,Не дайте себе легко вивести з рівноваги’

„Благаємо ж,.. щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас”.— 2 СОЛУНЯН 2:1, 2.

1. Які приємні спогади спадають нам на думку, коли пригадуємо собі як ми перше навчились правди?

ЯК ХРИСТИЯНИ пригадуючи собі коли ми перше навчились правди з Божого Слова, то незмінно нам на думку спадають приємні спогади. Правда була чудова, розсудлива й дуже задовольняла. Як ми сповнялись почуттям вдячності, коли навчались про Єгову, про Його чудові риси, Його велику любов та милостивість! Ми дуже тішились, коли почали товаришувати з іншими співпоклонниками, які показували нам вірну християнську любов і які застосовували біблійні принципи до свого життя.

2. Які є наші надії як слуги Єгови, і в якому духовному стані ми тепер знаходимось?

² Які вдячні ми були, коли навчились, що незабаром Єгова усуне біль, смуток, а навіть смерть. (Об’явлення 21:3, 4) Уявіть собі вічне життя на райській землі, у досконалому здоров’ї й в цілковитому щасті! Це занадто добре, щоб можна повірити цьому. Але це було правда. Ця надія грунтується на Божому Слові. Вона дуже потішала нас! Правдоподібно ми почували себе так як Ісусові учні, коли Він появився перед ними після Його воскресіння. Вони казали між собою: „Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам писання?” (Луки 24:32) Так, коли ми навчились правди й присвятили своє життя Єгові, то знайшли себе в духовному раю. Яке ж благословення!

3. Як Диявол й інші противники стараються позбавити нам користей духовного раю Єгови?

³ Але бути в духовному раю, не є річ, яку ми можемо припускати як щось певного. Ми добровільно ввійшли в той рай; але коли б збочились від віри або коли б порушили праведні закони Єгови, то можемо вийти з нього (або нас виключать). Певно, що так не трапиться нам, коли будемо непохитно держатись тієї ,любові, яку ми спершу мали’, і коли будемо оцінювати все те, що Єгова постачив для нас, на зміцнення нас духовно. (Об’явлення 2:4) Але Диявол та інші противники правдивого поклоніння є хитрими обманщиками. Ми ніколи не повинні забути, що вони завжди є готові зламати нашу невинність, коли б могли. Їхньою пропагандою вони стараються послабити нашу віру, охолоджувати нашу любов до Бога, посіяти сумніви в наших думках,— так, щоб ми думали, що той духовний рай не є дійсний.

4. Що може статись, коли б ми дозволили нашій вірі ослабнути і серйозним сумнівам розвинутись?

⁴ Ми можемо так ослабнути духовно, що нам буде трудно, а навіть неможливо бачити, так би мовити, лісу в раю, тому що тільки бачимо недосконалих людських дерев тепер у ньому. Те захоплення, якого ми відчули, коли вперше навчились правди з Божого Слова, та чудесна надія, яка розвинулась у наших серцях, любов до Бога й наших духовних братів, завзятість якою ми служили Єгові можуть зникнути. Якщо не будемо робити кроки, щоб завернути яке-небудь духовне охолодження, то незабаром Божі люблячі вимоги можуть здаватись бути пригнічаючими. Здорова духовна пожива від „вірного й розумного раба” може здаватись бути чимсь жалюгідним, а братерство люблячих слуг Єгови домом ворогів. Тоді, єдине задоволення, розбещене, може приходити з того, коли почнемо бити наших братів наклепом або напівправдами.— Матвія 24:45—51.

5. Як нашу втрату можна порівнювати до того, що Адам і Єва загубили, коли були вигнані з раю Едемського?

