Чи ви допомагаєте своїй дитині вибрати Єгову?
«ДЛЯ мене вивчення Біблії було справді нудним і стомливим. Потайки я вирішив, що не буду Свідком Єгови, коли виросту»,— заявив один хлопець. Хоча й, вірогідно, більшість дітей з християнських родин урешті виберуть стати на боці Єгови, однак, мабуть, їм потрібно буде перейти через тяжкі часи, щоб вибрати Єгову своїм Богом.
Батьки часом почувають непевність стосовно того, як ефективно виховувати дітей. Вони критично аналізують свої дії, як наприклад, один турботливий батько, що сказав: «Відверто кажучи, були часи, коли я дивився на личка своїх дітей під час сну — на їхніх щоках усе ще були сльози розчарування — і питав себе, чи не потрібно мені бути поблажливішим». Два сини цього чоловіка виросли і вибрали служіння Єгові.
Усе ж таки є молоді люди, які відмовляються од Єгови, покидають християнську громаду та йдуть у світ Сатани. Тому як же ж батькам успішно допомогти своїм дітям вибрати Єгову? Щоб відповісти на це запитання, дізнаймося перше, чому деякі молоді люди відмовляються од Єгови, тоді як їхні батьки так палко бажають, аби діти залишилися з Богом.
Чому деякі молоді люди відмовляються од Єгови
Одною з найпоширеніших причин є те, що деякі молоді люди в дійсності ніколи й не знали Єгови та його шляхів. Попри те що вони відвідували християнські зібрання з дитинства, робили вони це просто так і не шукали Бога по-справжньому (Ісаї 55:6; Дії 17:27). Хлопцеві, згаданому вище, було нудно на християнських зібраннях, бо він не розумів, про що говорилося зі сцени.
Зерна правди посіяно в серцях деяких дітей, однак їх вабить незалежність і матеріалістичний стиль життя сатанинського світу. Дехто не може боротися з надзвичайно сильним бажанням бути подібним до ровесників і спілкуватися з ними (1 Хронік 28:9; Луки 8:12—14; 1 Коринтян 15:33).
По всьому світові, однак, багато дітей з християнських родин обрали стати на боці Єгови. Чи можна навчитися чогось, розглядаючи зусилля їхніх батьків, що увінчалися успіхом?
Починайте якомога раніше
Важлива засада у допомозі вашим дітям вибрати Єгову — це почати якомога раніше. У більшості випадків враження і навчання, отримані у час, коли серце сприйнятливе і ніжне, залишаються на ціле життя (Приповістей 22:6). Тому починайте якомога раніше розказувати своїм дітям про доброту Єгови, його любов і надзвичайність, намагаючись розвинути в їхніх серцях любов до Єгови і вдячність за те, що Єгова зробив для них. Щоб досягти цього, багато батьків успішно використовують статті про те, як Єгова творив, котрі можна знайти у великій кількості в публікаціях Товариства Вартової башти.
Покора і повага до Єгови і його поклоніння належать до рис, які мають прищеплюватися на початку життя. Дуже зворушливо бачити, як дошкільнята на християнських зібраннях щосили стараються робити прості нотатки і знаходити вірші у своїх Бібліях або, коли починають засинати, йдуть з батьками до ванної кімнати, щоб помити свої личка холодною водою. Усе це невеличкі речі, однак які важливі вони для того, щоб вселити у молоді розуми покору і повагу до Єгови!
Також необхідно почати якомога раніше серйозне біблійне навчання. Одне подружжя почало читати книжку «Слухатися Великого Вчителя» (англ.)a зі своїми хлопчиками, коли тим було по два роки. Згодом, як хлопці почали ходити до школи, вони вставали раніше і кожного ранку вивчали з мамою книжки «Моя книга біблійних оповідань» та «Ви можете жити вічно в Раю на землі»*. Потім тато проводив обговорення денного вірша перед сніданком. Зусилля цих батьків були щедро винагороджені, коли їхні сини нещодавно зробили вибір служити Єгові, символізувавши своє присвячення водним хрещенням у віці 10 і 11 років.
Один чудовий юнак, котрий служить у філіалі Товариства Вартової башти в Японії, згадує час, коли він був малим і мати допомагала йому розвинути взаємини з Єговою — увечері вона завжди сідала поруч і підтримувала його у молитві. Він ніколи не забуде урок, якого навчився: хоч де ти є, хоч що ти робиш, Єгова завжди поряд і готовий допомогти.
