Дари, гідні царя

ЩО Б ви подарували тому, хто займає дуже високе становище? У біблійні часи деякі прянощі ціною не поступалися золоту, тому їх вважали дарами, гідними царяa. Тож не дивно, що серед подарунків, які астрологи принесли «юдейському цареві», були запашні прянощі (Матвія 2:1, 2, 11).

Біблія також розповідає, що цариця Шеви подарувала царю Соломону «120 талантів золота, дорогоцінне каміння і дуже багато бальзаму. Ніхто ще не привозив такого бальзаму, який привезла Соломону цариця Шеви»b (2 Хронік 9:9). Інші царі на знак своєї прихильності теж присилали Соломонові бальзам (2 Хронік 9:23, 24).

Чому прянощі й похідні від них продукти були такими цінними і коштовними в біблійні часи? Тому що вони відігравали важливу роль у різних сферах життя: їх застосовували в косметичних цілях, під час релігійних обрядів і поховань. (Дивіться додаткову інформацію «Застосування прянощів у біблійні часи»). Висока вартість прянощів зумовлювалась не лише значним попитом на них, але й витратами на перевезення та збут.

ДОРОГА ПРЯНОЩІВ ЧЕРЕЗ АРАВІЙСЬКУ ПУСТЕЛЮ

У давнину деякі пряні рослини росли в Йорданській долині. Однак інші потрібно було привозити. У Біблії згадуються різноманітні прянощі та продукти, котрі з них отримували. До найвідоміших належать шафран, алое, бальзам, кориця, ладан і мирра, а також звичні приправи до їжі, як-от кмин, м’ята і кріп.

Де ж росли ці екзотичні прянощі? Алое, касію й корицю можна було знайти на території сучасних Китаю, Індії та Шрі-Ланки. Мирру і ладан добували з дерев і кущів, що росли в пустелях, які простягалися від півдня Аравії до Сомалі в Африці. А нард привозили тільки з індійських Гімалаїв.

Багато прянощів доставляли в Ізраїль через Аравію. Внаслідок цього у другому і першому тисячоліттях до н. е. Аравія була «могутнім монопольним перевізником товарів між Сходом і Заходом»,— сказано в одній книжці про прянощі («The Book of Spices»). Стародавні міста, фортеці й караван-сараї, знайдені в пустелі Негев, що на півдні Ізраїлю, позначають шляхи, якими мандрували торговці прянощами. Ці поселення, за повідомленням Центру світової спадщини ЮНЕСКО, також свідчать про «надзвичайно вигідну торгівлю... від південної Аравії до Середземномор’я».

Каравани, навантажені прянощами, регулярно перетинали Аравію, долаючи близько 1800 кілометрів (Йова 6:19). Біблія згадує про купців-ізмаїлівців, «які йшли з Гілеаду до Єгипту з караваном верблюдів, нав’ючених лабданумом, бальзамом та смолистою корою» (Буття 37:25). Саме їм сини Якова продали в рабство свого брата Йосипа.