Змінене ставлення. Постають нові питання

«СЕКСУАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ», «вибух сексуальності», «революція моралі». Усі ці поняття характеризували змінене ставлення до статевого життя, особливо в середині 60-х років і пізніше. Багато хто взяв собі за гасло поняття «вільне кохання», яке окреслювало спосіб життя, коли люди не вважали необхідним зв’язувати себе шлюбом або залишатися незайманими.

Девіз письменника Ернеста Хемінгуея: «Пристойним є те, після чого почуваєш себе добре, а непристойним — те, після чого почуваєш себе погано»,— добре підсумовує умонастрій людей, які потрапили на гачок обіцянок сексуальної свободи й задоволення. Така філософія виправдовувала короткочасні сексуальні стосунки з різними партнерами, внаслідок чого чоловік і жінка могли задовольняти свої сексуальні бажання як тільки хотіли. У сексуального «задоволення» не було жодних обмежень. Протизаплідні таблетки, які з’явилися у тому ж десятиріччі, зробили свій внесок у подальше експериментування з нестримуваними сексуальними бажаннями.

Однак наслідками такого безладного способу життя стали СНІД та інші венеричні захворювання. Тому в розбещеного покоління змінилося ставлення до статевого життя. Кілька років тому в журналі «Тайм» (англ.) з’явився заголовок: «Статеве життя у 80-х роках — революція вже минула». Така заява ґрунтувалася перш за все на тому, що серед американців дедалі більше зростала кількість випадків венеричних захворювань. На сьогоднішній день загальна кількість людей, інфікованих СНІДом, по всьому світі сягнула приголомшливої цифри — майже 30 мільйонів!

Через страх підхопити венеричну хворобу у багатьох змінилося ставлення до короткочасних сексуальних стосунків. У номері розважального журналу «АС» за 1992 рік в повідомленні про державне опитування говорилося: «Близько 6,8 мільйона незаміжніх жінок змінили свою сексуальну поведінку через страх перед СНІДом та іншими венеричними захворюваннями». У тій статті подавалося недвозначне повідомлення: «Секс — справа серйозна. Можете займатись ним, але на свій страх і ризик».

Наскільки змінилося ставлення людей до статевого життя за останні неспокійні десятиріччя? Чи люди навчилися чогось з того, що після нерозсудливої нестриманості, притаманної вільному коханню, яке набуло популярності в останні десятиріччя, у 80-х роках з’явилися гіркі наслідки — венеричні захворювання набули надзвичайного поширення? Чи уроки сексології, які були додані до шкільної програми, допомогли юнакам і дівчатам керувати своїми статевими бажаннями? Як найкраще справлятися з труднощами, які створює сьогоднішнє змінене ставлення людей до статевого життя?

Що визначає ваше ставлення?

БЛИЗЬКО 2700 років тому натхнений письменник записав приповість, яка змушує задуматися: «Чинити зло [«розгнузданість», НС] — для безумного неначе забава» (Приповістей 10:23, Хоменко). Правдивість цих слів стала особливо очевидною після початку сексуальної революції. Перед тим як люди довідалися про загрозу СНІДу, дуже поширеним було ставлення до статевого життя як до «забави», а також вважалося, що треба давати вихід статевому потягу, «хоч би які були наслідки». Чи змінилося таке ставлення? Не дуже.

На сьогоднішній день одержимість сексом породила такі типи людей, як «донжуани», «хронічні полігамісти» та «сексуальні хижаки», котрі заявляють, що норми моралі — це особиста справа кожного й що вільне кохання з багатьма партнерами є чимось нормальним. (Дивіться інформацію в рамці «Типи людей, життя яких орієнтоване на секс» на сторінці 6). Вони кажуть, що нерозбірлива статева поведінка «нікому не шкодить», коли статевий зв’язок відбувається між повнолітніми людьми, які погодились на це. У 1964 році Айре Райс, соціолог Державного університету в Айові, назвав це «вседозволеністю в любові».

Англіканський єпископ Единбурга (Шотландія), вочевидь, дотримується такої ж думки, оскільки сказав, що люди народжені з бажанням мати багато коханців. У своїй промові про статеве життя й християнство він сказав: «Коли Бог створював нас, то знав, що сам закладає статевий потяг, який штовхатиме нас до задоволення статевих бажань. Він дав нам гени розбещеності. Я вважаю, що церква не повинна засуджувати людей, які пішли за своїми інстинктами».

Чи здоровий такий погляд? До чого призводить вільне кохання? Чи короткочасні сексуальні зв’язки з багатьма партнерами приносять задоволення й щастя?