Батьки, що досягають успіху, вчаться розпізнавати неправильні нахили у своїх дітей, які викликані успадкованою недосконалістю, і починають якомога раніше допомагати своїм дітям виправлятися (Приповістей 22:15). Схильності до егоїзму, впертості, гордості, критиканства повинні переборюватися якомога раніше. Якщо ні, то такі зерна пізніше виростуть у бунт проти Бога і його шляхів. Приміром, батьки, що мають добрі наміри, але є занадто поблажливими, часто дозволяють своїм дітям розвинути егоцентричне мислення. Таким дітям важко поважати чи то своїх батьків, чи то Єгову, оскільки вони стають ‘невдячними’, як зазначено в Біблії (Приповістей 29:21, Хоменко). З іншого боку, діти, які мають свої домашні обов’язки і яких навчають бути уважними до потреб інших, прагнуть бути більш вдячними як своїм батькам, так і Єгові.
Окрім цього, істотним є починати якомога раніше ставити перед дитиною теократичні цілі, яких вона може досягти. Якщо не почати робити це якомога раніше і постійно, сторонні люди можуть наповнити розум дитини інакшими цілями. А її цілями повинно бути: читати Біблію від початку до кінця, особисто вивчати публікації Товариства Вартової башти, вступити до Школи теократичного служіння, стати вісником доброї новини й охреститися.
Такефуме згадує, як його мати виробила у нього звичку читати журнали «Вартова башта» і «Пробудись!»: вона готувала прості запитання і залишала їх на столі в кухні, щоб син знайшов їх, коли повернеться зі школи додому. Юрі пам’ятає, як вона провела кілька днів з піонерамиb, котрі служили там, де була більша потреба в християнських служителях, вона ходила з ними в служіння, бачила, як вони готували смачну їжу, спостерігала за їхньою радістю і ревністю — і це значно вплинуло на її бажання служити Єгові так само. Багато молодих людей розповідає, що їхні батьки постійно брали їх до Бетелю (так називаються центр або філіали Товариства Вартової башти), де вони могли побачити, як щасливі юнаки і дівчата служать Єгові. Багато з тих, хто відвідав Бетель у дитинстві, тепер служать у філіалах по цілому світі.
Віддавайте дітям свій час
Кількість і якість часу, який ви проводите зі своїми дітьми, імовірно, безпосередньо впливатиме на те, чи виберуть вони служіння Єгові, чи ні. Діти швидко розпізнають, скільки часу ви витратили на підготовку до вивчення Біблії, яке проводите з ними. Якщо ви не можете згадати, де припинили вивчення минулого разу або відміняєте вивчення через дріб’язкові причини, то тим передаєте повідомлення, що вивчення не таке вже й важливе. Проте якщо діти побачать, що батьки відмовляються од чогось заради вивчення, добре готуються до нього і проводять вивчення, незважаючи ні на які перешкоди,— цілком протилежне повідомлення передається дітям. Хоча це і не обов’язково, деякі матері одягаються на вивчення зі своїми дітьми так само, як на зібрання або коли проводять вивчення з сусідою. Таким чином підкреслюється важливість поклоніння Єгові.
Треба витратити багато часу і зусиль, щоб біблійна освіта приносила дітям радість і досягала їхніх сердець. Малих дітей особливо вражає, коли для них розігруються події, про які вони навчаються. Один батько, наприклад, допоміг своїм дітям уявити воскресіння, розігравши для них біблійну розповідь про воскресіння Лазаря. Він заліз у комірчину, а тоді з’явився, ніби воскреслий Лазар (Івана 11:17—44).
Тоді як діти дорослішають, необхідно ще більше часу і вміння, аби справлятися з напливом емоцій, сумнівів та тривог, який вони переживають. Час, приділений дітям уважними і сердечними батьками у цей період, має вирішальне значення у тому, чи будуть діти довіряти Єгові. Один батько, котрий досяг успіху у вихованні чотирьох дітей, розповідає, що, коли його діти мали певні труднощі, він підшукував і обговорював з ними відповідний матеріал з публікацій Товариства Вартової башти кожного дня доти, доки не перейшла криза.
Зайнята мати двох дітей, яка піонерувала, помітила, що її донька почала триматися осторонь і втрачати радість від теократичних справ. Тоді мати вирішила бути вдома, коли її дитина повертається зі школи пополудні, щоб розмовляти з донькою за чашкою чаю. Завдяки щирим розмовам з мамою дівчина отримала допомогу, якої потребувала. Нині, закінчивши середню школу, вона приєдналась до своєї мами у піонерському служінні (Приповістей 20:5).
