Віфлеєм — символ християнської єдності й любові?

«ВІФЛЕЄМ... доказ безконечної любові, урок у покірності» (Марія Тереза Петроззі, авторка книжки Віфлеєм, англ.).

Чи Віфлеєм має таке саме значення для вас? Можливо так, тому що сотні мільйонів щирих, миролюбних людей цілого світу звертають шанобливу увагу на нього, а головно під час різдва. Вони знають, що в цьому маленькому містечку на Середньому Сході, народився «Князь Миру», Ісус Христос. Протягом століть паломники товпились до цього міста, щоб відвідати, а навіть вшанувати, одну з найсвятіших місцевостей так званого християнства — печеру-кімнату де, за переказом, народився Христос. Це великий, історичний масив, який називається церква Різдва Христового. (Ісаї 9:5 [9:6, НС]; Матвія 2:1).

Але, чи в дійсності ці традиційні святі місцевості є центральним пунктом християнської єдності, любові, і покірності? До якого висновку ви доходите з наступного?

Католицька письменниця Марія Тереза Петроззі каже в книжці Віфлеєм: «На початку 16 століття, [Віфлеєм] був поруйнований, коли виникла запекла й кривава боротьба між латинами [римсько-католиками] а греками [греко-православними] через перевагу в силі над церквою Різдва Христового». І часто відбувались періодичні «криваві боротьби» за володіння срібною зіркою в печері-кімнаті під церквою де, за переказом, народився Христос. Кажуть що зоря зазначає точне місце в якому Христос народився. Р. У. Гамільтон у своїй книжці Церква й народження Христа, Віфлеєм (англ.) каже: «Усім відомо, що двоє питань у боротьбі між Францією а Росією, яка довела до Кримської війни, відбувались за володіння ключами до головних дверей базиліки й крипти [печери-кімнати, де, за переказом, народився Христос], і коли однієї ночі, в 1847 році, таємно вкрали срібну зорю з латинським написом вирізьбленим на мармуровій плиті під вівтаром церкви Різдва Христового».

Через постійні міжрелігійні конфлікти протягом століть за володіння цими місцевостями, «тепер приписують кожній релігії право до них. Наприклад, з 53 світильників у печері-кімнаті, Францісканському орденові приписано 19. Вівтарем у церкві Різдва Христвого володіють греки, але дозволяють латинам відбувати свої служби при ньому» (Історичні місцевості в Ізраїлі).

У різдво, якщо немає політичного заворушення, кожне релігійне суспільство так званого християнства відправляє власну різдвяну месу й парадують процесією крізь Віфлеєм. На 24 і 25 грудня, латини відбувають процесію й північну месу в церкві святої Катерини, біля церкви Різдва Христового, у якій тепер грецькі й вірменські православні церкви виконують свої церковні обряди. Шосте січня, грецькі, сірійські, і коптські православні церкви святкують різдвяну месу. Вісімнадцяте січня, вірменська православна церква відправляє різдвяну месу, з процесією 19 січня.

Вищесказане подає думку, що традиційні святі місцевості Віфлеєма є «доказом безконечної любові, уроком у покірності»? Але, чи вони дають правдиве відображення обставин під якими Ісус народився? Наприклад, у який час Він народився? Чи Він дійсно народився в місцевості теперішньої печери-кімнати церкви Різдва Христового? І чи це правильно вам, або кому-небудь іншому, обожнювати місце Його народження?

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.

Правда про Віфлеєм і різдво

«КОЛИ подумаємо про Таємницю Віфлеєма, то неможливо не думати про сумніви, які спадають на думку» (Віфлеєм, Марії Терези Петроззі).

«Які сумніви?» — ви мабуть питаєте. Таж, різні переконання про різдво й різдвяні місцевості грунтуються на фактах. Чи вони дійсно грунтуються на фактах?

Коли Ісус народивися?

Про день Ісусового народження, Марія Тереза Петроззі питає: «Точно коли народився Відкупитель? Ми любили б знати, не тікльи рік, але також місяць, день, і годину. Але нам не дано такої точної математичної інформації». Нова католицька енциклопедія погоджується з цим і каже: «День народження Ісуса Христа можна вирахувати тільки приблизно». Про день у який припускають Христос народився, вона каже: «25 грудня не відповідає народженню Христа, але святові Наталіс соліс інвікті, на честь сонцю, римське свято під час сонцестоння».

