Дилема, пов’язана з роботою

«Робота, робота! Яке ж безмежне задоволення знати, що попереду нас чекає ще багато роботи!» (Катерін Менсфілд, письменниця, 1888—1923).

ЧИ ВИ поділяєте такий ідеалістичний погляд на роботу? Як особисто ви ставитеся до роботи? Може, вам здається, що робочі години тягнуться безкінечно довго, і ви чекаєте не дочекаєтеся вихідних. А може, робота перетворилася для вас на пристрасне захоплення чи майже на згубну звичку?

Переважну частину дня більшість людей присвячує роботі. Від того, ким людина працює, часто залежить її місце проживання і спосіб життя. Багато хто визнає, що ледь не все життя людина віддає роботі. Дехто отримує глибоке задоволення від своєї праці. Для когось головне престиж чи зарплатня. Є й такі, що працюють, аби чимось зайнятися, або й взагалі вважають роботу марнуванням часу.

Одні люди працюють, щоб жити, а інші живуть, щоб працювати. Деякі помирають на роботі чи від неї. Наприклад, згідно з недавнім звітом ООН, робота спричиняє більше страждань і смертей, «ніж війни, наркотики й алкоголь разом узяті». Щодо цього в лондонській газеті «Ґардіан» зазначалося: «Щороку через нещасні випадки на робочому місці і професійні захворювання помирає понад два мільйони людей... Пил, хімікати, шум і радіація призводять до раку, інсульту й серцевих захворювань». Жахливо й те, що існує дитяча і примусова праця.

Крім того, у деяких людей виникає особливий симптом, описаний психологом Стівеном Берґлесом. Він говорить про старанного працівника, який досяг кульмінаційної точки у своїй кар’єрі, але не відчуває нічого, крім «постійної тривоги, пригнічення, відчаю і депресії. У нього складається враження, ніби робота чи кар’єра стала пасткою і що від такого життя йому годі втекти або отримувати задоволення».

Наполеглива праця і роботоманія

Оскільки люди нерідко трудяться багато годин поспіль, необхідно розрізняти старанних працівників і роботоманів. Чимало роботоманів вважає свою роботу пристановищем у небезпечному, непередбачуваному світі; старанні ж працівники ставляться до роботи як до важливого, а інколи й приємного обов’язку. Роботомани дозволяють роботі витіснити з їхнього життя все інше; старанні працівники знають, коли вимкнути комп’ютер, переключитися на щось інше і, скажімо, бути присутніми на святкуванні річниці свого одруження. Роботомани знаходять розраду в понадурочній праці, вона підвищує в них рівень адреналіну; старанні ж працівники ставляться до цього по-іншому.

У теперішньому суспільстві понадурочна праця вважається чимось привабливим і тому поступово стирається грань між роботоманією і наполегливою працею. Для людей, які користуються модемами, мобільними телефонами і пейджерами, може стиратися грань між роботою і домом. Коли для когось робочим стає будь-яке місце і роботі присвячується будь-який час дня і ночі, то людина запрацьовується мало не до смерті.

До чого призводять ці процеси? Соціологи виявили, що ті, хто надто багато працює і перенапружується, схильні ставитися до своєї роботи з благоговінням і робити з неї культ. У газеті «Сан-Франциско ікземінер» зазначалося, що «перетворення роботи на культ стало повсюдним явищем».

В одному недавньому звіті про Силіконову долину — мекку високих технологій у США — було сказано: «Через скорочення виробництва зростає кількість вільних місць на автостоянках біля фірм. Тимчасом дедалі важче поставити автомобіль на стоянках поблизу місць проведення вечірніх вивчень Біблії». Хоч би що означали ці слова, багато людей по цілому світі переконалися в тому, що Біблія допомагає їм врівноважено ставитися до роботи і взагалі до життя.

Як завдяки Біблії набути врівноваженого погляду на працю? Чи Святе Письмо містить якісь принципи, що допоможуть нам успішно долати труднощі, пов’язані з роботою? Ці питання будуть обговорюватися в наступній статті.

Робота. Благословення чи прокляття?

«Нема ліпшого земній людині над те, щоб... [вона] бачила добре із труду свого» (Екклезіяста 2:24).