⁵ Так, ми не тільки можемо загубити користі духовного раю тепер, але більш серйозно, можемо загубити надію на життя в земному Раю. І ми можемо загубити цей рай з такої самої причини через яку Адам і Єва загубили рай Едемський. У них було все потрібне для досконалого щастя й вони могли жити вічно. Але незалежність — дійсно інакше навчання — стало важливішим для них ніж покора Єгові й благословення Едему. Єва була обманена. Тоді як Адам не був обманений, то він дозволив обставинам, правдоподібно під сильним впливом його дружини, довести його теж згрішити. Тому, вони були вигнані з Раю, щоб жити нещасно аж до самої смерті. Вони загубили надію на вічне життя для себе самих і стягнули спадок гріха та смерті на своїх нащадків. (1 Мойсеєва 3:1—7, 14—19, 24; 1 Тимофія 2:14; Римлян 5:12) Яку ж велику ціну вони заплатили за так звану незалежність!

6. (а) Чим Павло тут турбувався відносно декотрих членів християнського збору? (б) Як можна бачити цю турботу в тім, що він написав до Солунського збору?

⁶ Апостол Павло висловив це так: „Та боюся я,— як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі”. (2 Коринтян 11:3) Павло був спонуканий написати християнам відносно помилкових навчань, які розходились в його час. У своєму другому посланні до збору Солунського, він написав так: „Благаємо вас,.. не дайте легко вивести себе з рівноваги, ані тривожтись натхненним виразом, словом, чи листом, який ніби від нас,— що день Єгови, вже настає. Нехай ніхто жадним способом не спокушає вас”.— 2 Солунян 2:1—3, НС.

Порвіть відносини з відступниками

7. (а) Які питання виникають, коли ми поштою одержуємо літературу від відступників? (б) Щодо охорони від впливу відступників, то чому бути надто самовпевненими може доказатись дуже небезпечним?

⁷ Ну, що ж ви будете робити, коли хтось суперечитиме вам відступницьким навчанням — підступним міркуванням — кажучи, що те що ви вірите як один із Свідків Єгови не є правдиве? Наприклад, що ви робили б, коли б одержали листа або літературу від відступника? Чи ви зацікавилися б і читали б того листа тільки, щоб дізнатись що він має сказати? Ви навіть можливо можете вдумуватись і робити висновок: ,Це не пошкодить мені; я вже добре вкорінений в правді. І, крім того, якщо ми маємо правду, то не маємо чого боятись. Правда витримає випробовування’. Декотрі, думаючи, що зможуть устояти, живили розум відступницьким міркуванням і почали серйозно сумніватись правді. (Порівняйте з Якова 1:5—8.) Пам’ятайте пересторогу в 1 Коринтян 10:12: „Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти”.

8. Якої допомоги потрібно тим, яких перемагають сумніви?

⁸ З люблячою допомогою від дбайливих братів, декотрі, маючи сумніви посіяні відступниками видужали, але після великого духовного страждання. Цього болю можна було уникнути. У Приповістей 11:9, НС, каже так: „Свого ближнього нищить відступник устами, але знанням визволяються праведні”. Юда сказав співхристиянам, щоб вони „були милостиві до тих, хто вагається, спасали й виривали їх з вогню”. (Юди 22, 23, НС) Павло порадив надзирателя Тимофія, щоб він навчав „противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати, щоб визволитися від сітки Диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї”.— 2 Тимофія 2:25, 26.

9. Як постраждають ті, що відступлять від правдивого поклоніння?

⁹ На нещастя, декотрі зовсім збочились у цілковиту темряву, навіть повернулись до помилкового навчання так званого Християнства. Апостол Петро пише про трагічні наслідки тим, які колись ходили в правді, але відріклись від неї. Він сказав: „Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються,— то останнє буває для них гірше першого”. Петро каже, що вони є неначе той собака, який вертається до своєї блювотини, або помита свиня, яка вертається валятись у болоті.— 2 Петра 2:20—22.

10. (а) Що Єгова каже про слухання відступників? (б) Читати літературу відступників є таке саме як би що робити?