Ви мабуть питаєте, якщо Ісус не родився 25 грудня, то в який же день Він народився? З 26 і 27 розділів Євангелія від Матвія, довідуємось, що Ісус помер у час єврейської Пасхи, яка почалась 1 квітня 33 року н. е. Крім того, з Луки 3:21-23 довідуємось, що Ісусові було років з 30, коли Він почав Свою службу на землі. Тому що Його служба тривала три роки з половиною, то Ісус помер у 33 1/2 році свого життя. Шість місяців пізніше, Христові сповнилося б 34 роки, який-то час припадав би близько 1 жовтня. Порахувати назад до Ісусового народження, доводить нас, не до 25 грудня або 6 січня, але близько 1 жовтня 2 року до н. е.

Також вартим нашої уваги є те, що в грудні, у Віфлеємі й сусідніх місцевостях дуже зимно, перепадають холодні дощі, а іноді сніг. Пастухи не доглядають своїх отар уночі тією порою. Це не є якась нова зміна в погоді. Святе Письмо говорить про іудейського царя Єгоякима, який «сидів у зимовому домі, десятого місяця [кіслева, що дорівнює листопадові-грудневі], і перед ним був розпалений коминок» (Єремії 36:22). Нагрівали кімнату в ту пору. Крім того, у Ездри 10:9, 13 маємо ясний доказ, що місяць кіслев був «час дощів, і нема сили стояти на вулиці». З цього бачимо, що в грудні погода в Віфлеємі не відповідає біблійному описові подій відносно часу народження Ісус Христа (Луки 2:8-11).

В якому місці?

Що ж правильно вірити про місцевість, яка була частковим приводом на Кримську війну (1853—56), в якій то кривавій боротьбі загинуло понад сто тисяч французьких вояків? Чи Ісус дійсно народився в цьому місці?

По-перше, Біблія не каже точно в якому місці Ісус народився. Матвій і Лука підтверджують факт, що Ісусове народження сповнило пророцтво про Месію записане в Михеї 5:1 [5:2, НС], в якому було передречено, що «Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних» народиться у Віфлеємі (Матвія 2:1, 5; Луки 2:4). Обидва Євангелія не вдаються в подробиці, тільки кажуть, що Ісус родився в Віфлеємі, і так як Лука написав, дитятка знайшли сповите, яке в яслах лежало (Луки 2:7).

Чому ж письменнки Євангелій не вдавались у подробиці? Марія Тереза Петроззі каже: «Євангелісти не викладають подробиць, правдоподібно тому, що подробиці малозначні». Очевидно, Ісус Сам не вдавався в подробиці про Його народження, бо ані раз не згадує дня або місця в якому народився. Ісус родився в Віфлеємі, але не вважав те місто бути Його домом. Біблія каже, що Галілея була Його «батьківщиною» (Марка 6:1, 3, 4; Матвія 2:4, 5; 13:54).

Читання Івана 7:40-42 показує, що люди взагалі не знали місця Його народження думаючи, що він народився в Галілеї: «Інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?» Грунтуючись на сказаному в Івана 7:41, твір Церква Різдва Христового, Віфлеєм робить цей висновок: «Тому що виникали такі дискусії, то саме собою це не є доказом, що Христос не родився в Віфлеємі; принаймні це показує, що співучасники не усвідомлювали цього».

Ясно, протягом Свого земного життя, Ісус не вдався в подробиці про Своє народження, не звертаючи уваги на місцевість. На якій же основі грунтується думка, що церква Різдва Христового є та місцевість до якої Йосип привів Марію, щоб вона породила?

Петроззі визнає відверто: «Неможливо докладно казати, що ця печера-кімната була одна з численних природних печер біля Віфлеєма, або стайні заїзджого двору. Проте, традиція першої половини другого століття точно виявляє нам місцевість печери-стайні» (курсив наш).

Проста традиція

Марія Тереза Петроззі, як і Р. У. Гамільтон, разом з різними іншими дослідниками історії Віфлеєма, кажуть, що Юстін Мученик, з другого століття н. е., перший заявляв, що Ісус родився в печері-кімнаті, але не казав точно в котрій. Про цю заяву Юстіна Мученика, Гамільтон доходить до цього висновку: «Це тільки побіжна згадка, і припускати, що святий Юстін мав на думці якусь особливу печеру, теперішню печеру-кімнату Ісусового народження, було б надавати занадто багато доказу одному слову».

У примітці під текстом Гамільтон пише: «Доповідь про народження Христа в апокрифічній „Книзі Якова“ або „Протеєвангеліум“, писана близько тієї самої ери, також говорить про печеру, але каже, що вона знаходилась у половині дороги до Віфлеєма. Щодо історичної цінності, оповідання подає думку, що традиція ще не пов’язувалась з якоюсь єдиною місцевістю, і певно не з печерою в якій Христос народився».