Добре товариство і приклад
Окрім того, що батькам необхідно віддавати своїм дітям час, їм також потрібно забезпечувати благотворне товариство для своїх дітей. У Приповістей 13:20 говориться: «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде».
Багато батьків, котрі досягли успіху, усвідомили правдивість цієї приповідки. Один батько чотирьох дітей говорить: «Коли я озираюсь назад, то думаю, що широке коло друзів у правді, в якому були наші діти, допомогло їм розпочати служіння Єгові. Я заохочував їх заводити друзів з інших зборів, як також і з нашого, і підтримувати таку дружбу». Християнський старійшина, який служить у Бетелі вже багато років, згадує: «Коли я був малим, ми жили в маленькому будинку, однак ми завжди пропонували розмістити районного наглядача. До того ж, у нас завжди обідали спеціальні піонери з нашого збору. Вони милися в нашому домі та спілкувалися з нами. Те, що я чув випадки, які траплялися з ними, і бачив їхню радість, допомогло мені цінувати повночасне служіння».
Добре товариство допомагає тим, хто має труднощі. Одна мати, син якої переживав неспокійні часи, обговорила цю проблему з роз’їзним наглядачем Свідків Єгови. Він порадив їй брати хлопця у проповідницьке служіння. «Якщо ти робитимеш так, то його служіння і всі інші справи покращаться»,— сказав наглядач. Жінка розповідає: «У нашому зборі проводили зустріч для вечірнього свідчення, в якому завжди брали участь багато школярів, кілька старших сталих піонерів і принаймні один старійшина. Спочатку я боролася за те, щоб син ходив туди регулярно, однак незабаром ситуація змінилася, він почав завжди приходити додому радісним і підбадьореним благотворним товариством. Він охрестився ще тоді, як ходив до школи, почав щомісяця служити допоміжним піонером, а коли закінчив школу, то став сталим піонером». Благотворне товариство разом з виконанням волі Єгови дало добрі наслідки.
Поблизу може не бути молоді, яка б благотворно впливала на ваших дітей, проте багато молодих людей, які вибрали служити Єгові, спостерігали за прикладом своїх батьків. Багато молоді захоплюється своїми батьками і хоче наслідувати їх. Юрі згадує гостинність своєї мами, те, як вона дбала за інших, дзвонила їм по телефону і готувала їжу для хворих. Татсуо, котрий походить зі сім’ї, де було чотири сини, які усі сьогодні виросли і служать Єгові, сказав: «Мама не могла вивчати з нами регулярно, бо наш тато був невіруючим, а також родичі сильно протидіяли їй. А втім, ми бачили її тверду позицію в правді та її радість у служінні Єгові, і це дуже вплинуло на нас. Також вона завжди охоче вставала рано вранці, щоб допомогти нам з нашими проблемами». Мудрі слова батьків мають силу, коли підкріплені вірними ділами. Йоехеро сказав про своїх батьків: «Я не можу згадати, щоб вони колись висловилися про когось у зборі погано, також вони не дозволяли нам, дітям, пліткувати про помилки інших» (Луки 6:40—42).
Радість бачити, що діти вибрали Єгову
Не існує готового рецепту на те, як допомогти дітям вибрати Єгову. Буде багато хвилин, що викликатимуть занепокоєння. Однак один турботливий батько, згаданий раніше, сказав: «Що стосується нас, батьків, то ми завжди намагалися іти за порадами видимої організації Єгови. Це дуже допомагало нам долати проблеми». Їхні зусилля виявилися успішними.
Справді, якщо докладати всіх зусиль, аби дотримуватися біблійного керівництва, якщо пояснювати своїм дітям, чому потрібно любити Єгову, підкріпляючи слова своїм вірним прикладом і старанням допомогти, то ваші зусилля теж увінчаються успіхом. Пам’ятаєте хлопця, згаданого на початку, котрий колись остаточно вирішив не бути Свідком Єгови? Після того як мати успішно допомогла йому в тяжкі роки, він сказав: «Я щасливий, що вона ніколи не здавалася!» Подібне може статися і з вашими дітьми (Галатів 6:9).
[Примітки]
a Видано зареєстрованим Товариством Вартової башти.
b Повночасні служителі Свідків Єгови називаються піонерами. Допоміжний піонер проводить у служінні щомісяця принаймні 60 годин, сталий піонер — 90, а спеціальний піонер — 140 годин.
[Ілюстрація на сторінці 30]
Чи вам приємно згадувати, як ви виховували свою дитину?