Рукопис про якого йде мова знайшли в 1892 р., у монастирі Св. Катерини біля підніжжя гори Сінай. Рукопис який походить із при кінця другого або початку третього століття. Це переклад чотирьох Євангелій на сірійську мову, діалект арамійської, загальної мови Ісусового дня. Декотрі вчені вірять, що цей переклад був зроблений так пізно як при кінці першого століття.

Дослідники цікавились закінченням Єв. Марка. Чи воно кінчається 8 віршом 16 розділу, чи додатковими віршами так як у деяких давніх рукописах? Коли б текст у Марка 16:8 знаходився при долі сторінки, то була б можливість, що на відсутній було більше віршів. Сторінка, проаналізована комп’ютером, кінчається посередині лівої шпальти. Тоді рядок маленьких нульок з проміжками, а внизу того починається Єв. Луки, ясний доказ, де Єв. Марка кінчається. Немає загубленої сторінки або віршів.

У тексті були деякі зміни, які можуть підсилити дослідження Біблії. Але, в основному, несподіванок у ньому не було. Це не втрата. Краще, доказ що сьогоднішній текст Біблії є такий самий як його записали оригінальні письменники.