¹⁰ Коли якась людина каже нам, ,Не читайте цього’ або, ,Не слухайте того’, то ми можемо спокушатися і не слухати її поради. Але пам’ятайте, що в цьому випадку це Єгова, через Своє Слово, наказує нам, що ми маємо робити. А що Він каже про відступників? „Уникайте їх”. (Римлян 16:17, 18); „Не єднайтися з” ними (1 Коринтян 5:11); і „не приймайте до дому його, і не вітайте його” (2 Івана 9, 10). Це слова виразні, ясне керівництво. Коли б ми зацікавились, і читали літературу знаного нам відступника, то чи ж це не було б таке саме як би запрошувати цього ворога правдивого поклоніння до нашого дому, щоб він викладав нам свої відступницькі ідеї?

11, 12. (а) Яка ілюстрація допомагає нам оцінювати, що ми не можемо наївно читати літературу відступників? (б) Як цю ілюстрацію можна застосовувати до того, як Єгова турбується Своїми слугами?

¹¹ Цю справу можна ілюструвати так: Припустім, що ваш неповнолітній син одержав поштою порнографічну літературу. Що ви робили б? Коли б він зацікавився і хотів читати ту літературу, то чи ви казали б: ,Добре, читай, це не пошкодить тобі. З дитинства ми навчали тебе, що неморальність не личить християнам. Крім того, ти мусиш знати, що в світі діється, щоб зрозумів що він дійсно зіпсований’? Чи ж ви робили б такий висновок? Зовсім ні! Ви розяснили б вашому синові чому читати порнографічну літературу є дуже небезпечним, і вимагали б, щоб він зараз знищив її. Чому? Тому що, байдуже яка вкорінена людина може бути в правді, то коли буде живити свій розум розбещеними думками з такої літератури, то це вплине на їй розум і серце. Затяжне неправильне бажання вкорінене в глибині серця згодом може збудити розбещений статевий потяг. З яким же наслідком? Яків каже, що коли неправильне бажання дозріє, то породжує гріх, а гріх доводить до смерті. (Якова 1:15) Навіщо ж вам починати таку ланцюгову реакцію?

¹² Коли б ви, так рішуче, охороняли ваших дітей від порнографії, то чи ж нам не сподіватись, що наш люблячий небесний Отець так само буде охороняти нас від духовного перелюбу, включаючи відступництво? Він каже, Стримуйтесь від нього!

13. Що можна робити, коли люди, яким ми проповідуємо, ставлять нам питання вгрунтовані на тім, що відступники говорять або пишуть?

¹³ Але припустім, що під час проповідування доброї новини люди ставлять нам питання або заперечення подібні до питань, яких ставлять противники? Звичайно, коли людина не є щира, тільки хоче сперечатись, то це краще попрощатись і піти до другого дому. Але що робити, коли людина щиро випитує про деякі заяви відступників? По-перше, можна запитати людину, що спонукало в неї цю турботу. Ту людину може турбувати тільки одна, або дві заяви. Тоді, можна відповідати на її запитання з Святого Письма, з видань Товариства, і з нашого знання про ту тему. Нам не потрібно робити висновок, що ми мусимо читати якусь книжку або брошуру, повну наклепу або напівправд, для того, щоб спростовувати фальшиві заяви й навчання противників.

Довіряйте Єгові

14. Як наш небесний Отець люблячо турбується нами, і чому ми можемо зовсім довіряти Йому?

¹⁴ Продовжуючи вбудовувати віру й проповідувати Царство, ми можемо зовсім довіряти Єгові, знаючи що, як наш люблячий небесний Отець, Він бажає нам найкращого. Бог навчає нас; Він перестерігає нас. Він робить це через Своє Слово й з допомогою ясного керівництва через Його видиму організацію. Коли б ми попросили в люблячого батька хліба й риби, то він не дасть нам каміня або гадину. Бог теж не обдурить або не обманить нас. (Матвія 7:7—11) Однак, Бог не буде зовсім охороняти нас від спокус, а навіть зрадницької брехні й диявольської пропаганди. Він Сам каже: „Я Господь [Єгова, НС], Бог твій, Який тебе на добро наставляє, Який тебе веде по дорозі, що нею маєш ходити”. (Ісаї 48:17, Переклад Хоменко) Так, Єгова ,на добро наставляє нас’. Він каже нам відокремлюватись від відступників і їхнього навчання, і це вийде нам на охорону. Це значить наше життя.

