12, 13. Чому не варто дивуватися, що наша роль у Божому устрої час від часу змінюється?

¹² Однак наша роль у Божому устрої не є постійною. З часом вона може змінюватися. Розгляньмо приклад Ісуса. Спочатку в Єгови був тільки він (Присл. 8:22). Пізніше Ісус допомагав створювати інших духовних істот, матеріальний всесвіт і зрештою людей (Кол. 1:16). Згодом Ісус виконував нову роль на землі: спершу був безпорадним немовлям, а потім дорослим чоловіком (Філ. 2:7). Після своєї жертовної смерті Ісус повернувся в небо до духовного життя і в 1914 році став Царем Божого Царства (Євр. 2:9). І це не була остання зміна його завдання. Після свого Тисячолітнього правління Ісус передасть Царство Єгові, щоб «Бог був усім для всіх» (1 Кор. 15:28).

¹³ Наші завдання також можуть час від часу змінюватися, нерідко через рішення, які ми приймаємо. Приміром, ви вирішили одружитися чи у вас з’явилися діти. Або у старші роки ви спростили своє життя і розпочали повночасне служіння. Всі ці рішення пов’язані з певними обов’язками та відповідальністю. Зі зміною обставин ми можемо робити більше або менше. Молоді ми чи літні, маємо добре здоров’я чи слабке, Єгова завжди знає, як найліпше послуговуватися у служінні кожним з нас. Він не сподівається від нас занадто багато і дуже цінує все, що ми робимо (Євр. 6:10).

16, 17. Що скромна людина бере до уваги, коли думає про духовний поступ?

¹⁶ Якщо ми скромні, це не означає, що ми не повинні прагнути додаткових обов’язків у служінні чи приймати їх. Біблія заохочує всіх нас робити поступ (1 Тим. 4:13—15). Але чи для цього наше завдання має змінитися? Не обов’язково. Завдяки благословенню Єгови ми можемо зростати духовно, хоч би яке служіння тепер виконували. Ми можемо постійно розвивати дані Богом здібності і збагачуватися добрими вчинками.