«Я ПОЧУВАЮСЬ як видушений лимон». Згідно з одним недавнім опитуванням, саме так під кінець робочого дня здебільшого почувається кожний третій працівник. Що ж тут дивного, коли люди працюють в умовах постійного стресу. Вони працюють чимраз довше, беруть додому щораз більше роботи, і при цьому начальство лише зрідка висловлює їм подяку.

В умовах масового виробництва чимало працівників почуваються, наче гвинтики в гігантському безликому механізмі. Натхнення і творчість часто придушуються. Звісно, це позначається на ставленні людей до праці. Людина швидко втрачає інтерес до роботи. У неї може зникнути всяке бажання підвищувати свою майстерність. А це призводить до того, що людина відчуває відразу до праці в цілому і навіть ненавидить свою роботу.

Яке ваше ставлення?

Щоправда, нам не завжди під силу змінити обставини. Та хіба ви не згідні, що нам під силу змінити своє ставлення? Якщо ви бачите, що деякою мірою переймаєте негативний погляд на працю, було б добре взяти до уваги, що говорить про роботу Бог, і обдумати пов’язані з цим питанням принципи (Екклезіяста 5:17). Багато хто пересвідчився, що завдяки цьому він почав отримувати від своєї роботи більше радості й задоволення.

Бог — найвидатніший працівник. Бог багато працює. Можливо, ми не думали про Бога як про працівника, але саме в такій ролі він постає на початку Біблії. Повідомлення в книзі Буття починається з того, що Єгова створював небо і землю (Буття 1:1). Подумайте, скільки різноманітних ролей виконував Бог, коли почав творити. Він був конструктором, організатором, інженером, художником, матеріалознавцем, проектувальником, хіміком, біологом, зоологом, програмістом, мовознавцем тощо (Приповістей 8:12, 22—31).

Наскільки якісним було те, що він робив? У Біблії говориться, що його робота була «доброю», «вельми доброю» (Буття 1:4, 31). Справді, твориво «звіщає про Божую славу», і нам теж потрібно нести Богові хвалу (Псалом 19:2; 148:1).

Створивши буквальне небо і землю, а також першу людську пару, Бог не припинив працювати. Син Єгови, Ісус Христос, сказав: «Отець Мій працює аж досі» (Івана 5:17). Єгова і далі працює, даючи поживу своїм створінням, підтримуючи все створене ним і оберігаючи своїх вірних поклонників (Неемії 9:6; Псалом 36:7; 145:15, 16). Він навіть послуговується людьми, «співробітниками Божими», які допомагають йому виконувати певні завдання (1 Коринтян 3:9).

Робота може бути благословенням. Хіба Біблія не каже, що робота є прокляттям? Зі слів Буття 3:17—19 може здаватися, що, караючи Адама і Єву за їхній бунт, Бог поклав на них тягар роботи. Засуджуючи цих перших людей, Бог сказав Адамові: «У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю». Чи ці слова означають, що будь-яка робота — прокляття?

Ні. Натомість через невірність Адама і Єви розширення Едемського раю відсунулось у часі. Земля потрапила під Боже прокляття. Щоб здобувати собі на прожиття, людям тепер треба було трудитися на землі в поті чола (Римлян 8:20, 21).

Біблія показує, що робота — це не прокляття, а благословення, яким слід дорожити. Як зазначалося вище, сам Бог є старанним працівником. Створивши людей за своїм образом, Єгова наділив їх здатністю і владою керувати його земними створіннями (Буття 1:26, 28; 2:15). Людям було доручено працювати ще до того, як Бог промовив слова, записані в Буття 3:19. Якби робота була прокляттям і злом, Єгова ніколи б не заохочував людей братися за неї. Ной і його сім’я мали багато роботи до і після Потопу. У християнську добу учні Ісуса також були заохочені до праці (1 Солунян 4:11).

А втім, усім відомо, що робота може сильно обтяжувати. Стрес, ризик, нудьга, розчарування, конкуренція, обман і несправедливість — це лише деякі ‘тернини й осот’, які дошкуляють у роботі. Але сама по собі праця не є прокляттям. В Екклезіяста 3:13 працю та її плоди названо даром від Бога. (Дивіться супровідну інформацію «Як долати стрес, пов’язаний з роботою»).

