звіра, не схожого на жодну тварину, він був надзвичайно сильним, мав великі залізні зуби, 10 рогів і ще один ріг, який з’явився пізніше,— цей ріг мав очі й «уста, які говорили зухвало». Велика частина розділу присвячена четвертому звірові та його незвичайному рогу. Хоча всі звірі були «не схожі один на одного», особливо вирізнявся саме четвертий (Дн 7:3—8, 11, 12, 15—26).

З часом Грецьку імперію цілковито поглинув Рим. Він перевершував усі попередні імперії своїми масштабами (охоплював ціле Середземномор’я і з часом досягнув Британських островів), а також вирізнявся ефективним військовим механізмом і римським правом, яке насаджував у всіх своїх, навіть найвіддаленіших, провінціях. Рим, як відомо, стратив Месію, Ісуса Христа, і переслідував ранніх християн. Після того Римська імперія проіснувала в тому чи іншому вигляді ще приблизно тисячу років і зрештою розпалася на різні держави, серед яких Великобританія здобула панівне становище.

Про те, наскільки особливою була Римська імперія, цікаво висловився історик Г. Уеллс: «Нова римська влада, яка немов була народжена, щоб підкорити західний світ у II і I ст. до Р. Х., багато в чому відрізнялася від величних імперій, що панували в цивілізованому світі до того. На початкових стадіях свого розвитку Рим не був монархією, він не був ділом рук якогось одного великого завойовника... Рим був першою республіканською державою, якій вдалось уникнути краху і продовжити свій розвиток... Хаміти й семіти в його населенні переважали значно менше, ніж у будь-якій попередній імперії... Це був новий історичний зразок, велика індоєвропейська республіка... Рим постійно змінювався. Вилившись у якусь форму, він ніколи не застигав. З одного боку, цей експеримент провалився. З іншого боку, він триває й досі, адже Європа та Америка все ще намагаються розв’язати питання світового управління, над якими вперше задумався римський народ» (Уэллс Г. Краткая история мира. М., 1924. С. 132—134).