Третьостолітні релігійні письменники Оріген і Євсевій поєднують тоді відому традицію до особистої місцевості. Гамільтон доводить нас до цього висновку: «Як тільки традицію поєднали з особистою печерою, то вже не буде [традиція] відхилятись від цього висновку; і впевнено можемо робити висновок, що печера, яку гості відвідували після 200 року н. е., є та сама теперішня печера Христового народження».

У. Г. Бартлетт, у своїй книжці Прогулянки по місті й околицях Єрусалима [англ.] (1842), висловлює цю здогадку про печеру-кімнату Христового народження: «Хоч традиція, що це є місце в якому Спаситель народився, уже давня, про яку згадував святий Ієронім, який мешкав і помер у сусідній камері, то та місцевість не відповідає правдоподібності, незважаючи на те, що деколи печери служили як стайні в Палестині, то ця печера є глибше під землею ніж було б вигідно для такої цілі; і коли, крім цього, звернемо увагу на звичай монахів твердити, що значні біблійні події відбувались у печерах, або тому що вони справляють велике враження, то стає малоймовірно що Христос родився в цій печері».

До якого висновку нам доходити з досяжного історичного доказу, а важливіше, з біблійних фактів, що ні Ісус ні Його учні не надавали важливості Ісусовому місцю народження? Очевидно, коли Гелена, мати Константина Великого, вибрала місцевість церкви Різдва Христового в 326 році н. е., то зробила це на основі того, що Гамільтон називає «поєднання з давньою традицією». Це не грунтується на історичному ні на біблійному доказі.

Це доводить до додаткового висновку, що дійсна місцевість Христового народження не є відома. Чи це логічно, щоб вірні ходили на прощі до таких місцевостей як печера-кімната Христового народження й обожнювали їх? Коли б це була вимога для християн, то чи ж Ісус Сам не наказав би учням сповняти цей обов’язок або принаймні не виявив би Свого бажання в цій справі? Чи ж це не було б записано в Божому Слові, Біблії, щоб усі люди читали? Оскільки такого доказу в Святому Письмі немає, то було б добре запитати, що Ісус вважав гідним Своїм послідовникам святкувати.

Шукайте як можете, Ісус наказав Своїм учням святкувати тільки Його жертовну смерть. Він помер весною саме після останньої пасхи з Його учнями. На тій оказії Він наказав Своїм вірним учням приготувати символічну вечерю з пасхального прісного хліба, маци, і червоного вина. Про цю просту церемонію, започатковану 1 квітня 33 року н. е., Він наказав: «Це чиніть на спомин про Мене!» (Луки 22:19, 20).

Слухаючись цього біблійного наказу від Самого Ісуса, Свідки Єгови кругом світу щороку святкують Спомин Христової жертовної смерті. Це зібрання не відбувається в якійсь спеціальній місцевості — верхній кімнаті в Єрусалимі, бо Ісус не наказував цього. Але по цілому світі, вони збираються в їхніх Залах Царства й в інших вигідних місцях. Наступний Спомин припадає 30 березня 1991 року, після заходу сонця. Запрошуємо вас прибути до найближчого Залу Царства Свідків Єгови й святкувати з ними.

Щоб святкувати цю важливу подію, як Ісус наказав, вам непотрібно подорожувати в Єрусалим або в Віфлеєм. Ні Ісус, ні Його учні не приписували важливості якимсь місцям для християнського поклоніння. Протилежно цьому, Ісус сказав самарянці, яка поклонялась на горі Гарізім, в Самарії, на північ від Єрусалима: «Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви. Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців» (Івана 4:21, 23).

Ті, що поклоняються Отцеві духом і правдою не поклоняються в якомусь спеціальному місці, як-от у Віфлеємі, і не вживають жодних предметів, як наприклад ідолів у їхньому поклонінні. Апостол Павло сказав: «Мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому, бо ходимо вірою, а не видінням» (2 Коринтян 5:6, 7).

Проте, ви мабуть бажаєте знати, як Богові слід поклонятись в прийнятний спосіб? Запитайте ж Свідків Єгови, коли вони відвідають ваш дім.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Узимку, деколи сніг укриває землю біля Віфлеєма. Чи ж пастухи спали б надворі з їхніми вівцями?

[Відомості про джерело]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Церква Різдва Христового в Віфлеємі з її підземною печерою-кімнатою.

[Відомості про джерело]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.

[Відомості про джерело]

Garo, Nalbandian