А Ваал був сильним і честолюбним; він хотів керувати усіма богами та людьми.

Одна з поем про суперечку щодо правління розповідає, як Ваал завдає поразки улюбленому сину Ілу, морському богу Йамму. Можливо, вірячи в цю перемогу, угаритські мореплавці були впевнені, що Ваал захищає їх на морі. Переможений у двобої з богом Муту, або Мотом, Ваал спускається в підземний світ. Починається посуха, діяльність людей завмирає. Дружина і сестра Ваала, богиня любові й війни Анат, вбиває Муту і повертає Ваала до життя. Ваал убиває синів Асират (Ашери), дружини Ілу, і повертає собі владу. Проте через сім років Муту з’являється знову.

Одні вчені вважають, що ця поема символізує річний цикл: улітку на зміну життєдайним дощам приходить палюча спека, а восени знову починаються дощі. На думку інших дослідників, цей опис семирічного циклу передає страх перед голодом і посухою. В усякому разі, вважалося, що саме вищість Ваала забезпечувала успішність людських починань. Науковець Пітер Крейґі зазначає: «Мета поклоніння Ваалу полягала у підтримці його вищості. Як вважали його поклонники, лише коли Ваал залишається верховним, тоді не хворіє худоба і добре родить земля, що необхідно для людського існування».