УНИКАЙ СВІТСЬКОГО ДУХУ

4. Що таке «дух світу»?

⁴ Біблія говорить: «Ми ж отримали не дух світу, а дух, котрий походить від Бога» (1 Кор. 2:12). А що таке «дух світу»? Це той самий дух, про який ідеться в Ефесян 2:2: «Так само, як і люди в цьогосвітній системі, ви колись жили, підпорядковуючись правителю влади повітря, тобто духу, який тепер діє в синах непослуху». Згадане тут «повітря» — це дух світу, склад розуму світських людей. Цей дух, наче повітря, оточує нас усюди. Люди, які перебувають під його впливом, постійно борються за свої права або вважають, що ніхто не має права вказувати їм, як жити. Вони справді є «синами непослуху» сатанинського світу.

5. Який склад розуму виявили деякі ізраїльтяни?

⁵ Такий склад розуму не є чимось новим. За Мойсеєвих днів Корей збунтувався проти тих, хто посідав владу в Ізраїлі. Здебільшого він виступав проти Аарона і його синів, які мали честь служити священиками. Можливо, Корей помічав їхні недоліки. Або ж він звинувачував Мойсея в непотизмі, тобто в тому, що він наділяє почесними обов’язками своїх родичів. Хоч би як там було, цілком очевидно, що Корей почав дивитися на події з людського погляду і злословити призначених Єговою людей. Він зневажливо сказав: «Досить вам... І чому ви несетеся понад зборами Господніми?» (Чис. 16:3). Датан і Авірон теж нарікали на Мойсея, закидаючи йому: «Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею»? А коли Мойсей запропонував їм зустрітися, вони зухвало відповіли: «Не вийдемо!» (Чис. 16:12—14). Такий дух явно не подобався Єгові, і він стратив цих бунтівників (Чис. 16:28—35).

6. Чому дехто в першому столітті мав неправильний склад розуму і з чого це було видно?

⁶ Дехто в першому столітті теж «нехтував владу», критикуючи тих, хто брав провід у християнському зборі (Юди 8). Ймовірно, ті критикани були незадоволені своїм становищем і налаштовували інших проти відповідальних братів, які сумлінно виконували дані Богом обов’язки. (Прочитайте 3 Івана 9, 10).

7. Якого мислення нам слід остерігатися?

⁷ Звісно, такому духу не місце в християнському зборі. Тому всім нам вкрай важливо стерегтися подібного мислення. Як і призначені чоловіки за днів Мойсея та апостола Івана, старійшини не є досконалими. Іноді вони припускаються помилок, які можуть впливати на нас особисто. Якщо таке стається, то недоречно, щоб члени збору виявляли світський дух: яро вимагали «справедливості» або наполягали, щоб стосовно цього брата вжили заходів. Можливо, певним дрібним недолікам Єгова не надає великого значення, і нам варто переймати його погляд. Деякі християни, що скоїли серйозне правопорушення, відмовляються зустрітися з комітетом старійшин, котрих призначено їм допомогти, оскільки вбачають в них якісь провини. Такі люди нагадують пацієнта, який не хоче приймати допомогу від лікаря, бо той чимось йому не подобається.

8. Які біблійні вірші допоможуть нам зберігати належний погляд на братів, що беруть провід?

⁸ Ми уникатимемо такого духу, коли будемо пам’ятати, що Ісус «у правій руці... тримає сім зір». «Зорі» символізують помазаних наглядачів і, в ширшому значенні, всіх християнських старійшин. Ісус керує цими «зорями» так, як вважає за потрібне (Об’яв. 1:16, 20). Як Голова християнського збору, Ісус добре знає, що відбувається в раді старійшин. Якщо когось із них потрібно виправити, Той, в кого «очі — як вогняне полум’я», обов’язково зробить це у свій час і належним чином (Об’яв. 1:14). А тим часом поважаймо старійшин, призначених святим духом. Павло написав: «Слухайтесь тих, хто бере серед вас провід, і виявляйте їм покору, бо вони безперестанку пильнують душі ваші як ті, хто має дати звіт. Тоді вони робитимуть це з радістю, а не зітхаючи, що завдавало б вам шкоди» (Євр. 13:17).

ВИЯВЛЯЙ ПОШАНУ ДО ОДНОВІРЦІВ

11. а) Чого ми уникатимемо, зберігаючи належний дух? б) Який приклад подав нам Давид?

¹¹ Не забуваймо, що сам Єгова призначає старійшин, аби вони «пасли збір Бога» (Дії 20:28; 1 Пет. 5:2). Ми усвідомлюємо, що необхідно з повагою ставитися до Божого способу дій, незалежно від того, чи ми старійшини, чи ні. Якщо ми зберігаємо належний дух, то не будемо надмірно перейматися своїм становищем у зборі. Коли ізраїльський цар Саул почав думати, що Давид зазіхає на його трон, «від того дня й далі Саул дивився заздрісним оком на Давида» (1 Сам. 18:9). Цар мав неправильне мислення і навіть хотів убити Давида. Ніколи не ставаймо такими, як Саул, котрий надто зосереджувався на своєму становищі. Натомість наслідуймо Давида, який попри несправедливе ставлення до нього завжди поважав тих, кого Бог наділив владою. (Прочитайте 1 Самуїла 26:23).