Іноді єврейське слово кага́л («збір») вживається в одному контексті з єврейським словом еда́ («громада») (Лв 4:13; Чс 20:8, 10). Форми обох слів містяться у вислові «в Ізраїлевій громаді, в Ізраїлевому зборі [букв. «у зборі громади Ізраїля», євр. кега́л адат-Йісрае́л]» (Вх 12:6). Коли йдеться про ізраїльський народ, то під словом «збір» (кага́л) маються на увазі тільки євреї (Чс 15:15), а під словом «громада» (еда́) — імовірно, як євреї, так і чужинці, які жили серед них (Вх 12:19).

У Біблії вживається кілька єврейських і грецьких слів, які означають «збір». У єврейському тексті багато разів використовується слово еда́. Воно походить від кореневого слова йаа́д, що означає «призначати», а отже, вказує на людей, які зібралися разом у призначений час. (Пор. 2См 20:5; Мих 6:9.) Слово еда́ часто стосується ізраїльського народу і перекладається як «громада» (Лв 8:4, 5; Сд 21:10), а також вживається у висловах «Ізраїлева громада» (Вх 12:3; Чс 32:4; 1Цр 8:5) і «громада Єгови» (Чс 27:17).

Ще одне слово, яке перекладається словом «збір»,— це кага́л. Воно походить від кореня зі значенням «скликати; збирати» (Вх 35:1; Чс 20:8; Пв 4:10). Під цим словом часто мається на увазі організована група людей, і воно вживається у виразах «Ізраїлів збір» (Лв 16:17; 1Цр 8:14), «збір ізраїльтян» (ІсН 8:35), «збір правдивого Бога» (Не 13:1) і «збір Єгови» (Чс 20:4; Пв 23:2, 3; 1Хр 28:8; Мих 2:5). Слово кага́л може стосуватися будь-якої групи людей, які зібралися разом з релігійною метою (Пв 9:10; 18:16; 1Цр 8:65; Пс 22:25; 107:32), для розгляду громадських справ (1Цр 12:3) чи для воєнних дій (1См 17:47). У книзі Екклезіаста Соломон називає себе «тим, хто збирає, скликає людей» (євр. коге́лет) (Ек 1:1, прим.; 1:12). Будучи царем, він збирав, або скликав, народ для поклоніння Єгові. Наприклад, він зібрав своїх підданих у Єрусалим на урочисте відкриття храму (1Цр 8:1—5; 2Хр 5:2—6).

У Септуагінті слово кага́л («збір») зазвичай перекладається, наприклад у Псалмі 22:22 (21:23, LXX) (пор. NW, прим.), грецьким словом екклесı́а (від ек, що озн. «ззовні», і кле́сіс, що озн. «клич»). Словом екклесı́а іноді перекладається єврейське еда́ («громада»), яке також передається грецьким сінаґоґе́ (озн. «збирання разом»; від сін, що озн. «разом», і а́ґо, що озн. «збирати»).