З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі» (Об’явлення 17:1, 2).

Але чому ж їй дано таку огидну назву — «велика розпусниця»?

4. а) В якому розумінні стародавній Ізраїль чинив розпусту? б) Яку особливу розпусту чинить Вавилон Великий?

⁴ Вавилон (що означає «замішання») досяг найвищого ступеня своєї величності за Навуходоносора. Це була релігійно-політична держава з більше як тисячею храмів і каплиць. Його священство мало велику владу. Незважаючи на те що Вавилон уже давно перестав бути світовою державою, релігійний Вавилон Великий далі існує і наслідує той стародавній зразок, до цього часу намагаючись впливати на політику й контролювати її. Але чи Бог схвалює втручання релігії в політику? У Святому єврейському Письмі говориться, що Ізраїль чинив розпусту, коли втручався у фальшиве поклоніння і, замість покладатись на Єгову, вступав у союз з народами (Єремії 3:6, 8, 9; Єзекіїля 16:28—30). Вавилон Великий також чинить розпусту. Ця розпусниця чинить усе, щоб тільки здобути вплив і владу над пануючими царями світу (1 Тимофія 4:1).

5. а) Як духівництво любить привертати до себе увагу? б) Чому бажання світського видатного становища прямо суперечить словам Ісуса Христа?

⁵ Сьогодні релігійні провідники часто претендують на високі урядові посади, у декотрих країнах вони є членами уряду і навіть кабінету. У 1988 році два відомих протестантських священики висунули свої кандидатури на посаду президента Сполучених Штатів Америки. Провідники Вавилона Великого люблять привертати до себе увагу, часто бачимо їхні фотографії у газетах, коли вони спілкуються з провідними політичними діячами. На противагу цьому Ісус уникав участі в політиці і сказав про своїх учнів: «Не від світу вони, як і Я не від світу». (Івана 6:15; 17:16; Матвія 4:8—10; також дивіться Якова 4:4).

Сучасна ‘розпуста’

6, 7. а) Як Гітлерова нацистська партія прийшла до влади в Німеччині? (б) Як конкордат, укладений Ватиканом з нацистською Німеччиною, допоміг Гітлеру у намаганні здобути світову владу?

⁶ Через своє втручання в політику велика розпусниця стягнула на людство невимовний смуток. Наприклад, розгляньмо факти, пов’язані з приходом Гітлера до влади в Німеччині,— огидні факти, які дехто хотів би викреслити з історії. У травні 1924 року нацистська партія мала 32 місця в німецькому рейхстазі. У травні 1928 року кількість місць зменшилась до 12-ти. Проте у 1930 році світ поглинула велика економічна криза; скориставшись нею, нацисти дивовижно швидко набули популярності і на виборах у Німеччині в липні 1932 року здобули 230 із 608 місць. Незабаром на допомогу нацистам прийшов колишній канцлер Франц фон Папен, член папського ордену. Як кажуть історики, в уяві фон Папена постала нова «Священна Римська імперія». Оскільки він займав крісло канцлера недовго і зазнав фіаско на тій посаді, то тепер сподівався повернути собі владу з допомогою нацистів. До січня 1933 року він постарався, щоб Гітлер отримав підтримку індустріальних магнатів, і хитрими інтригами добився того, що 30 січня 1933 року Гітлер став канцлером Німеччини. Сам він став віце-канцлером, і Гітлер послуговувався ним, щоб здобути підтримку католиків у Німеччині. Через два місяці після приходу до влади Гітлер розпустив парламент, заслав тисячі лідерів опозиції у концтабори й почав відкриту кампанію гноблення євреїв.

⁷ Інтерес Ватикану до дедалі міцнішої нацистської держави виявився двадцятого липня 1933 року, коли кардинал Пачеллі (який пізніше став папою Пієм XII) підписав у Римі конкордат між Ватиканом і нацистською Німеччиною. Фон Папен підписав документ, як представник Гітлера, і там же Пачеллі дав фон Папену високу папську відзнаку — Великий Хрест Ордену Піяb. У своїй книжці «Сатана в капелюсі-циліндрі» (англ.) Тібор Коівс пише про це так: «Конкордат був великою перемогою для Гітлера. Це було його першою моральною підтримкою від зовнішнього світу, і ще й з найвидатнішого джерела». Конкордат вимагав, щоб Ватикан перестав підтримувати німецьку католицьку партію «Центр» і таким чином схвалив Гітлерову однопартійну «тотальну державу»c. Крім того, у 14-й статті було сказано: «Архієпископів, єпископів та інших служителів церкви не призначатимуть, аж поки губернатор, ставленик рейху, не підтвердить, що немає жодного сумніву щодо політичної надійності кандидатів». До кінця 1933 року (який папа Пій XI оголосив «святим роком») підтримка Ватикану стала могутнім фактором у намаганні Гітлера здобути світову владу.

