Іншими центрами торгівлі були Афіни

В Афінах з часом більше уваги стали приділяти літературі, математиці та мистецтву. У шість років дитина йшла до школи, куди її водив раб (пайдаґоґо́с), якому сім’я довіряла. (Цікаво, що в Гл 3:23—25 Павло порівняв Мойсеїв закон з опікуном [пайдаґоґо́с]; див. ВИХОВАТЕЛЬ.) Дуже популярною в Афінах була поезія, і школярі завчали напам’ять багато віршів. Павло здобував освіту в кілікійському місті Тарсі, але щоб зробити свою звістку привабливішою для афінян, він навів коротку цитату з поетичних творів (Дії 17:22, 28). Також популярними були вистави, як трагічні, так і комедійні.

В Афінах, а потім і в усій Греції особливу роль відігравала філософія. Однією з її основних течій був софізм. Його прихильники, софісти, вважали, що в кожного своя правда. З таким поглядом (подібним до вчення індусів) не погоджувався відомий грецький філософ Сократ, його учень Платон, а також учень Платона Арістотель. Інші течії здебільшого зосереджувались на пошуках джерела справжнього щастя. На думку стоїків, щоб бути щасливим, потрібно керуватися розумом, а все інше не має значення. Епікурейці казали, що найвищим благом у житті є задоволення. (Пор. Павлові слова з 1Кр 15:32.) Коли Павло був в Афінах, то представники цих двох шкіл почали з ним сперечатися і навіть повели в Ареопаг на допит (Дії 17:18, 19). Ще одну філософську школу утворювали скептики, які твердили, що в житті ніщо не має справжньої цінності.

Гегемонія Афін. Завдяки своєму могутньому флоту Афіни почали відігравати в Греції провідну роль. Період, що тривав від згаданих вище подій приблизно до 431 р. до н. е., вважається «золотим віком» Афін. У той час з’явилися найвідоміші витвори мистецтва й архітектури. Афіни очолили Делоський союз, до якого входило кілька грецьких міст і островів. Пелопоннеський союз, очолений Спартою, не погоджувався з вищістю Афін, і так спалахнула Пелопоннеська війна (431—404 рр. до н. е.). Вона закінчилась цілковитою перемогою спартанців над афінянами. Суворе правління Спарти тривало приблизно до 371 р. до н. е., після чого домінувати стали Фіви. В Греції розпочався політичний занепад, хоча Афіни й далі залишались осередком культури і філософії Середземномор’я. Пізніше на світовій арені з’явилась Македонія, і в 338 р. до н. е. її цар, Філіпп II, завоював Грецію та об’єднав її під своїм правлінням.