15. Яку пересторогу дав апостол Павло відносно декотрих, які будуть старатись потягнути учнів за собою?

¹⁵ Апостол Павло перестерігав християнських співстарших так: „Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою”. (Дії 20:30) Якщо будемо слухати облудного переконання і показних висновків, то „перекручене” може здаватись простим. Чим довше Єва дивилась на той заборонений плід, і слухала перекручених висновків Диявола, то тим більше вона переконувалась, що він говорив їй правду. Павло перестеріг: „Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом”. (Колосян 2:8) Апостол теж каже, що „вони [відступники] добрими та гарними словами зводять серця простодушних”. (Римлян 16:17, 18; порівняйте з 2 Коринтян 11:13—15.) Але тому що кілька стають зведжені такою пропагандою, то це не значить, що ми мусимо йти за ними. Все-таки, ми завжди мусимо бути обережними.

16. Яка біблійна пересторога допоможе нам устояти проти зусиль Сатани, щоб обманути і відвернути людей від правдивого поклоніння?

¹⁶ Хитрощі Дияволові не змінились від часу Едему. Він хитромудро посіває сумнів і вдається до корисливості. Петро писав: „Будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі.., в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними”. (2 Петра 2:1—3) Чимсь підробленим і зробленим так, щоб було схоже на справжнє. У 2 Тимофія 2:14—19, Павло наказує, щоб Словом Єгови спростовувати деякі справи, але перестерігає, щоб ми уникали відступників, яких ,марне базікання порушують те, що є святе’, бо, він сказав, „їхнє слово, як рак буде ширитися”.

17, 18. (а) Як відступницьке навчання є подібне до раку? (б) Як апостол Петро перестерігає проти тих, які будуть старатись відвернути нас від правдивого поклоніння? (в) На які питання дамо відповідь у наступній студії?

¹⁷ Яка ж подібність! Як рак, відступницькі висновки є скоропоширюючась духовна смерть. І тому що члени збору є неначе одно тіло, то є небезпека, що хтось може заразитись. Якщо особу, яка поширює відступницьке навчання неможливо направити до духовного здоров’я люблячим, але непохитним застосуванням Божого болезаспокійливого Слова, то можливо буде необхідно відрізати цього члена [виключити] на охорону інших членів тіла. (Порівняйте з Тита 1:10, 11) Не заражайтесь смертельним духовним раком! Тримайте себе в доброму духовному стані, уникаючи забруднень відступницької думки. Послухайтесь здорової поради в 2 Петра 3:17, 18: „Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вгрунтування, але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа”.

¹⁸ Але як же нам охороняти себе від відступництва? Як же охороняти наші серця, щоб вони не сприймали відступницьких висновків? Про ці питання будемо дискутувати в наступній статті.

Не дайте місця Дияволові!

„Сонце нехай не заходить у вашому гніві, і місця Дияволові не дайте”.— ЕФЕСЯН 4:26, 27.

1. Як Петро описав Диявола, але як апостол запевняє нам охорону?

ЗЛОБНИЙ дикий звір шукає здобичі. Ненаситно він хотів би пожерти християн. Петро перестерігає: „Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник — Диявол — ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого. Противтесь йому, тверді в вірі... А Бог усякої благодаті... удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, угрунтує”.— 1 Петра 5:8—10.

2. (а) Які обставини роблять нас більш уразливими до атак Сатани? (б) Чому хтось, який стане жертвою відступництва може тільки себе винуватити? (в) Яка слабкість дала Дияволові нагоду вплинути на Юду Іскаріотського зрадити Ісуса?

