«І в дусі повів він [ангел] мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажними, яка мала сім голів і десять рогів» (Об’явлення 17:3).

17. а) В якому розумінні символічна червона звірина є повна богозневажних імен? б) Хто їде верхи на червоній звірині? в) Як від самого початку вавилонська релігія встановила стосунки з Лігою націй та її наступником?

¹⁷ Чому сказано, що символічна звірина переповнена іменами богозневажними? Тому, що люди створили цей багатонаціональний ідол як замінник Божого Царства — щоб здійснити те, що, як каже Бог, може здійснити тільки його Царство (Даниїла 2:44; Матвія 12:18, 21). Іванове пророцтво особливе тим, що Вавилон Великий їде верхи на червоній звірині. Як було вказано в пророцтві, вавилонська релігія, зокрема загальновизнане християнство, встановила стосунки з Лігою націй та її наступником. Ще 18 грудня 1918 року організація, тепер відома як Національна рада Церков Христа в Америці, ухвалила декларацію, де зокрема говорилося: «Ця Ліга не є тільки політичним явищем, це скоріше політичний вираз Божого Царства на землі... Церква може дати духу доброї волі, без якої жодна Ліга націй не може існувати... Ліга націй корениться в Євангелії. Її мета, як і мета Євангелія: «на землі мир, у людях добра воля».

18. Як духівництво загальновизнаного християнства виявило свою підтримку Ліги націй?

¹⁸ Другого січня 1919 року у газеті «Хроніка Сан-Франциско» (англ.) на першій сторінці помістили заголовок: «Папа благає прийняти Вільсонову Лігу націй». Шістнадцятого жовтня 1919 року у сенат США було подано петицію, підписану 14 450 священиками головних конфесій. Ця петиція закликала сенат «ратифікувати Паризький мирний договір, після чого угода ліги націй увійде в силу». Незважаючи на те що сенат США не ратифікував цього договору, духівництво загальновизнаного християнства далі діяло на користь Ліги. І як було відкрито Лігу? Депеша з Швейцарії, датована 15 листопада 1920 року, повідомляє: «Відкриття першої Асамблеї Ліги націй було оголошено об одинадцятій годині цього ранку дзвонами всіх церков у Женеві».

20. Чому було блюзнірством те, що духівництво прославляло Лігу націй як «політичний вираз Божого Царства на землі»?

²⁰ Катастрофічний провал Ліги націй повинен був повідомити духівництву, що такі людські організації не є частиною Божого Царства на землі. Яке ж блюзнірство твердити протилежне! Виглядає так, ніби Бог брав участь у цьому колосальному провалі, яким виявилася Ліга націй. Щодо Бога, то «діло Його досконале». Небесне Царство Єгови під керівництвом Христа,— а не об’єднання сварливих політичних діячів, багато з яких атеїсти,— є засобом, яким він здійснить мир і виконає свою волю й на землі, як на небі (Повторення Закону 32:4; Матвія 6:10).

21. З чого видно, що велика розпусниця підтримує Організацію Об’єднаних Націй, наступника Ліги, і захоплюється нею?

²¹ Що ж сказати про наступника Ліги — Організацію Об’єднаних Націй? Від самого початку велика розпусниця їхала верхи на ній, не приховуючи своїх зв’язків з нею, і намагалась скеровувати її діяльність. Наприклад, під час святкування її 20-х роковин у червні 1965 року представники римсько-католицької та православної церков разом з протестантами, євреями, індусами, буддистами і мусульманами — представниками близько двох мільярдів людей світу — зібрались у Сан-Франциско, щоб урочисто виявити свою підтримку ООН і захоплення нею. Папа Павло VI, відвідавши ООН у жовтні 1965 року, сказав, що це «найвизначніша зі всіх міжнародних організацій», і додав: «Люди світу звертаються до Організації Об’єднаних Націй як до останньої надії на згоду і мир». Інший папа, Іоанн Павло II, виступаючи перед ООН у жовтні 1979 року, сказав: «Я сподіваюся, що Організація Об’єднаних Націй завжди буде всевишнім форумом миру і правосуддя». Визначним є те, що папа у своїй промові не сказав ні слова про Ісуса Христа або Боже Царство. Під час його візиту до Сполучених Штатів Америки у вересні 1987 року, як було сказано в «Нью-Йорк таймс», «Іоанн Павло довго говорив про позитивну роль Організації Об’єднаних Націй в підтримці... «нової всесвітньої солідарності».

[Рамка на сторінці 244]

«Імена богозневажні»

Коли після першої світової війни дворога звірина запропонувала Лігу націй, її численні релігійні коханці відразу постаралися дати їй релігійну підтримку. У результаті нова миротворча організація стала «переповнена іменами богозневажними».

«Християнство може надати лізі [націй] доброї волі, діючої сили, і таким чином перетворити договір з клаптика паперу на знаряддя в руках Божого царства» («Християнське століття», англ., США, 19 червня 1919 року, сторінка 15).

«Ідея Ліги націй — це поширення думки, що Боже Царство є світовим порядком доброї волі, до масштабів міжнародних стосунків. ...Це те, про що всі християни моляться, коли кажуть: «Нехай прийде Царство Твоє» («Християнське століття», США, 25 вересня 1919 року, сторінка 7).

«Основою Ліги націй є Христова кров» (Доктор Френк Крейн, протестантський церковнослужитель, США).

«[Національна] рада [конгрегаціоналістичних церков] підтримує Угоду [Ліги націй] як єдине політичне знаряддя, з допомогою якого дух Ісуса Христа може у більших масштабах практично впливати на міжнародні справи» («Конгрегаціоналіст енд адванс», США, 6 листопада 1919 року, сторінка 642).

«Конференція закликає всіх методистів підтримувати й поширювати ідеали [Ліги націй] як вираз ідеї Бога Отця і Божих земних дітей» (Уесліанська методистська церква, Великобританія).

«Коли розглянемо прагнення, можливості й резолюції тієї угоди, то бачимо, що в ній міститься основа вчення Ісуса Христа — Царство Боже і його праведність... і це зовсім не перебільшення» (Проповідь архієпископа Кентерберійського на відкритті Асамблеї Ліги націй в Женеві, 3 грудня 1922 року).

«Асоціація Ліги націй у цій країні має таке саме святе право, як і будь-яке інше гуманітарне місіонерське товариство, бо на даний час вона є найефективнішим органом правління Христа як Князя миру між народами» (Доктор Ґарві, священик конгрегаціоналістичної церкви, Великобританія).