Венеричні захворювання, які по цілому світі набули епідемічного характеру, та мільйони позашлюбних вагітностей переважно серед підлітків підтверджують безпідставність такої філософії. Журнал «Ньюсуїк» повідомляє, що, за приблизними підрахунками, лише в Сполучених Штатах Америки щорічно три мільйони підлітків дістають венеричні хвороби. До того ж багато з тих «повнолітніх, які погодились на статевий зв’язок», здається, не мають «природної любові» та відчуття відповідальності за ненароджену дитину і тому часто погоджуються на аборт (2 Тимофія 3:3, Бачинський). Тоді ненароджену дитину жорстоко вбивають, відриваючи від матері. А молода мати може все життя страждати від глибокої депресії та почуття вини.

За підрахунками д-ра Патріка Діксона, в середині 90-х років лише в одній Великобританії через наслідки сексуальної революції уряд щороку витрачає приголомшливу суму — 20 мільярдів доларів. У своїй книжці «Дедалі більша ціна за любов» (англ.) д-р Діксон визначив цю цифру, підрахувавши кошти, які йдуть на лікування венеричних захворювань, у тому числі й СНІДу, кошти за шлюборозлучні процеси, кошти, які суспільство витрачає на одиноких батьків, а також на сімейну й дитячу психотерапію. Як повідомлялося в канадській щоденній газеті «Ґлоб енд мейл», д-р Діксон дійшов такого висновку: «Революція сексуальних стосунків, яка обіцяла нам свободу, кинула багатьох у рабство, що існує у світі сексуального хаосу, трагедій, самотності, душевного болю, насилля та наруги».

Але чому люди й далі ведуть безладне статеве життя, віддають перевагу короткочасним стосункам і прагнуть безвідповідального вільного кохання? Що спонукує їх до такого шкідливого способу життя, попри погані наслідки, які стали очевидними за останні три десятиріччя?

Порнографія викривляє статеве життя

Говорять, що порнографія є одним з чинників, які сприяють безладному статевому життю. Один чоловік, який визнає свою залежність від сексу, сказав газеті «Торонто стар»: «Я кинув палити п’ять років тому, пити — два роки тому, але найтяжче мені покінчити із залежністю від сексу та порнографії».

Він також упевнений, що в підлітків, котрі постійно заповнюють свій розум порнографічним матеріалом, розвивається збочений погляд на сексуальну поведінку. Вони намагаються втілити в життя свої сексуальні фантазії, тому справжні сексуальні стосунки здаються їм складними й важкими. Це призводить до бажання усамітнитися та до інших проблем, головна з яких — це неспроможність утворити міцні узи любові.

Світ розваг використовує статеве життя

Світ розваг виставляє усім напоказ і широко рекламує безладний спосіб життя з численними сексуальними партнерами в шлюбі або поза ним. Бездушне й принизливе виставляння інтимностей на екрані телевізора розпалює сексуальні бажання, а також розвиває у сучасного покоління викривлений погляд на людську сексуальність. Засоби масової інформації часто хибно прирівнюють дошлюбне статеве життя до любовної близькості. Люди, які обожнюють героїв розважальних програм, не бачать різниці між хтивістю й коханням, між короткочасними сексуальними походеньками й довгочасною відданістю, між фантазією й дійсністю.

Так само світ реклами занадто часто використовує секс як предмет торгівлі. Секс став «безособовим крамом, який привертає увагу до рекламованого продукту»,— сказав один сексолог. Як писалося в журналі «Сімейні стосунки» (англ.), працівники реклами використовують секс і пов’язують сексуальну експресивність з ідеалом омріяного життя, а це розвиває ще один «спотворений погляд, на секс», притаманний XX сторіччю.

Змінені ролі змінюють ставлення

Сексуальна поведінка мільйонів жінок стала інакшою внаслідок зміни громадського оточення, а також внаслідок того, що 1960 року на світовому ринку з’явилися протизаплідні таблетки. Ці таблетки дали жінкам гадану сексуальну рівність з чоловіками, сексуальну свободу та незалежність, чого вони ніколи не мали раніше. Як і чоловіки, тепер вони могли зав’язувати короткочасні сексуальні стосунки, не боячись небажаної вагітності. Упиваючись сексуальним визволенням, чоловіки й жінки занедбали свої сім’ї та перестали виконувати природні сексуальні ролі.

Біблійний письменник першого століття сказав про таких людей: «Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним... [вони] мають серце, привчене до зажерливости. Вони покинули просту дорогу та й заблудили» (2 Петра 2:14, 15).

Уроки сексології в школі

Опитування, проведене в США серед 10 000 старшокласниць, які ніколи не були в шлюбі, виявило, що «знання, набуті на уроках сексології, і обізнаність із засобами запобігання вагітності» не вплинули на кількість вагітностей серед підлітків. А втім, у деяких середніх школах учням безкоштовно пропонують презервативи, щоб зменшити епідемічний ріст кількості вагітностей серед підлітків, хоча доцільність такого підходу до справи все ще гаряче обговорюється.