² Будьте певні, що Диявол з його агентами, демонськими, а також людськими, завжди є готовий використовувати який-небудь серйозний сумнів, серйозну ваду особистості, або яке-небудь занедбання з нашого боку триматись духовно міцними в вірі. У Слові Єгови маємо запевнення, що Диявол не зможе пожерти нас якщо будемо непохитно протистояти йому. (Якова 4:7) Наприклад, ніхто не стає жертвою відступництва, тому що його неможливо уникнути. Ніхто не є приречений покидати віру. Включено в цьому є спонуки серця. Правда, Іван казав, що дехто „із нас вони вийшли, та до нас не належали”. (1 Івана 2:19) Це трапилось їм тому, що вони або вибрали відступництво або вступили в організацію Єгови з поганим наміром. В Юди Іскаріотського було добре серце, коли Ісус покликав його на одного з Своїх 12 апостолів, але Диявол вплинув на його слабкість — пожадливість. Навіть перед тією ніччю, коли Ісус був зраджений, „Диявол уже був укинув у серце Юді Іскаріотському, щоб він видав Його”.— Івана 13:2.

3. Які фактори можуть вплинути на людину стати жертвою відступництва?

³ Людина поганіє, коли дозволяє своїм себелюбним розсудкам, своїм честолюбностям і бажанням, близьким друзям і оточенню формувати її думки й вирішувати її волю. Павло говорив про тих, які ,просвітились, і скуштували небесного дару та й відпали’. (Євреїв 6:4—6) Якщо ми завжди не будемо обережними, то Диявол своєю хитрою пропагандою може прихилити наші серця до думок відступників. Але, як Диявол приготовляє людину стати жертвою відступництва?

4. Що може статись, коли б жовчність, образа, і дріб’язкова критика перемогли нас?

⁴ Загальні відношення якими Сатана старається спотикнути нас є жовчність, почуття образи, і дріб’язкова критика. Коли ці почуття дуже міцніють, то витісняють любов і оцінювання. Може бути, що через якусь нерозв’язану проблему людина почуває гнів і оправдується, щоб не приходити на християнські зібрання. Коли буде довгий час гніватись, то ,дає місце Дияволові’. (Ефесян 4:27) Така стурбована людина, замість прощати братові „сімдесят сім разів” тільки зауважує його тілесні слабкості, і не вважає ті трудні обставини бути нагодою вдосконалювати християнські риси. (Матвія 18:22) Коли б хтось піддав такій стурбованій особі думку, що організація Єгови пригнічує або занадто обмежує, а навіть помиляється в деяких важливих навчаннях, то серце такої людини може сприймати ті невгрунтовані базікання. Як же потрібно уникати жовчності й образ, щоб вони не тліли в наших серцях! Не дозвольте сонцю заходити в вашому гніві. Замість цього, дайте любові волю виявлятись у вашому житті.

5. (а) Як гордість і відчувати образу до поправлення може доказатись бути пасткою? (б) Яку роль покірність грає в нашому зоставанні бути непохитними в вірі?

⁵ Які інші стани серця й ума Диявол використовує? Декотрі горді вірять, що вони є дуже видатною особою, або що їм належиться більша слава. Все це є пастки, якими Диявол користується. (Римлян 12:3) Коли вам дають пораду, а навіть докоряють, за якусь неправильну практику або відношення, то це теж може дати Дияволові нагоду спонукати вас запитати себе, чи ви дійсно належите до правдивої організації. Отже, будьте покірні, поводьтеся як „менший”. Не дозвольте, щоб через гордість або самовеличання ви захитались і не стояли твердо в вірі.— Луки 9:48; 1 Петра 5:9.

6, 7. (а) Які нетерпеливості Диявол скоро використовує? (б) Коли комусь бракує мудрості, то що він повинен робити?

