Кровожерлива релігія

По цих місцевостях поклоніння жертвували людей, і через це називають ацтекську релігію бути кровожерливою. Однак, порівнювати ту релігію з теперішньою, то належно звернути увагу на те, що сказав Домінік Верут: „Ацтекська цивілізація пройнята жахом жертвування людей, яке то культурне явище має багато оборонців, однак викликає огиду в її ворогах, які забувають про святу інквізицію [і] нацизм”.

Однак, ми не можемо не відчувати холоду й дрижання, коли дивимося на жертовний камінь перед капличкою Хуіцілопочтлі. Жертву ставили на той плоский камінь, догори обличчям, а тоді виривали з неї серце, і жертвували його богам.

Порівняння — стародавнє і сучасне

Читачам Біблії відомо, що жертвування людей часто було частиною фальшивого поклоніння. Ханаанеяни, а навіть деколи відступницькі ізраїльтяни, жертвували своїх дітей демонським богам. (2 Царів 23:10; Єремії 32:35) Ацтеки, теж, жертвували своїх дітей. Про це читаємо в книжці Ель Темпло Майор: „У одній з цих [ямів] знайшли останки пожертвованих дітей разом із образом бога дощу. Чи це було спеціальне жертвування, тому що настала посуха?”

На сторінці 219 та сама книжка додає й каже: „Фрей Хуан де Торквемада говорить про це в книжці Монаркія індіана (Індіанська монархія): ,Дітей брали до дуже прикрашених вівтарів жертвування, на верху переносних платформ або носилках, прикрашені квітами і пір’ям, яких носили священики на раменах своїх. Інші люди йшли перед ними, грали на музичні інструменти, співали й танцювали. Таким то способом дітей проводили до місцевостей де вони були пожертвовані демонам’”.