Його родич ему, подібний до нього за формою й так само озброєний, не потребує крил; він бігає, як вітер.

Ему — мандрівник і національний символ

Ему є близьким родичем казуара, він трохи вищий від нього. Ему поширений майже у всіх малонаселених місцевостях Австралії. Серед птахів лише страус більший, ніж ему. Цей полохливий птах має міцні ноги, що допомагають йому розвинути швидкість близько 50 кілометрів за годину, і на кожній нозі ему, як і в казуара, є три страшних кігті. Однак, на відміну від свого сусіда, ему є кочовим мандрівником і рідко буває агресивним. Він їсть практично все: гусінь, капусту й навіть старі черевики! Коли самиця ему відкладає свої темно-зелені яйця, переважно 7—10, але часом і до 20 штук, вона, як і казуар, доручає самцю висиджувати й виховувати пташенят.

Зустріч з європейцями завдала ему великої шкоди. Поселенці швидко винищили їх на Тасманії. А на материку через свою любов до пшениці ему вважався шкідником і став жертвою нещадних мисливців. Все ж, незважаючи на нестримне винищування, кількість ему надзвичайно швидко поновлювалася, так що в Західній Австралії 1932 року цим птахам була оголошена війна. Уряд викликав армію й два літаки з кулеметами! Хоча ему не славиться своїм розумом, він виграв бій. Наслідком «війни» було публічне посміховисько і політичний сором; десять тисяч пострілів, а вбито — щонайбільше кілька сотень птахів. Але у наступній війні на виснаження — ему проти подвійного нападу: найманих мисливців та уряду, який безкоштовно виділив зброю для фермерів,— ему не змогли утримати свої позиції.

Однак сьогодні ему є національним символом. Цей птах навіть зображений на гербі Австралії навпроти кенгуру, тож ему може спокійно мандрувати по скребу. Найгіршим ворогом ему є посуха. Нині ему навіть розводять експериментально на фермах задля різних продуктів — цілком пісного м’яса, міцної довгочасної шкіри, пір’я та олії, котру добувають з жирової прокладки на грудях птаха. Це є запасом жиру птаха, що пояснює, чому м’ясо ему є цілком пісним.