Сімнадцятирічна учениця середньої школи в інтерв’ю газеті «Калгарі гералд» сказала: «Це факт, що більшість підлітків у старших класах займаються сексом... а навіть 12-річні».

Що таке кохання і відданість?

Кохання, довіра й ніжна близькість не приходять автоматично, як результат спонтанного сексуального бажання або задоволення сексуальних поривів. Статеві зносини самі по собі не створюють справжнього кохання. Кохання й близькість народжуються в серцях двох людей, які дбають одне про одного і які вирішили будувати постійні стосунки.

Короткочасні стосунки приносять людині невпевненість у собі, самотність і, можливо, навіть хворобу, що передається статевим шляхом, як наприклад, СНІД. Прихильників вільного кохання можна описати словами з 2 Петра 2:19: «Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб».

Комітет англіканської церкви з питань громадського обов’язку в червні 1995 року випустив повідомлення за назвою «Це треба відсвяткувати». За словами в «Торонто стар», комітет на противагу біблійній пораді закликав церкву «не вживати фрази «незаконний шлюб» і позбутися критиканського ставлення до тих, хто живе не в шлюбі». У повідомленні рекомендувалося, щоб «збори приймали таких людей, слухали їх, вчилися від них... аби всі могли усвідомити Божу присутність у своєму житті».

Як Ісус назвав би таких релігійних провідників? Поза всяким сумнівом — «сліпими поводатарями». А як з тими, хто йде за такими поводатарями? Ісус казав: «Коли сліпий водить сліпого,— обоє до ями впадуть». Будьте певні, Ісус чітко визначив, що «перелюби» і «розпуста» є тим, що «опоганює людину» (Матвія 15:14, 18—20).

Як можливо людині, а особливо молодій, звільнитися від сексуальної залежності у світі, де спотворюють статеві зносини і використовують їх у своїх цілях? У чому секрет радісних і довгочасних стосунків? У наступній статті обговорюватиметься, що робити батькам, аби допомогти молодим людям підготуватися до майбутнього.

Типи людей, життя яких орієнтоване на секс

Донжуани. Їм подобається закохуватися, тому вони починають новий любовний зв’язок, як тільки минає закоханість.

Хронічні полігамісти. Так соціологи називають людей, які проходять через кілька любовних зв’язків — одружуються, розлучаються й одружуються знову.

Сексуальні хижаки. За словами Лютера Бейкера, професора сімейної терапії і дипломованого сексолога, люди такого типу намагаються продемонструвати свою чоловічу цінність, маючи велику кількість сексуальних партнерів. Цей термін також використовується для визначення осіб, які чіпляються до дітей.

Як справлятися з труднощами

НАПАД на моральні принципи особистості починається в молоді роки життя через телебачення, книжки, журнали, кінофільми та музику, де сексу відводиться найважливіше місце. Молодих людей, які ще не досягли емоційної стабільності, спонукують наслідувати сексуальну поведінку дорослих. Деякі батьки навіть посилюють тиск на сексуальність дитини, якщо дозволяють їй ходити на побачення в юному віці. Ровесники підштовхують одне одного до зустрічання, і багато молодих людей, які постійно з кимось зустрічаються, невдовзі втрачають пильність і починають вести статеве життя. «Надзвичайно часто... дівчина-підліток, якій бракує батьківської любові... довіряється сексуальним обіймам свого хлопця, помилково вважаючи, що це дасть їй любов і близькість»,— сказав Лютер Бейкер, професор сімейної психотерапії.

Молодь поводиться в юності так, ніби це останні роки життя, а не час, щоб підготуватися до життя. «Багато молодих людей, які захоплюються своїми новими можливостями й приходять з допомогою ровесників до переконання, що сексуальні перемоги — це доказ чоловічої цінності, стають в юності сексуальними хижаками»,— сказав професор Бейкер. Близько 30 років тому історик Арнольд Тойнбі вказував на цю пастку, поставлену на молодь, оскільки, на його думку, історія виявила, що Західний світ частково завдячує своїм творчим здобутком тому, що молоді люди вміли стримувати своє «сексуальне пробудження» і таким чином могли зосереджено набирати знань.

Батьки, які справляють позитивний вплив

Батьки, котрі не дозволяють дітям ходити на побачення лише заради розваги, виявляють щиру турботу про майбутнє здоров’я й щастя своїх дітей. Вони можуть сильно вплинути на життя своїх дітей, якщо мають високі моральні норми й підтримують добрий обмін думками. Згідно з повідомленням у «Журналі для подружжя і родини» (англ.), одне дослідження сексуальної поведінки молоді показало, що «такий вплив може допомогти дітям відкласти статеве життя на пізніше».

