагословив Авраама, Йова, Соломона та інших людей величезним багатством.

З іншого боку, якщо ми застосовуватимемо біблійні принципи, то не будемо подібними до тих, хто виявляє незадоволення і намагається знайти щастя, постійно здобуваючи матеріальні речі. Біблія не заохочує: «Купуй без меж, поки не впадеш». Навпаки, вона говорить:

Покладайтесь на Бога. «Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток» (1 Тимофія 6:17).

Будьте задоволеними. «Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того» (1 Тимофія 6:7, 8).

Будьте скромними. «Так само й жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають сором’язливістю і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними, але ділами добрими, як це годиться жінкам, що визнають благочестя» (1 Тимофія 2:9, 10, Хом.).

Пам’ятайте, що побожна мудрість стоїть вище багатства. «Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її, дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею. Довгість днів — у правиці її, багатство та слава — в лівиці її. Дороги її — то дороги приємности, всі стежки її — мир. Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!» (Приповістей 3:13—18).

Давайте. «Більше щастя — давати, ніж брати» (Дії 20:35, Хом.).

Хтось може сказати, що серія статей, яку ви зараз читаєте, сама по собі є певного виду рекламою, оскільки вона висуває ідею про те, що матеріальні цінності не повинні брати гору над духовними. Немає сумніву, що ви погодитесь з цим твердженням.

[Рамка на сторінці 9]

Проголошення Божого Царства

Як можна найліпше поширити переконливу звістку? У книжці «Реклама. Принципи та застосування» (англ.) говориться: «За ідеальних умов кожен промисловець повинен мати змогу порозмовляти наодинці з кожним споживачем про свою продукцію чи послуги, які він пропонує». Вже майже 2000 років правдиві християни добровільно проголошують у такий спосіб Боже Царство (Матвія 24:14; Дії 20:20). Чому більшість підприємців не використовують цього методу повідомлення людей? Вищезгадана книжка пояснює: «Цей метод дуже дорогий. Відвідини торговця іноді коштують більше ніж 150 доларів». Звичайно, що християни проголошують Боже Царство добровільно. Це є частиною їхнього поклоніння.

[Ілюстрації на сторінці 8]

Біблія не заохочує: «Купуй без меж, поки не впадеш».