Цінність простоти

6. Як Павло та Ісус дали приклад того, щоб навчати інших просто?

⁶ Ще однією цінною складовою вміння навчати є простота пояснення. Щоправда, ми хочемо, аби учні «змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина» правди (Ефесян 3:18). Деякі аспекти біблійних вчень є захопливими й часто важкозрозумілими (Римлян 11:33). Проте коли Павло проповідував грекам, він зосереджував увагу на простій звістці про ‘розп’ятого Христа’ (1 Коринтян 2:1, 2). Так само Ісус проповідував ясно й привабливо. У Нагірній проповіді він вживав просту мову. Але в ній знаходимо найглибші істини, які будь-коли були висловлені (Матвія, розділи 5—7).

7. Як ми можемо у простий спосіб проводити біблійні вивчення?

⁷ Ми також можемо навчати зацікавлених осіб у простий спосіб. Як? Зосереджуючи увагу на «тому, що важливіше» (Филип’ян 1:10, НС). Коли обговорюємо глибокі теми, ми повинні докладати зусиль, щоб висловлюватися простою мовою. Нам треба зосереджувати увагу на головних віршах, а не намагатися читати та обговорювати кожен біблійний вірш, згаданий у публікації. Це вимагає від нас доброї підготовки. Нам не потрібно перевантажувати зацікавленого подробицями й дозволяти менш важливим питанням відволікати нашу увагу. Якщо зацікавлений має запитання, котре прямо не пов’язане з уроком, ми можемо тактовно запропонувати обговорити його після заняття.

Ефективно використовуйте запитання

8. Наскільки ефективно Ісус використовував запитання?

⁸ Інша корисна сторона вміння навчати полягає в тому, щоб ставити ефективні запитання. Навчаючи, Ісус Христос широко використовував запитання. Наприклад, Ісус запитав Петра: «Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?» А як той відказав: «Від чужих», то промовив до нього Ісус: «Тож вільні сини!» (Матвія 17:24—26). Будучи єдинородним Сином Того, Кому поклонялися в храмі, Ісус фактично не був зобов’язаний сплачувати храмового податку. Він пояснив це, ефективно використовуючи запитання. Цим він допоміг Петрові дійти правильного висновку, що базувався на вже відомій йому інформації.

9. Як ми можемо використовувати запитання під час біблійних вивчень?

⁹ Ми можемо вдало використовувати запитання під час біблійних вивчень. Якщо учень дає неправильну відповідь, нам, можливо, дуже хочеться поправити його, але чи він справді запам’ятає цю інформацію? Часто найліпше — це постаратися скерувати учня до правильного висновку за допомогою запитань. Приміром, якщо йому важко зрозуміти, чому необхідно вживати Боже ім’я, ми можемо запитати: «Чи для вас важливе ваше ім’я?.. Чому?.. Як би ви почувалися, коли б хтось відмовився називати вас по імені?.. Чи ж не розсудливо, що Бог вимагає, аби ми вживали його особисте ім’я?»

12. Наскільки важливими є запитання про погляд?

¹² Запитання про погляд зацікавленої людини допоможуть визначити, чи вона справді вірить у те, чого навчається (Матвія 16:13—16). Учень може правильно відповісти, що чинити розпусту — це зло. Але чому б після цього не поставити йому такі запитання: «Що ви особисто думаєте про Божу норму стосовно моралі? Чи, на вашу думку, вона є занадто суворою? Чи ви вважаєте, що дійсно дуже важливим є дотримуватися Божих норм, чи ні?»