[Рамка на сторінці 6]

«Під правлінням Соломона, матеріальна культура ізраїльтян зазнала більший успіх протягом трьох десятиліть ніж протягом попередніх двох століть. У культурному шарі покриву Соломонової ери ми знаходимо залишки грандіозних будівель, великих міст з масивними мурами, розріст житлових районів з добре збудованими домами заможних, раптове підвищення гончарської техніки і процесу виробництва. Також знаходимо залишки примітивних виробів з далеких країн, ознаки сильної міжнародної комерції й торгівлі» (Дім Давида, автор Джеррі М. Ландей [англ.]).

Доказ Соломонової слави

ЗГІДНО з біблійною хронологією, Соломон царював в Ізраїлі від 1037 р. до н. е. до 998 р. до н. е. Цікаво, у книжці Археологія ізраїльського краю (англ.), написана Йогананом Агаронієм, говорить про велику зміну ізраїльської цивілізації «близько 1000 р. до н. е.».

Один приклад цієї зміни якого Агароній наводить є тверді мури збудовані довкола міста з великого каменю «розрізані на довгасті, прямокутні брили, дуже точно приміряні». У протилежності цьому, міські мури сусідніх країн, «вироблялись з цегли й дерева».

Крім того, міста збудовані з Соломонових днів дуже старанно планувались. Доми будувались у чітких рядах на добре планованих вулицях. Агароній аналізує руїни «чотирьох міст у Іудеї збудованих за тим самим основним планом... Беер-Шева, Тель Бейт Мірсім, Бет-Шемеш і Міцпа». Яка ж протилежність іншому великому центрові цивілізації — ранньому Месопотамському місту Ур! Про це місто, сер Ленард Вуллей написав: «Навіть не старались планувати місто... Багато з небрукованих вулиць не мають наскрізного проходу... перетинаючі одна одну плутаниною в якій легко заблудити».

Агароній також говорить про поліпшення домашнього посуду в часі Соломонового царювання. «Зміна матеріальної культури... стає помітною, не тільки стосовно предметів розкошів, але зокрема керамічних виробів... Якісність ганчарського виробництва, а головно його обпалювання, дуже поліпшилось... Несподівано появилась велика сукупність різних посуд».

Найславетнішою рисою Соломонового царювання був чудесний храм, палац, і урядові будинки в Єрусалимі. Великою кількістю золота прикрасили всі ці будівлі (1 Царів 7:47-51; 10:14-22). П’ять років після того як Соломон упокоївся, єгипетський фараон Шушак забрав усі скарби царевого дому (1 Царів 14:25, 26).

В Єгипті, як також у Палестині, відкрили археологічні написи, які підтверджують завоювання Ізраїлю Шушаком. Багато істориків признають, що награбованим майном з Єрусалима Шушак пожвавив застій Єгипетської економії й розбудував Єгипетський храм на якому записав своє завоювання, як можна бачити на цій сторінці. Шушак помер, і з іншого напису довідуємось, що його син подарував близько 200 тонн золота та срібла на будування єгипетських храмів. Напис не говорить звідкіля взялось це майно, але археолог Алан Міллард, у своїй книжці Скарби з біблійних часів (англ.), подає думку, що «багато цього майна було золото, якого Шушак забрав із Соломонового храму й палацу в Єрусалимі».

Не дивно, що навіть атеїстичні джерела визнають дійсність Соломонового славетного царювання! Велика радянська енциклопедія, під заголовком «Соломон», каже, що він був «цар Ізраїльсько-Іудейського царства», і додає, що він царював у «найвищому ступені розвитку того царства».