Наприклад, щороку, 2 листопада, багато мешканців країни приходять на кладовище, аби відзначити День усіх душ, який ще називають Днем померлих. На могилах рідних вони нерідко залишають квіти, їжу й алкогольні напої. Дехто навіть запрошує музикантів, щоб ті зіграли улюблені пісні покійників. Також чимало католиків споруджують удома вівтар, на якому ставлять фотографію померлого.

В «Енциклопедії Мексики» зазначається, що певні ритуали, пов’язані з вшановуванням померлих, схоже, «включають у себе елементи індіанських традицій, притаманних для свят у місяцях очпаніцтлі та теотлеко. У той період квіти кемпасучіл і товчену кукурудзу з м’ясом та червоним перцем жертвували манес [душам померлих]. Згадані місяці припадали на час, коли врожай уже було зібрано,— на кінець жовтня і початок листопада». Як говориться в енциклопедії, у деяких звичаях відображені подібні свята доіспанської ери, які проводилися в дусі карнавалу.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Музиканти біля могил у День померлих (2 листопада)