⁶ Нетерпіння теж є небезпекою, якою Диявол може користуватись. Ми можливо думаємо, що вже настав час робити якісь зміни; ми вимагаємо скорих змін, негайних відповідей. ,Цю проблему необхідно зараз залагодити, а коли ні, то я покину організацію. Ви вже довгий час кажете, що Армагеддон і Новий Лад „дуже близько”. Мені вже вбридило те чекання’. Будьте певні, що Диявол є готовий посівати насіння сумніву й бунту на таких полях нетерпіння. Нам потрібні витривалість і віра.— Євреїв 10:36, 39.

⁷ Яків сказав: „А терпеливість [витривалість, НС] нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали. А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє,— і буде вона йому дана. Але нехай просить із вірою без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа [Єгови НС]. Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх”. (Якова 1:4—8) Не дайте Дияволові нагоди зробити вас кандидатом відступництва, тому що ви стали вимогливо нетерплячі, і сумніваєтесь Божим обіцянкам! Будьте терпеливі, будьте вдячні. Чекайте на Єгову.— Псалом 42:6.

8. Як напрям бунтуватись проти влади дає Дияволові нагоду спокушувати людину не покорятись обмеженню Святого Письма?

⁸ Чим іншим Диявол старається відвернути нас від правди? Чи ж він не завжди старався підбурювати нас, щоб ми критикували тих слуг Єгови, які дають нам керівництво в зборі? ,Старші просто не розуміють моєї справи. Вони занадто критикують і занадто вимагають від нас’, дехто каже. Декотрі навіть кажуть, що Урядове Тіло або інші відповідальні брати обмежують свободу їхнього сумління й не дають людині „права” тлумачити Святе Письмо. Не забувайте того, що сказав покірний Йосип: „Тлумачення до Єгови належить”. (1 Мойсеєва 40:8, НС) І чи ж Ісус не пророкував, що в ці останні дні буде організація помазаних „вірний й розумний раб”, якому буде доручено обов’язок постачати духовний харч своєчасно? (Матвія 24:45—47) Стережіться тих, які стараються поширювати свої власні противні погляди. Також стережіться тих, які стають самовладні, або які обіцяють свободу, кажучи що Свідки Єгови є рабами! Петро сказав про фальшивих учителів: „Вони волю обіцяють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той й тому раб”.— 2 Петра 2:1, 19.

9. Яке часто є відношення осіб, які критикують тих, які дають нам керівництво?

⁹ З яким же наміром такі критикують Товариство або тих, які беруть провід? Чи ж вони не критикують через те, що якийсь принцип у Святому Письмі стосується до них особисто? Замість приймати здорового вчення й керівництва, вони вимагають, щоб організація змінювалась. Давайте пояснимо це кількома прикладами:

10. Як намагатись носити одяг крайньої моди або зачісуватись так як світ може ,дати місце Дияволові’?

¹⁰ Брат настійно вимагає носити одяг крайньої моди або хоче зачісуватись так як світ. Старші вірять, що він не є добрим прикладом, і не дають йому деяких привілеїв, як-от виступати з повчальними промовами. Він обурюється на це, і каже, що вони хочуть позбавити йому його християнську свободу. Але що є відповідальним за такий висновок? Чи ж це не гордість, незалежне відношення, або дитяча примха робити все по своєму? Тоді як це може здаватись бути мала річ, то такий висновок може ,дати місце Дияволові’. Любов і покірність спонукуватимуть нас носити пристойний одяг і зачісуватись. Усе що ми робимо повинно бути на поширення доброї новини, а не догоджати самим собі.— Римлян 15:1, 2; 1 Коринтян 10:23, 24.

11. Що може бути відповідальним за сумніви відносно наказу Єгови, щоб стримуватись від крові?

