Це дерево пробуджується рано

НАПРИКІНЦІ січня — на початку лютого терасовані схили Ізраїлю змінюються до невпізнання. Пробуджені від зимового сну, зацвітають мигдалеві дерева. Інші дерева ще не заквітли, тож у мигдалю немає суперників. Білі і рожеві квітки прикрашають зимовий краєвид, нагадуючи Соломонові слова з Екклезіяста 12:5. Він уподібнив сивину до «мигдалевого цвіту».

За те що мигдаль зацвітає так рано, євреї дали йому назву, яка буквально означає «той, що пробуджується» (або «той, що не спить, пильнує»). У Біблії мигдаль зображено в ряді яскравих прикладів. Скажімо, пророк бачив у видінні гілку мигдалю. Що вона символізувала? Єгова сказав йому: «Я пильную Свого слова, щоб справдилось воно» (Єремії 1:11, 12). Звичайно, Єгова ніколи не втомлюється і не засинає. Його слова підкреслюють бажання довести свою справу до кінця (Ісаї 40:28).

Кілька сторіч до народження Єремії жезл з квітами мигдалю показав, кого Єгова призначив первосвящеником. Жезли 12 племен Ізраїля були покладені перед Єговою у наметі зборів. На ранок сталося чудо: мигдалевий жезл Аарона не тільки заквітнув, але й дав стиглі плоди! Цей жезл певний час тримали в ковчезі угоди для нагадування про те, що народ ніколи не повинен ремствувати проти призначених Єговою представників (Числа 16:1—3, 10; 17:16—25; Євреїв 9:4).

Єгова хотів, щоб зображення гарних квітів мигдалю прикрашали золотий семисвічник, який освітлював Святе місце скинії. Ось який опис склав Мойсей: «Три келіхи мигдалоподібні в однім рамені, ґудзь і квітка, і три мигдалоподібні келіхи в рамені другім, ґудзь і квітка. Так на шости раменах, що виходять із свічника. А на стовпі свічника чотири келіхи мигдалоподібні, ґудзі його та квітки його» (Вихід 37:19, 20).

У небагатьох згадках про мигдальне дерево в Біблії підкреслюється краса його білого квіту і властивість рано пробуджуватись. Передусім це гарне дерево нагадує про те, що Єгова не спочине, доки не досягне своєї мети (Ісаї 55:11).