Християни і політика

ПРАВДИВІ християни не втручаються в політику. Чому? Бо вони наслідують Ісуса, який сказав, що не належить світу. Своїм послідовникам він пояснив: «Ви не належите світу» (Івана 15:19; 17:14). Розгляньмо кілька підстав того, чому християни не повинні брати участь у політичних справах.

1. Людські можливості обмежені. У Біблії сказано, що люди не мають ні здатності, ні права керувати самими собою: «Не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23).

Люди не були створені, щоб літати, наче птахи. Так само люди не були створені, щоб успішно правити собою. Обговорюючи обмеження урядів, американський історик Дейвід Фромкін написав: «Уряди складаються з людей, тому вони схильні помилятися і їхнє майбутнє нестабільне. Вони володіють певною, однак обмеженою владою» («The Question of Government»). Не дивно, що Біблія застерігає нас не покладатися на людину (Псалом 146:3).

2. На людей впливають злі духовні сили. Пригадаймо випадок, коли Сатана запропонував Ісусові бути правителем усього світу. Ісус не заперечив, що Сатана має змогу запропонувати йому всі царства світу. Пізніше Ісус назвав Сатану «правителем цього світу». Згодом апостол Павло пояснив, що Сатана є «богом цієї системи» (Івана 14:30; 2 Коринфян 4:4). Павло написав одновірцям: «Ми боремося... проти урядів, влади, світових правителів цієї темряви, проти злих духів у небесах» (Ефесян 6:12). Невидимо для людського ока світом насправді керують злі духовні сили. Як знання цієї істини повинне впливати на наше ставлення до політичних справ?

Подібно як потужна стихія в океані кидає в різні боки невеликим судном, злі духовні сили потрясають людською політичною системою. І, так само як моряки не можуть вплинути на морську стихію, політики не мають змоги впливати на могутні духовні сили. Ці сили намагаються розбещувати людей і завдавати «горя землі» (Об’явлення 12:12). Тому справжні зміни може зробити лише Той, хто сильніший від Сатани і його демонів,— Бог Єгова (Вихід 15:3; Єремії 10:7, 10).

3. Правдиві християни цілковито віддані лише Божому Царству. Ісус і його учні знали, що у визначений час Бог встановить уряд на небі, який правитиме над усією землею. Біблія називає цей уряд Божим Царством і показує, що Ісус Христос призначений у ньому Царем (Об’явлення 11:15). Оскільки діяльність Царства позначається на житті всіх людей, Ісус зробив «добру новину про Боже царство» головною темою своїх учень (Луки 4:43). Він також навчив своїх послідовників молитися: «Нехай прийде твоє царство». Чому? Тому що під правлінням Царства Божа воля буде виконуватися у небі й на землі (Матвія 6:9, 10).

А що станеться з людськими урядами? Біблія чітко показує, що уряди «усієї населеної землі» будуть знищені (Об’явлення 16:14; 19:19—21). Якщо хтось насправді переконаний, що Боже Царство невдовзі усуне всі створені людиною політичні системи, то він аж ніяк не захоче підтримувати ці системи. Якби він намагався підтримувати приречені на загибель людські уряди, то, фактично, став би противником Бога.

Правдиві християни не беруть участі в політичних справах. Чи це означає, що вони не цікавляться поліпшенням життя людей, серед яких живуть? Про це піде мова у наступній статті.

Як християнські вчення впливають на суспільство?

У ПОПЕРЕДНІХ статтях розглядалося, чому справжні християни не беруть участі в політичних справах. Як християни показують, що хочуть, аби їхнім ближнім жилося ліпше? Вони стараються виконувати Ісусів наказ: «Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу, навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав» (Матвія 28:19, 20).

Існує прямий зв’язок між Ісусовим наказом робити людей учнями і виконанням його вказівки бути сіллю та світлом для світу (Матвія 5:13, 14). Що це за зв’язок і як виконання Ісусового наказу впливає на людей?

Проповідування християн несе знання і порятунок

Сіль має властивості зберігати продукт від зіпсуття. Так само і звістка, яку Ісус наказав своїм послідовникам проголошувати, має силу зберігати життя людей. Ті, хто приймає і застосовує Ісусові вчення, захищають себе від морального зіпсуття, яке дуже поширене за нашого часу. Люди навчаються уникати шкідливих звичок, наприклад, куріння. Вони розвивають такі риси, як любов, мир, довготерпіння, доброта і великодушність (Галатів 5:22, 23). Завдяки цим рисам правдиві християни є цінними членами суспільства. Своїм проповідуванням вони несуть добро ближнім.

А як розуміти те, що християни є світлом? Подібно як Місяць віддзеркалює сонячне світло, так і Христові послідовники віддзеркалюють світло від Бога Єгови. Вони несуть світло в тому розумінні, що проповідують новину про Царство і мають добрі вчинки (1 Петра 2:12).

Далі Ісус провів паралель між світлом світильника і працею своїх учнів. Він сказав: «Коли запалюють світильник, то ставлять його не під мірильну посудину, а на підставку, і він світить для всіх у домі. Подібно й ваше світло нехай світить перед людьми». Коли світильник стоїть на підставці, його видно всім. Так само й проповідування та інші добрі діла правдивих християн повинні бути видимі для інших. Ісус сказав, що люди бачитимуть добрі діла правдивих християн і завдяки цьому прославлятимуть Бога (Матвія 5:14—16).

Колективна відповідальність

Ісусові слова «ви — світло для світу» і «ваше світло нехай світить» стосуються всіх його учнів. Кілька людей з різних релігій не могли б виконувати доручення нести світло правди. Всі Христові послідовники мають бути «світлом». Сім мільйонів Свідків Єгови з понад 235 країн і територій вважають своїм обов’язком іти до людей та проповідувати їм те, чого навчав Ісус.

Що проповідують Свідки Єгови? Ісус доручив учням проповідувати не якісь соціальні чи політичні реформи, ідеї про єдність держави та церкви, чи ще якусь світську ідею. Натомість він передрік: «Цю добру новину про царство будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам» (Матвія 24:14). Правдиві християни слухаються Ісусового наказу і розповідають ближнім про те, що Боже Царство — єдиний уряд, здатний покласти край злій системі Сатани і встановити новий праведний світ.

Євангелія описують, на чому зосереджувався Ісус під час свого служіння. Про це піде мова в наступній статті.