8, 9. а) Як Ватикан, а також католицька церква та її духівництво реагували на нацистську тиранію? б) Яку заяву видали німецькі католицькі єпископи на початку другої світової війни? в) Які були результати релігійно-політичних стосунків?

⁸ Незважаючи на те що деякі священики і черниці протистояли Гітлеровим звірствам і постраждали за це, Ватикан, а також католицька церква зі своєю армією священиків вчинками або просто мовчки підтримували нацистську тиранію, яку вони сприймали як твердиню, що перешкоджає поширенню світового комунізму. Зручно сидячи у Ватикані, папа Пій XII не критикував масового винищення євреїв і жорстокого переслідування Свідків Єгови та інших. Яким же недоречним є те, що папа Іоанн Павло II під час своїх відвідин Німеччини в травні 1987 року прославляв антинацистську позицію одного щирого священика. А що робили тисячі інших німецьких священиків під час гітлерівського терору? Пастирський лист, написаний єпископами німецької католицької церкви у вересні 1939 року на початку другої світової війни, проливає світло на це питання. У цьому листі зокрема говорилося: «У цей вирішальний час ми умовляємо наших католицьких солдатів виконувати свій обов’язок слухатись фюрера і бути готовими пожертвувати всім. Ми звертаємось до Вірних палко молитися, щоб Божественне Провидіння довело цю війну до благословенного успіху».

⁹ Така дипломатія католицької церкви ілюструє, яку розпусту чинила релігія протягом минулих понад 4000 років, залицяючись до політичної держави, щоб здобути владу і привілейоване становище. Такі релігійно-політичні стосунки сприяли війні, переслідуванню і великому стражданню людей. Як же людство повинно радіти через те, що суд Єгови над великою розпусницею вже близько! Нехай його вирок незабаром виконається!

[Рамка на сторінці 237]

Черчілль викриває ‘розпусту’

У своїй книжці «Збирається буря» (1948 рік, англ.) Уїнстон Черчілль каже, що Гітлер призначив Франца фон Папена служити німецьким послом у Відні з метою «підірвати авторитет або переманити на свою сторону головних діячів австрійської політики». Черчілль цитує міністра США у Відні, який сказав про фон Папена: «Із зухвалістю і цинізмом... Папен почав говорити мені, що... він збирається використати свою репутацію доброго католика, щоб здобути вплив на таких австрійців, як кардинал Інніцер».

Після того як Австрія капітулювала, а Гітлерові штурмові загони вступили розміреним кроком у Відень, католицький кардинал Інніцер наказав, щоб у всіх австрійських церквах вивісили прапори зі свастикою, дзвонили в дзвони і молились за Адольфа Гітлера на честь його дня народження.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 238]

Під таким заголовком у першому виданні газети «Нью-Йорк таймс» 7 грудня 1941 року з’явилася нижченаведена стаття.

«ВОЄННА МОЛИТВА» ЗА РЕЙХ

«Католицькі єпископи у Фульді моляться про благословення і перемогу...

Конференція німецьких католицьких єпископів у Фульді рекомендує ввести спеціальну «воєнну молитву», яка повинна читатись на початку і в кінці кожного богослужіння.

У молитві благають Провидіння поблагословити німецьку зброю перемогою і дати охорону життю і здоров’ю всіх солдатів. Крім того, єпископи дали католицьким священикам вказівку принаймні раз на місяць згадувати в спеціальній недільній проповіді німецьких солдатів, що «на землі, на морі і в повітрі».

Статтю було вилучено з пізніших видань газети. Саме 7 грудня 1941 року Японія, союзник фашистської Німеччини, атакувала флот США у Перл-Харборі.