¹¹ Давайте обговоримо ще один приклад. Деколи хтось може сумніватись чи біблійна заборона, щоб не їсти крові дійсно стосується до переливання. Чому ж людина так міркує? Чи це через страх — страх загубити своє теперішнє життя або життя улюбленого? Чи надія на воскресіння вже зникає? Вірні християни не йдуть на компроміс з Божими законами і не стараються применшувати їхнє значення. Стримуватись від крові, щоб нею живити тіло є таке потрібне як би стримуватись від перелюбу й невірності в подружжі,— всіх осуджує той самий духом упроваджений декрет апостолів і старших у Єрусалимі.— Дії 15:19, 20, 28, 29.

12. Чому неправильна вірність до виключеної особи не повинна спонукувати нас порушувати біблійну вимогу, щоб уникати товаришування з такими?

¹² Декотрі критикуючі кажуть, що організація Єгови занадто обмежує нам контакт з виключеними особами. (2 Івана 10, 11) Але чому критикуючі так почуваються? Чи може бути, що вони є більше вірні якомусь родичові або другові ніж Єгові та Його нормам і вимогам? Також подумайте про це,— здружуватись з виключеною особою, навіть з близьким родичом, може довести таку особу робити висновок, що вона не згрішила дуже серйозно, і це їй ще більше пошкодить. Але не здружуватись з такою людиною може спонукати в неї бажання того, що вона загубила, і вона можливо знову схоче набути його. Спосіб Єгови завжди є найкращий, і це нам на нашу власну охорону.— Приповістей 3:5.

13. Яке повинно бути наше відношення щодо проповідування від дому до дому?

¹³ Хтось інший може неправильно казати, що Святе Письмо не каже, що ми мусимо публічно проповідувати від дому до дому. Але чи це не тому, що така особа не любить цієї важливої праці й шукає якоїсь причини, щоб не ходити проповідувати? Любов до Бога й ближнього повинна спонукувати нас бачити негайність цієї життєзберігаючої праці. Знову, нам потрібна витривалість. Апостол Павло говорив про свою власну витривалість у ,свідкуванні євреям та грекам’ тоді як навчав публічно й від дому до дому. (Дії 20:18—21) Замість нарікати, то чи ж ми не повинні наслідувати його гарний приклад? Подивіться скільки тисяч людей вже зібралось до „одної отари”, тому що Єгова благословив наше проповідування від дому до дому! (Івана 10:16) І не забувайте, як ми самі користаємо з привчання та дисципліни, і як ми зміцняємо нашу власну віру, коли проповідуємо людям добру новину від дому до дому.— Порівняйте з Дії Апостолів 5:42; 1 Тимофія 4:16.

14. Як ви думаєте ми повинні відноситись, коли критикуючі обвинувачують Свідків Єгови бути фальшивими пророками?

¹⁴ Зрештою, було б добре обдумати те, що Товариство у минулому друкувало про хронологію. Декотрі противники кажуть, що Свідки Єгови є фальшиві пророки. Вони кажуть, що Свідки призначали часи для деяких подій, які не сповнились. Ми знову питаємо, що це спонукує таких критикувати? Чи вони заохочують Божих людей бути пробудженими, або чи оправдують свою власну сонливу недіяльність? (1 Солунян 5:4—9) Важливішим є те, що ви будете робити, коли вчуєте таку критику? Якщо людина сумнівається, що ми живемо в „останніх днях” цього ладу або можливо думає, що Бог є такий милостивий, що не буде нищити так багато мільйонів людей у „великому горі”, то ця особа вже приготовила своє серце слухати такої критики.— 2 Тимофія 3:1; Матвія 24:21.

15. Замість бути фальшивими пророками, що доказує, що Свідки Єгови твердо вірять у Боже Слово та Його певні обіцянки?

