Але я ніколи не їла страуса ему. У нашій сім’ї тільки мені не дозволялося його їсти, бо він був моїм тотемом. За легендою аборигенів, яку називають «Сновидіння», кожен член племені має свій тотем, і заборона на нього накладалась сім’єю та плем’ям.

Хоча в основі тотемізму лежать забобони, ця заборона служила нагадуванням про святість життя.

Ми мали багато забобонів. Якщо, скажімо, коло нашого табору гралася плиска (малесенька пташка), це означало, що прийдуть погані новини; якщо ж вдень неподалік на пеньку сиділа сова, вважалося, що хтось помре. Крім того, деякі сни ми сприймали як провіщення. Наприклад, каламутна вода у сні означала, що хтось із членів сім’ї хворіє. Але коли вода ставала болотною, тоді вважалося, що хтось помер. Так, ми сповідували католицизм, але це не перешкоджало нам бути забобонними.