Батьки, які навчають дітей бути дисциплінованими й відповідальними за свої вчинки, досягають успіхів. «Якщо молоді люди та їхні батьки цінують почуття відповідальності, тоді істотно зменшується імовірність позашлюбної вагітності»,— говорилося в одному вивченні. Це вимагає з боку батьків приділяти увагу справам дітей: перевіряти домашнє завдання, цікавитись тим, де перебувають діти, знайомитись з їхніми друзями, встановлювати реалістичні цілі у навчанні, закладати духовні цінності. Діти, які виростають з батьками, що підтримують їх, почуватимуть себе ліпше й даватимуть раду із сексуальною чуттєвістю.

Найкращу пораду як для батьків, так і для дітей можна взяти з біблійної мудрості. Батьки в Ізраїлі мали наказ розвивати в своїх дітях правильні моральні цінності. Єгова запитував їх: «Хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі справедливі, як увесь той Закон, що я даю перед вами сьогодні?» Батьки повинні були з теплотою навчати своїх дітей цих «справедливих постанов» у тісному сімейному колі. «Пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш». Дітям радилося: «Стережи... заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї». Такий теплий і близький обмін думками та навчання як з боку батька, так і з боку матері є основою врівноваженого ставлення до життя й сексу, котре «стерегтиме» молоду людину все її життя (Повторення Закону 4:8; 6:7; Приповістей 6:20, 22).

Юнаки й дівчата, навіщо вам псувати собі майбутнє, слухаючись статевого потягу? Підлітковий вік триває приблизно сім років. За ці роки треба зростати розумово, психічно, духовно і розвивати врівноважене ставлення до статевого життя, готуючись до наступних 50—60 років життя. Батьки, ставтесь з усією серйозністю до відповідальності, даної Богом, і оберігайте своїх дітей від сердечного смутку, який приносять венеричні хвороби й небажана вагітність (Екклезіяста 11:10). Нехай ваші діти щоденно бачать, як, виявляючи любов і уважно ставлячись до інших, можна побудувати міцні стосунки.

Як успішно справлятися з труднощами

Не допускайте, щоб залежність від сексу, притаманна сучасному світові, змінила ваш погляд на життя й зіпсула вам повноцінне й щасливе майбутнє. Розмірковуйте над численними прикладами людських взаємин з Біблії. Не сумнівайтесь, життя та кохання й далі будуть яскравими і змістовними після того, як мине підлітковий вік. Серйозно замислюючись над цим фактом і враховуючи божественну волю для християнських чоловіків і жінок, двоє закоханих людей зможуть закласти основу для міцного союзу.

Розглядаючи історії біблійних пар, як, наприклад, Якова і Рахілі, Боаза і Рут, пастушка й Суламітки, ви побачите, що в їхніх стосунках було і статеве захоплення. Однак якщо ви уважно прочитаєте 28-й і 29-й розділи Буття, книгу Рут та Соломонову Пісню над піснями, то помітите, що в їхніх стосунках були й інші важливі моменти, які збагачували їхні взаєминиa.

Прийміть від Єгови вказівки для життя

Єгова, Творець людського роду, розуміє, якою є сексуальна чуттєвість людини й пов’язане з нею збудження. Він з любов’ю створив нас на свій образ, не з «генами розбещеності», а з можливістю контролювати свої почуття згідно з божественною волею. «Це воля Божа... щоб ви береглись від розпусти, щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі, а не в пристрасній похоті, як і «погани, що Бога не знають». Щоб ніхто не кривдив і не визискував брата свого в якійбудь справі» (1 Солунян 4:3—6).

Так поводяться Свідки Єгови по цілому світі. Вони поважають високі Божі норми для християнських чоловіків і жінок. До старших чоловіків вони ставляться, немов до батьків, до «молодших — як братів, старших жінок — немов матірок, молодших — як сестер, зо всякою чистістю» (1 Тимофія 5:1, 2). Наскільки ж здоровим є таке оточення для юнаків і дівчат, в якому вони можуть досягти зрілості без обтяжливого тиску ходити на побачення й передчасно одружуватися, а також без венеричних хвороб! Активна християнська сім’я та християнській збір є безпечним захистком у цьому схибленому на сексі світі.

Застосовуючи у своєму житті біблійні принципи, християнська молодь ніколи не попаде в сексуальну залежність і з радістю братиме до уваги застереження з Божого Слова: «Тішся юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду! Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря — то марнота!» (Екклезіяста 11:9, 10).