Науковці кажуть, що коли земля перше формувалась, то амінокислоти уникали блискавок або ультрафіолетових промінь пірнанням у океан. Таким то чином еволюціоністи старались зберегти свою юшку.

Це доказалось даремним з кількох причин. У воді амінокислоти нестійкі й в стародавніх океанах існували б тільки в незначній кількості.

„Коли дві амінокислоти з’єднуються, то формують молекулу води. Потрібно дві молекули води сформувати нуклеотид з його складових елементів, і коли нуклеотиди з’єднуються, щоб формувати нуклеїнову кислоту, то формується ще більше води. На нещастя, формація води в водяному оточенні хімічно порівнюється до того, як би сипати пісок у пустиню Сахару. Це несприятливий процес вимагаючий багато енергії. Самі собою такі процеси не відбуваються легко. По суті, відбуваються протилежні реакції — мимовільно. На нещастя вода роз’їдає біологічні молекули. Вона розламлює нуклеотиди, роздроблює сполуки цукру-фосфату, і відділяє основні хімікати від цукрів”.¹¹