Своєю роботою ви можете прославляти Бога. У роботі завжди цінувались якість і майстерність. Біблія говорить про те, що праця має бути якісною. Сам Бог високоякісно виконує свою роботу. Він дав нам таланти і вміння та хоче, щоб ми використовували їх на добро. Наприклад, під час спорудження скинії в стародавньому Ізраїлі Єгова дав деяким людям, зокрема Бецал’їлу й Оголіяву, мудрість, розуміння і знання, завдяки чому вони змогли виконати спеціальні мистецькі та інші завдання (Вихід 31:1—11). З цього випливає, що Бог приділяв особливу увагу призначенню, майстерності, проекту та іншим деталям їхньої роботи.

Це має істотно впливати на наше ставлення до власних здібностей і навичок. Нам варто вбачати в них Божі дари, якими не можна легковажити. Тому християнам дається напучення робити все так, ніби сам Бог оцінює результати їхнього труда: «Все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям» (Колосян 3:23). Божі служителі мають наказ добре виконувати свою роботу. Коли вони так чинять, християнська звістка стає більш привабливою для співробітників та інших людей. (Дивіться супровідну інформацію «Застосування біблійних принципів на роботі»).

У світлі сказаного нам було б добре запитати себе: «Наскільки якісно й старанно я виконую свою роботу? Чи Богу подобається те, як я працюю? Чи сам я задоволений тим, як виконую призначені мені завдання?» Якщо ні, то маємо можливість поліпшуватись (Приповістей 10:4; 22:29).

Врівноважуйте роботу духовними справами. Старанне ставлення до праці гідне похвали. Але існує ще один важливий чинник, який допомагає отримувати задоволення від роботи і життя. Мова йде про духовність. Цар Соломон, який був наполегливим працівником і мав величезне багатство та всілякі життєві втіхи, дійшов такого висновку: «Бога бійся, і чини Його заповіді, бо належить це кожній людині [«це ввесь обов’язок людини», НС]» (Екклезіяста 12:13).

Зрозуміло, що ми повинні брати до уваги волю Бога у всьому, що робимо. Чи діємо ми відповідно до його волі, чи, може,— всупереч їй? Чи намагаємося ми догоджати Богу, чи хочемо догоджати лише собі? Якщо ми не виконуємо Божої волі, то врешті-решт зазнаємо болісних почуттів самотності, відчаю і порожнечі.

Про працівників, які виснажуються, Стівен Берґлес сказав, що вони «знаходять гідну справу, котрою пристрасно захоплюються, і роблять її невід’ємною частиною свого життя». Не існує більш гідної справи, як служіння Тому, хто дав нам уміння й здібності для здійснення змістовної роботи. Виконуючи працю, яка подобається нашому Творцю, ми ніколи не будемо розчаровані. Праця, якою займався Ісус за дорученням Єгови, живила, задовольняла і відсвіжала його, немов їжа (Івана 4:34; 5:36). Також згадайте, що Бог, найвидатніший працівник, запрошує нас стати його «співробітниками» (1 Коринтян 3:9).

Коли ми поклоняємося Богу і зростаємо духовно, то на нас чекають приємні обов’язки і робота. Звичайно, на робочому місці нам ставлять певні вимоги, і часто ми працюємо під тиском. Але наша міцна віра і духовність даватимуть нам вкрай потрібну силу, якщо ми стараємось бути кращими працівниками чи роботодавцями. Зважаючи на реалії життя в цьому безбожному світі, ми будемо уважно аналізувати, в чому нам треба виявляти більше віри (1 Коринтян 16:13, 14).

Коли робота стане благословенням

Ті, хто старанно трудиться в служінні Богу, можуть сподіватися часу, коли він відновить Рай і всі люди займуться гідною роботою. Про це майбутнє життя пророк Єгови Ісая передрік: «Доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати. Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив... і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук» (Ісаї 65:21—23).

Яким же благословенням буде тоді робота! Пізнавайте Божу волю і дійте у згоді з нею. Таким чином ви будете серед благословенних Єговою і завжди ‘в усім своїм труді радітимете добром’ (Екклезіяста 3:13).