4. (а) Що значить грецьке слово на «схвалений» в Божій декларації? (б) Чому це слово в такому значенні спеціально цікавить нас?

⁴ Божі слова в Євангеліях «Я схвалив [Ісуса]» походять з грецького дієслова ев·до·кі΄йо (Матвія 3:17, НС; Марка 1:11; Луки 3:22). Те слово значить «бути дуже задоволеним, вважати сприятливим, дуже любити», а іменник того слова значить «добра воля, задоволення, ласка, побажання, бажання». Ев·до·кі΄йо не обмежується тільки до божественного схвалення. Наприклад, християни в Македонії «визнали за добре» подавати іншим деяку грошову допомогу (Римлян 10:1; 15:26; 2 Коринтян 5:8; 1 Солунян 2:8; 3:1). Однак, Ісуса схвалив Бог, а не людина. Цей вислів стосується Ісуса тільки після Його хрещення (Матвія 17:5; 2 Петра 1:17).

Коли Ісус народився на землі, то ангели оголосили: «Слава Богу на висоті, на землі мир між людьми доброї волі [ев·до·кі΄ас]» (Луки 2:14, НС). Буквальною грецькою мовою, ангели співали про майбутнє благословення «людей доброї думки», або «людей, яких Бог схвалює»a. Професор Ганс Бітенгард пише про слова ен антро΄поїс ев·до·кі΄ас: «Цей вислів стосується людей, яких Бог любить... Тут не говорить про добру волю людства... Тут маємо справу з Божим суверенітетом і Його люб’язною волею, яка вибирає для себе людей на спасіння».