¹⁵ Так, час від часу слуги Єгови мусили перевіряти свої сподіванки. Бувши трохи нетерплячими, ми надіялись скорішого приходу Нового Ладу ніж у той час, якого Єгова призначив для нього. Але ми виявляємо віру в Боже Слово й в Його певні обіцянки проповідуванням людям Його звістку. Крім того, поправляти наше розуміння не робить нас фальшивими пророками й не змінює факту, що ми дійсно живемо в „останніх днях”, і що незабаром прийде „велике горе”, яке приготує дорогу на земний Рай. Як же безумно думати, що через якісь несповнені сподіванки це піддає сумніву всю правду! Є ясний доказ, що Єгова вживав, і продовжує вживати Його одну організацію, очолювану „вірним і розумним рабом”. Ми є такої самої думки як Петро, який сказав: „До кого ми підемо Господи? Ти маєш слова життя вічного”.— Івана 6:68.

16, 17. (а) Як застосування Ісусових слів у Мавтія 7:15—20 допомагає нам пізнати котру організацію Єгова благословить? (б) Який є добрий плід у житті правдивих слуг Єгови?

¹⁶ Тільки в духовному раю між Свідками Єгови знаходиться ця саможертовна любов по якій Ісус сказав будуть пізнаватись Його правдиві учні. (Івана 13:34, 35) Своїми поганими плодами, фальшиві пророки виявляються бути тим чим вони дійсно є. Але Ісус сказав, що добрі дерева будуть пізнаватись по їхніх гарних плодах. (Матвія 7:15—20) І який гарний плід ми маємо в духовному раю! Майже в кожній країні вісників тепер збільшається все більше й більше. Понад 3 000 000 щасливих підданих Божого Царства кругом світу є живим доказом на те, що Бог має Своїх слуг на землі.

¹⁷ Бувши навчені Богом, Свідки Єгови дійсно видають плід Християнства в своєму житті. (Ісаї 54:13) Тільки слуги Єгови вже зовсім покинули вавілонські забобони. Тільки в них є організація, яка зовсім додержує принципи Божого Слова в справах статевої неморальності, аборту, п’янства, крадежі, ідолопоклонства, расового упередження, і в інших світських погонях і практиках. Тільки вони слухаються наказу проповідувати добру новину Царства Єгови. (Матвія 24:14) Боже власне Слово безсумнівно звертає увагу на те, що тільки організація Свідків Єгови втішається Його благословенням!

18. Коли зустрічаємось з відступницьким навчанням, то який повинен бути стан слуг Єгови?

¹⁸ Так, усім вірним, які тривають, щоб ходити християнською дорогою, ми є певні, що правда Єгови ще до цих пір є гарна, задовольняюча — більш відтоді, коли вони вперше навчились її. Отже, постановіть у вашому серці, навіть не доторкатись до отрути, яку відступники хотіли, щоб ви хлистали маленькими ковтками. Послухайтесь розумного, але непохитного наказу Єгови, щоб цілком уникати тих, які хочуть обманути вас, звести й відвернути вас на шлях, який веде до загибелі. Якщо ми любимо Єгову цілим нашим серцем, душею та розумом, тоді як любимо ближнього свого, як самого себе, тоді не буде місця на думки відступників. (Матвія 22:37—39) Ми не „дамо місця Дияволові” і не будемо бажати десь інше шукати. Ми не дозволимо, щоб нас ,легко вивели з рівноваги’ якимсь відступницьким навчанням.— 2 Солунян 2:1, 2.

19. Який шлях запевнить, що ,жодна людина не позбавить нам нагороди’ вічного життя?

¹⁹ Завжди оцінюймо наш привілей бути в духовному раю Єгови, в якому ми втішаємось дуже великими духовними благословеннями. Ми знаємо хто вірно додержується слів, які ведуть до вічного життя. Отже, продовжуймо близько товаришувати з тими, які є нашими вірними братами й сестрами в вірі. Утішаймось такою самою радістю й задоволенням, яких ми мали, коли вперше навчились правди, бувши певні, що одержимо велику нагороду вічного життя під Новим Ладом Єгови. Так як Павло розумно сказав: „Нехай ніхто не позбавить вам нагороди!” — Колосян 2:18.